Економічні науки/Зовнішньоекономічна діяльність

студент Базалицький Д. М.

Вінницький національний технічний університет

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНА МОДЕЛЬ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СУЧАСНОГО ПІДПРИЄМСТВА

Здійснення зовнішньоекономічної діяльності вимагає розробки стратегії відповідного управління, оскільки така діяльність є більш ризикованою і вимагає врахування багатьох чинників не лише усередині країни підприємства, а й тих, що пов’язані з функціонуванням підприємств-партнерів. З метою попередження дії несприятливих чинників підприємство, що здійснює зовнішньоекономічну діяльність, має бути завжди інновативним, що у свою чергу знову підвищує ризики його функціонування. Тому дослідження стратегій, інновацій та ризиків зовнішньоекономічної діяльності є завжди актуальним і потребує уваги.

Участь в міжнародному бізнесі вимагає від підприємства інноваційності і можливості здійснювати ефективну виробничо-комерційну діяльність, що відповідає таким основним вимогам [1]:

Ø застосування нових формул управління, заснованих як на міжнародно орієнтованому менеджменті, так і на загальноекономічних концепціях теорії управління;

Ø наслідування міжнародним стандартам якості при виробництві продукції;

Ø інноваційність і конкурентоспроможність товару;

Ø урахування політичних і економічних ризиків і додатково виникаючих витрат.

Підвищення ефективності діяльності підприємства досягається застосованими методами управління, які визначаються на основі стратегії і орієнтуються на такі ключові принципи [1-3]:

Ø прагнення до збільшення прибутковості;

Ø вдосконалення і модернізація продуктивних сил;

Ø подолання нестачі виробничих ресурсів;

Ø збільшення життєвого циклу товару;

Ø розділення ризиків і витрат щодо здійсненню діяльності з партнером.

Забезпечити реалізацію необхідних принципів при зовнішньоекономічній діяльності можна шляхом впровадження організаційно-економічної моделі, яка враховує нормативно-правові основи ведення діяльності в країні підприємства та країні його партнера, техніко-економічні, валютно-фінансові і соціально-політичні аспекти діяльності кожного з партнерів відповідно до умов у його країні. Побудова моделі здійснюється як результат дослідження системи управління з використанням методології аналізу і синтезу організаційних систем управління [4]. Такий системний підхід дозволяє концентруватися на постановці конкретної мети діяльності підприємства.

Для створення організаційно-економічної моделі здійснення зовнішньоекономічної діяльності промислового підприємства йому необхідно виконати такі етапи:

1. Визначаються цілі функціонування системи. Цілями зовнішньоекономічної діяльності на підприємстві є отримання прибутку, підвищення рентабельності на основі міжнародного розподілу праці, отримання доступу до нових технологій для розширення і диверсифікації виробництва, вихід на нові ринки реалізації продукції, отримання доступу на міжнародні фінансові ринки [1].

2. Виявляються завдання, які необхідно виконати для досягнення цілі. Цілі зовнішньоекономічної діяльності визначають підсистеми завдань, які ця діяльність має вирішувати:

Ø підвищення ефективності експортних і імпортних операцій, підвищення конкурентоспроможності та

Ø якості товару, налагодження науково-технічної і виробничої співпраці, використання найбільш

Ø ефективних способів виходу на зовнішній ринок, отримання дешевших фінансових ресурсів.

3. Визначаються заходи, які виконуються для забезпечення вирішення завдань. Враховуючи цілі і завдання, які стоять перед зовнішньоекономічною діяльністю підприємства, виконуються такі заходи: вироблення стратегії зовнішньоекономічної діяльності і забезпечення її проведення, співпраця з різними міжнародними інститутами і організаціями з питань розвитку зовнішньоекономічної діяльності, наслідування міжнародним традиціям зовнішньої торгівлі, встановлення контактів з потенційними партнерами з експортно-імпортних операцій, здійснення контролю за дотриманням контрактів і умов міжнародних договорів, організація робіт з виробництва конкурентоспроможної продукції, аналіз кон'юнктури світових ринків, вивчення діяльності конкурентів, участь в програмах фінансування за підтримки міжнародних фінансових інститутів.

4. Виявляється технологія виконання заходів, яка включає: розробку проектів оперативних, річних і довгострокових планів зовнішньоекономічної діяльності підприємства для досягнення поставлених цілей і створення умов їхнього виконання; аналіз ефективності експортно-імпортних операцій; опрацьовування і укладання контрактів для здійснення зовнішньоекономічних операцій; розробку рекламних заходів щодо просування продукції на ринок, розробку стандартів щодо зовнішньоекономічної діяльності підприємства і сприяння процедурам, встановлених стандартами.

5. Визначаються фактори внутрішнього і зовнішнього середовища, які впливають на виконання завдань та заходів. До таких факторів в зовнішньоекономічній діяльності відносяться: зовнішні (кон'юнктура світових ринків капіталу, праці і ресурсів, політична обстановка, норми державного і

законодавчого регулювання, національні традиції і уклади) та внутрішні (система організації управління зовнішньоекономічною діяльністю, зміст операцій зовнішньоекономічної діяльності, положення внутрішніх регламентуючих документів, інновативність).

6. Визначаються необхідні види ресурсів (людські, технологічні і фінансові), вимоги до їхньої кількості і якості.

7. Визначається порядок виконання заходів, який враховує існуючі технологічні і ресурсні обмеження, ризики, а також спрямованість зовнішньоекономічної діяльності підприємства і обсяг здійснюваних операцій. Послідовність заходів визначається як загальною стратегією, так і детальним плануванням дій.

8. Розробляється і оптимізується модель процесу діяльності для досягнення цілі і проводиться оформлення рішення для представлення керівництву. Вхідними параметрами цього етапу є дані, визначені на попередніх етапах, тобто певна ціль, завдання, заходи, технологія їхнього виконання, фактори внутрішнього і зовнішнього середовища, потреби ресурсів. Вихідним параметром є очікуваний економічний ефект, прорахований з урахуванням цільових показників ефективності діяльності, сформованих на базі критеріїв оцінки зовнішньоекономічної діяльності. При цьому в моделі застосовуються такі критерії оцінки ефективності зовнішньоекономічної діяльності, як динаміка об'ємів продаж і закупівель (експорт/імпорт); рентабельність операцій; величина витрат діяльності; частка ринку товару; вартість фінансових і технологічних ресурсів [4-5].

Основою визначення загальної економічної ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємства є співвідношення витрат на виробництво необхідної вітчизняної продукції з витратами на виробництво іншої продукції для експорту, на виручку від продажу якої отримується необхідний імпортний продукт.

Необхідно зазначити, що при розробці стратегії управління та здійсненні зовнішньоекономічної діяльності необхідно враховувати ризики, пов'язані з можливістю просування і реалізації товару на зовнішніх ринках збуту. Серед ризиків необхідно звернути особливу увагу на інформаційний і інноваційний ризики. Ризик відсутності інформації або її невірогідності, що стосується стану справ партнера, стану ринку товарів, має долатися через проведення ситуаційного аналізу і використання методу експертних оцінок з визначенням показників розміру потенційного ринку, динаміки зростання продажів по товару, сезонності товару, конкурентоспроможності товару, потреби в товарі, наявності обмежень з торгівлі, ефективності реклами, інформації про ринок. Інноваційний ризик пов'язаний з можливими втратами при виході на ринок з новим товаром, новими технологіями через відсутність на них попиту.

Таким чином, здійснення зовнішньоекономічної діяльності підприємством потребує встановлення стратегії та стратегічних цілей, які визначають напрями його діяльності та більш детальні цілі. Для підвищення результативності зовнішньоекономічної діяльності підприємству необхідно бути інновативним, діяти, дотримуючись встановлених ключових принципів, виконувати визначені вимоги ефективної виробничо-комерційної діяльності та вчасно враховувати ризики зовнішньоекономічної діяльності й визначати заходи щодо їхнього зниження.

Використана література

1. Гейн О. А. Формирование эффективного механизма управления внешнеэкономической деятельностью предприятия : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. экон. наук : спец. 08.00.05 «Экономика и управление народным хазяйством»/ О. А. Гейн. – Пермь, 2007. – 22 с.

2. Прокушев Е.Ф. Внешнеэкономическая деятельность: Учеб. / Е.Ф. Прокушев. – 2-е изд. – М.: Дашков и К, 2006. – 488 с.

3. Смитиенко Б.М., Поспелов В.К. Внешнеэкономическая деятельность /
Б. М. Смитиенко, В. К. Поспелов. – СПб.: Academia, 2009. – 303 с.

4. Внешнеэкономическая деятельность предприятий: Учебник для вузов /
Л. Е. Стровский, С. К. Козанцев, Е. А. Паршина и др. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2004. – 847 с.

5. Кириченко О. А. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності /
О. А. Кириченко. – 3-тє вид. – К.: Знання-Прес, 2002. – 384 с.