к.е.н., доц. Бровко Л.І., магістр Пастушенко А.І.

Дніпропетровський державний аграрний університет

УПРАВЛІННЯ ДЕБІТОРСЬКОЮ ЗАБОРГОВАНІСТЮ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ

Економічна стійкість підприємств є основним фактором їх подальшого розвитку та стабільного функціонування. Дане поняття нерозривно пов’язане з платоспроможністю та фінансовою стабільністю господарюючих суб’єктів, які досягаються через баланс грошових потоків, розробку та дотримання розрахункової дисципліни. В зв’язку з цим постає необхідність визначення впливу дебіторської заборгованості як основного формуючого фактору ліквідності та платоспроможності підприємств на економічну стійкість [3].

Дебіторська заборгованість є особливим видом активів, який визначає права підприємства на отримання від контрагентів грошових коштів. Від умов її визнання, достовірності оцінки, а особливо своєчасності погашення залежить рівень платоспроможності підприємства.

Зважаючи на актуальність теми, велика кількість наукових праць вітчизняних та зарубіжних вчених-економістів присвячена її дослідженню, а саме М. Огійчук, В. Плаксієнко, Т. Лагода, С. Самвонов, М. Білик, Ф. Бутинець, І. Бланк, Н. Новіков, О. Павленко, С. Хенк, К. Хувер та ін.

Більшість авторів визначають дебіторську заборгованість, як суму заборгованості інших підприємств (дебіторів) перед підприємством на певну дату, де дебітори юридичні та фізичні особи, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошей, їх еквівалентів або інших активів. Виникнення дебіторської заборгованості при системі безготівкових розрахунків являє собою об'єктивний процес господарської діяльності підприємства.

За останні роки сума дебіторської заборгованості сільськогосподарських підприємств України зросла (табл.1). Різке збільшення дебіторської заборгованості і її частки в оборотних активах може свідчити про необачну кредитну політику підприємства стосовно покупців, або про збільшення обсягу продажів, або про неплатоспроможність і банкрутство частини покупців.

Таблиця 1

Дебіторська заборгованість сільськогосподарських підприємств на кінець періоду, млн.грн. [ 4, 5, 6]

Показник	2007р.	2008р.	2009р.	2010р.	Відношення 2010р. до 2007р., %
Дебіторська заборгованість, всього	692205,2	1023035,2	1217895,8	1374810,4	198,61
у тому числі: за товари, роботи, послуги	331914,3	517082,2	581951,6	635884,6	191,58
за розрахунками з бюджетом	40965,5	62840,4	79897,1	80606,8	196,77
інша поточна дебіторська заборгованість	319325,4	443112,6	556047,1	658319	206,16

Скорочення дебіторської заборгованості оцінюється позитивно, якщо це відбувається за рахунок скорочення періоду її погашення. Якщо ж дебіторська заборгованість зменшується в зв'язку зі зменшенням реалізації продукції, то це свідчить про зниження ділової активності підприємства.

Дебіторська заборгованість за останні чотири роки збільшилася майже вдвічі, таке збільшення відбулося в загальному обсязі за рахунок розрахунків за товари, роботи, послуги.

Зростання дебіторської заборгованості не завжди оцінюється негативно, а зниження – позитивно. Необхідно розрізняти нормальну і прострочену заборгованість. Наявність останньої створює фінансові труднощі, тому що підприємство буде відчувати нестачу фінансових ресурсів для придбання виробничих запасів, виплати заробітної плати. Прострочена дебіторська заборгованість означає також зростання ризику непогашення боргів і зменшення прибутку. Тому кожне підприємство зацікавлене в скороченні термінів погашення належних йому платежів. В структурі дебіторської заборгованості значних змін не відбулося (рис.1).

Рис.1 Динаміка структури дебіторської заборгованості, % [ 4, 5, 6]

Нині найскладнішим питанням є управління дебіторською заборгованістю, що пов'язано з проблемою неплатежів. Підприємства першочергово розв'язують власні проблеми, незважаючи на виконання фінансових зобов'язань із платежів перед контрагентами Така поведінка підприємств зумовлена відсутністю їхньої майнової відповідальності за невиконання договірних зобов'язань і дає їм змогу ухилятися від взаєморозрахунків із контрагентами. У таких умовах дедалі більше зростає необхідність управління дебіторською заборгованістю [2].

Основна мета управління дебіторською заборгованістю полягає в мінімізації розміру простроченої заборгованості та строків інкасації боргу.

Отже, управління дебіторською заборгованістю - це інтегрований процес планування, організації, координації, мотивації та контролю за станом дебіторської заборгованості, який необхідний для досягнення цілей підприємства.

Управління цим процесом передбачає прийняття управлінських рішень щодо протилежних процесів: зменшення безнадійної дебіторської заборгованості з одного боку, і зростання обсягів реалізації - з іншого.

Процес управління повинен бути спрямований на вирішення наступних основних завдань:

- мінімізація фінансових ризиків, пов'язаних з можливістю збитків від списання безнадійних боргів та мінімізація фінансових ризиків, пов'язаних з дефіцитом грошових коштів;

- мінімізація втрат від інфляційного знецінення суми заборгованості;

- мінімізація недоотриманого доходу в зв'язку з неможливістю активного комерційного використання коштів, інвестованих в дебіторську заборгованість;

- перебудова управління за допомогою маркетингу в умовах неплатежів;

- раціональне використання різних механізмів повернення боргів [1].

Управління дебіторською заборгованістю безпосередньо впливає на прибутковість підприємства і визначає дисконтну і кредитну політику для покупців, шляхи прискорення повернення боргів і зменшення безнадійної заборгованості, а також вибір умов продажу, що забезпечують гарантоване надходження коштів і є однією з проблем підприємства.

Основним змістом та метою управління дебіторською заборгованістю є максимізація прибутку підприємства шляхом управління процесами формування та інкасації дебіторської заборгованості. Важливим моментом в управлінні дебіторською заборгованістю є підвищення її якості, чого можна досягти шляхом; всебічного оцінювання фінансового стану потенційних дебіторів, їх платоспроможності, репутації, терміну існування, диверсифікації клієнтури; визначення максимальної суми боргу загалом та на одного клієнта (лімітування дебіторської заборгованості); використання різних форм забезпечення повернення боргу.

Отже за сучасних умов господарювання оцінка якості дебіторської заборгованості є досить необхідною, може виступати одним із методів управління дебіторською заборгованістю і забезпечувати належний рівень фінансової безпеки підприємства. Підвищення якості дебіторської заборгованості дозволить підприємству ефективніше проводити свою діяльність, покращити свою платоспроможність і як наслідок фінансову стабільність в цілому.

Список використаних джерел

1. Білик, М. Д. Управління дебіторською заборгованістю підприємств / М.Д.Білик // Фінанси України. – 2003. – № 12. – С. 24-37.

2. Лищенко О.Г., Середа І.С. Управління дебіторською заборгованістю як фактором фінансової стійкості підприємства / О.Г. Лишенко, І.С. Середа // Держава та регіони – 2010. – №3. – С. 84-89.

3. Лобова Н.В. Стан дебіторської та кредиторської заборгованості та її вплив на економічну стійкість сільськогосподарських підприємств / Н.В.Лобода // Економіка АПК – 2010. – №15. – С. 30-33.

4. Статистичний збірник «Діяльність суб’єктів господарювання», 2010 / ред. І.М.Жук; Держ. комітет статистики України. – К. : Держаналітінформ, 2010. - С. 82-83.

5. Статистичний збірник «Діяльність суб’єктів господарювання», 2009 / ред. І.М.Жук; Держ. комітет статистики України. – К. : Держаналітінформ, 2009. - С. 83-84.

6. Статистичний збірник «Діяльність суб’єктів господарювання», 2008 / ред. І.М.Жук; Держ. комітет статистики України. – К. : Держаналітінформ, 2008. - С. 70-71.