Економіка. Фінансові відношення

 

                            к.е.н. Бассова О.О., Стайновська М.В.

         Миколаївський міжрегіональний інститут розвитку людини

                                      ВНЗ ВМУРоЛ «Україна»

 

Дослідження сутності економічної категорії «фінансові ресурси»

 

Вступ.

 

         У статті уточнені такі поняття як "фінансові ресурси". Розглянуті джерела формування фінансових ресурсів. Виділені критерії і запропонована класифікація фінансових ресурсів.

         Ключові слова: фінансові ресурси, джерела формування, класифікація фінансових ресурсів.

         Діяльність підприємств починається з формування ресурсів, які є необхідними не тільки для задоволення життєвих потреб, але і для господарської, інвестиційної та підприємницької діяльності. Фінансові ресурси підприємств виступають складової ресурсного потенціалу, нерозривно пов'язані з такою категорією як фінанси, то дослідження фінансових ресурсів вітчизняних та зарубіжних вчених проходит в рамках теорії фінансів.

 

         Виклад основного матеріалу.

          

         У науковій літературі поняття «фінансові ресурси» зустріча­ється дуже часто, і підходів до його визначення як на макро-, так і на макрорівнях велика кількість, кожний з яких заслуговує на увагу.

         Фінансові ресурси — грошове вираження новоствореної вар­тості [1]. В даному визначенні знаходить своє відображення лише форма, в якій проявляються фінансові ресурси, проте не­зрозуміло, де і ким вони створюються.

         М. Г. Сичов, А. М. Турило, А. М. Темченко під фінансовими ресурсами розуміють грошові нагромадження і грошові фонди, що створюються підприємствами, об’єднаннями, організаціями, державою в процесі розподілу та перерозподілу національного багатства сукупного суспільного продукту (ССП), національного доходу (НД) [2]. Таке трактування фінансових ресурсів з од­ного боку дозволяє з’ясувати належність фінансових ресурсів тим чи тим суб’єктам господарювання та зрозуміти порядок їх створення (в порядку розподілу і перерозподілу НД, ССП). З дру­гого, як відмічає В. М. Опарін, «...фінансові ресурси не можна характеризувати як результат створення, розподілу і перерозпо­ділу ВВП. Результат відображається не в ресурсах, а в отриманих доходах. Фінансові ресурси відображають не результат, а перед­умови створення відповідного обсягу ВВП» [4].

         В.В. Буряковський [5] характеризує фінансові ресурси як грошові засоби, що акумулюються в фондах цільового при­значення для здійснення певних витрат. Як бачимо, науковці не уточнюють напрями використання фінансових ресурсів. А М.Я. Коробов [6] представляє фінансові ресурси як централізовані й децентралізовані грошові фонди цільового призначення, що ви­користовуються відповідно до завдань соціально-економічного розвитку суспільства і трудових колективів окремих підпри­ємств.

         На думку Т. В. Гуйди, фінансові ресурси — це сукупність до­ходів, відрахувань та надходжень, що перебувають у розпоря­дженні підприємств, організацій та держави і спрямовуються на задоволення суспільних потреб з метою розширення виробництва і зростання матеріального добробуту народу [7].

         У вищенаведених визначеннях уже робиться акцент на основ­них напрямах використання фінансових ресурсів, проте не приді­ляється особлива увага джерелам їх створення.

         У переважній більшості визначень фінансові ресурси ототож­нюються з грошовими коштами та представлені у формі грошо­вих фондів (резервів).  Ми не можемо погодитися з таким тракту­ваннями фінансових ресурсів і підтримуємо думку інших вчених, зокрема Г.Г. Нама, який зазначає, що до фінансових ресурсів на­лежать усі грошові фонди й та частина коштів, яка використову­ється в не фондовій формі [8]. Адже фінансові ресурси більшості підприємств (за нових умов господарювання) представлені у не фондовій формі, а грошові кошти у фондовій формі відпові­дно до нових Положень (стандартів) бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємств не завжди мають чітко визна­чене цільове призначення (відсутній фонд оплати праці, аморти­заційний фонд та т.п.).

         Ми також погоджуємося із думкою В.М. Опаріна, що не виправданим є і представлення фінансових ресур­сів у вигляді доходів, відрахувань, надходжень і нагромаджень. Так як «...усі зазначенні поняття між собою тісно пов’язані, але зовсім не тотожні (інакше не зрозуміло, навіщо взагалі виділяти різні поняття, якщо вони означають одне і те саме)» [4].

        

         Висновки.

 

         Розглянувши різні погляди на суть фінансових ресурсів, ми можемо дати уточнене визначення фінансових ресурсів — це ча­стина коштів, що були сформовані під час створення суб’єкта господарювання, надходять на підприємство за результатами опера­ційно, інвестиційної та фінансової діяльності для реалізації по­ставлених завдань та виконання зобов’язань.

         Узагальнюючи вищезазначене, можна виділити основні ознаки, які притаманні фінансовим ресурсам, відповідно до яких: формування та використання фінансових ресурсів здійс­нюється відповідно до правового та нормативного забезпечення; фінансові ресурси можуть належати суб’єктам господарювання різних організаційно-правових форм бізнесу, або бути зосере­джені у суб’єктів фінансового ринку (комерційних банків, інве­стиційних фондів, компаній); основними напрямами викорис­тання фінансових ресурсів є відтворення підприємств, соціальне забезпечення працівників, інші потреби суб’єктів господарю­вання.

         З метою забезпечення ефективнішого формування фінансового капіталу необхідно, щоб підприємства усіх форм власності й організаційно-правового статусу використовували не  тільки власні фінансові ресурси, а й кошти фінансового  ринку. Найсприятливішим для ефективної діяльності підприємства є комплексний підхід до вибору джерел фінансування. Проте, для цього держава має створити сприятливі умови і нормативно-правову базу, щоб ресурси фінансового ринку були доступні підприємствам усіх форм власності і галузей економіки.

Література

1.                 Минасов М. Обеспечение устойчивого воспроизводства в АПК /[ Навч. посібник]/ АПК: экономика, управление. — 2002. — № 10. — С. 16—20.

2.                 Зятковський І.В. Фінанси підприємств: [Навч. посібник] — 2-ге вид., перероб. та доп. — К.: Кондор, 2003. —364 с.

3.                 Турило А.М., Терещенко О.А., Темченко А.Г. Фінанси підпри­ємств: [Навч. посібник для студ. екон. спец. вузів.] — К.: Фінансова аген­ція, 1998. — 125 с.

4.                 Федосов В., Опарін В., Льовочкін С. Фінансова реструктуризація в Україні: проблеми і напрями: [Монографія] / За наук. ред. В. Федосова. — К.: КНЕУ, 2002. — 387 с.

5.                 Фінанси підприємств: [Навч. посібник] / За ред. В.В. Буряковського. — Д.: Пороги, 1998. — С. 22.

6.                  Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підпри­ємств./[Навчальний посібник]— К.: Знання, КОО 2000. — 378 с.

7.                 Гуйда Т.В. Формирование и использование финансовых ресурсов.[Навчальний посібник]— М., 1986.

8.                 Фінанси підприємств: [Підручник] А.М. Поддєрьогін, М.Д. Білик, Л.Д. Буряк та ін.; Кер. кол. авт. і наук. ред. проф. А.М. Поддєрьогін. — 5-те вид., переробл. та допов. — К.: КНЕУ, 2004. — 546