Економіка. Фінансові відношення

к.е.н. Бассова О.О., Стайновська М.В.

Миколаївський міжрегіональний інститут розвитку людини

ВНЗ ВМУРоЛ «Україна»

Дослідження сутності економічної категорії «фінансові ресурси»

Вступ. Діяльність підприємств починається з формування ресурсів, які є необхідними не тільки для задоволення життєвих потреб, але і для господарської, інвестиційної та підприємницької діяльності. Фінансові ресурси підприємств виступають складової ресурсного потенціалу, нерозривно пов'язані з такою категорією як фінанси, то дослідження фінансових ресурсів вітчизняних та зарубіжних вчених проходить в рамках теорії фінансів.

Виклад основного матеріалу. У науковій літературі поняття «фінансові ресурси» зустрічається дуже часто, і підходів до його визначення як на макро-, так і на макрорівнях велика кількість, кожний з яких заслуговує на увагу.

Фінансові ресурси — грошове вираження новоствореної вартості [1]. В даному визначенні знаходить своє відображення лише форма, в якій проявляються фінансові ресурси, проте незрозуміло, де і ким вони створюються.

М. Г. Сичов, А. М. Турило, А. М. Темченко під фінансовими ресурсами розуміють грошові нагромадження і грошові фонди, що створюються підприємствами, об’єднаннями, організаціями, державою в процесі розподілу та перерозподілу національного багатства сукупного суспільного продукту (ССП), національного доходу (НД) [2]. Таке трактування фінансових ресурсів з одного боку дозволяє з’ясувати належність фінансових ресурсів тим чи тим суб’єктам господарювання та зрозуміти порядок їх створення (в порядку розподілу і перерозподілу НД, ССП). З другого, як відмічає В. М. Опарін, «...фінансові ресурси не можна характеризувати як результат створення, розподілу і перерозподілу ВВП. Результат відображається не в ресурсах, а в отриманих доходах. Фінансові ресурси відображають не результат, а передумови створення відповідного обсягу ВВП» [3].

В.В. Буряковський [4] характеризує фінансові ресурси як грошові засоби, що акумулюються в фондах цільового призначення для здійснення певних витрат. Як бачимо, науковці не уточнюють напрями використання фінансових ресурсів. А М.Я. Коробов [5] представляє фінансові ресурси як централізовані й децентралізовані грошові фонди цільового призначення, що використовуються відповідно до завдань соціально-економічного розвитку суспільства і трудових колективів окремих підприємств.

На думку Т. В. Гуйди, фінансові ресурси — це сукупність доходів, відрахувань та надходжень, що перебувають у розпорядженні підприємств, організацій та держави і спрямовуються на задоволення суспільних потреб з метою розширення виробництва і зростання матеріального добробуту народу [6].

У вищенаведених визначеннях уже робиться акцент на основних напрямах використання фінансових ресурсів, проте не приділяється особлива увага джерелам їх створення.

У переважній більшості визначень фінансові ресурси ототожнюються з грошовими коштами та представлені у формі грошових фондів (резервів). Ми не можемо погодитися з таким трактуваннями фінансових ресурсів і підтримуємо думку інших вчених, зокрема Г.Г. Нама, який зазначає, що до фінансових ресурсів належать усі грошові фонди й та частина коштів, яка використовується в не фондовій формі [7]. Адже фінансові ресурси більшості підприємств (за нових умов господарювання) представлені у не фондовій формі, а грошові кошти у фондовій формі відповідно до нових Положень (стандартів) бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємств не завжди мають чітко визначене цільове призначення (відсутній фонд оплати праці, амортизаційний фонд та т.п.).

Ми також погоджуємося із думкою В.М. Опаріна, що не виправданим є і представлення фінансових ресурсів у вигляді доходів, відрахувань, надходжень і нагромаджень. Так як «...усі зазначенні поняття між собою тісно пов’язані, але зовсім не тотожні (інакше не зрозуміло, навіщо взагалі виділяти різні поняття, якщо вони означають одне і те саме)» [3].

Висновки. Розглянувши різні погляди на суть фінансових ресурсів, ми можемо дати уточнене визначення фінансових ресурсів — це частина коштів, що були сформовані під час створення суб’єкта господарювання, надходять на підприємство за результатами операційно, інвестиційної та фінансової діяльності для реалізації поставлених завдань та виконання зобов’язань.

Узагальнюючи вищезазначене, можна виділити основні ознаки, які притаманні фінансовим ресурсам, відповідно до яких: формування та використання фінансових ресурсів здійснюється відповідно до правового та нормативного забезпечення; фінансові ресурси можуть належати суб’єктам господарювання різних організаційно-правових форм бізнесу, або бути зосереджені у суб’єктів фінансового ринку (комерційних банків, інвестиційних фондів, компаній); основними напрямами використання фінансових ресурсів є відтворення підприємств, соціальне забезпечення працівників, інші потреби суб’єктів господарювання.

Література:

1. Минасов М. Обеспечение устойчивого воспроизводства в АПК /[ Навч. посібник]/ АПК: экономика, управление. — 2002. — № 10. — С. 16—20.

2. Зятковський І.В. Фінанси підприємств: [Навч. посібник] — 2-ге вид., перероб. та доп. — К.: Кондор, 2003. —364 с.

3. Федосов В., Опарін В., Льовочкін С. Фінансова реструктуризація в Україні: проблеми і напрями: [Монографія] / За наук. ред. В. Федосова. — К.: КНЕУ, 2002. — 387 с.

4. Фінанси підприємств: [Навч. посібник] / За ред. В.В. Буряковського. — Д.: Пороги, 1998. — С. 22.

5. Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств./[Навчальний посібник] — К.: Знання, КОО 2000. — 378 с.

6. Гуйда Т.В. Формирование и использование финансовых ресурсов.[Навчальний посібник] — М., 1986.

7. Фінанси підприємств: [Підручник] А.М. Поддєрьогін, М.Д. Білик, Л.Д. Буряк та ін. — 5-те вид., переробл. та допов. — К.: КНЕУ, 2004. — 546