Алескерова Ю.В.

Гура О.О.

Вінницький національний аграрний університет

СТРАХОВИЙ РИНОК УКРАЇНИ: СТАН, ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ТА УПРАВЛІННЯ НИМ

У сучасних економічних умовах страхування – чи не єдина галузь економіки України, яка протягом останніх років має стабільний значний щорічний приріст обсягів наданих послуг. Страхування є послугою, яку надають за певну платню за цінами, що покривають витрати і приносять прибуток, а економічний простір, на якому реалізуються операції з купівлі-продажу цієї послуги, є ринком.

Страховий ринок у сучасній економіці не нове явище, він функціонує у взаємозв'язку і взаємозалежності з іншими ринками, що і дає підставу розглядати його як комплексну модель, яка об'єднує необмежену кількість інших ринків, наявних за законами ринкової економіки.

Питання формування страхового ринку досліджували як зарубіжні вчені, такі як В. Берг, А. Вагнер, А. Манес, К. Маркс, М. Ротшильд, П. Самуельсон та ін., так і вітчизняні автори: В.Д. Базилевич, О.Д. Вовчак, О.А. Гвозденко, В.Б. Гомелля, Л.А. Орланюк-Малицька, Л.І. Рейтман, Т.А. Ротова та ін.

Ринок страхових послуг є одним з необхідних елементів ринкової інфраструктури, тісно пов'язаним з ринком засобів виробництва, споживчих товарів, ринком капіталу і цінних паперів, праці і робочої сили. У країнах розвиненої економіки страхова справа має найширший розмах і забезпечує підприємцям надійну охорону їхніх інтересів від несприятливих наслідків різного роду техногенних аварій, фінансових ризиків, криміногенних факторів, стихійних і інших нещасть. В умовах панування державної форми власності й адміністративно-командної системи управління в нашій країні потенціал інституту страхування не міг бути розкритий повною мірою, сфера його застосування була дуже обмежена. Страхової справи в її справжньому значенні не було і не могло бути, оскільки не було основи – приватного підприємництва і самостійності суб'єктів, що господарюють. Страховий ринок – це сфера економічних відносин, у процесі яких формуються попит і пропозиція на страхові послуги та здійснюється акт їх купівлі-продажу.

Головною функцією страхового ринку є акумуляція та розподіл страхового фонду з метою страхового захисту суспільства.

Необхідними атрибутами страхового ринку є його учасники та товар, який купують і продають на цьому ринку. Учасниками страхового ринку виступають продавці, покупці страхових послуг, посередники, а також їх асоціації.

В якості покупців страхової послуги постають страхувальники. Закон України “Про страхування” говорить: «Страхувальниками можуть бути юридичні особи та дієздатні громадяни, які уклали із страховиками угоди страхування або є страхувальниками згідно із законодавством України» [3]. Таким чином, потенційний покупець виходить на страховий ринок для купівлі страхової послуги, що підходить йому за якістю і ціною. Купівля підтверджується фактом укладання угоди страхування, після чого покупець стає страхувальником.

Страхування має такі характерні риси, які виділяють його з інших економічних категорій:

· наявність двох сторін: страховика і страхувальника;

· цільове призначення створюваних грошових фондів та їх витрати лиш на покриття втрат в завчасно обумовлених випадках;

· замкнутість перерозподільних відносин між учасниками страхування;

· часовий і міжтериторіальний розподіл ресурсів;

· еквівалентність відносин, тобто поверненість платежів, оскільки вони призначені для виплат спільноти страхувальників.

Страхова діяльність належить до найприбутковіших видів світового бізнесу.

Про страховий ринок України можна сказати, що він ще молодий і перебуває у стадії формування. З кожним днем страхування в Україні стає все важливішим сегментом ринкових економічних відносин. Через механізм страхового захисту страхування зможе забезпечити безпеку, стабільність, соціальні гарантії в суспільстві, а в перспективі може стати серйозним механізмом перерозподілу інвестиційних ресурсів і механізмом вирішення питання зайнятості населення.

Аналіз сучасного стану, тенденцій і проблем розвитку вітчизняного страхового ринку свідчить про певні здобутки та численні недоліки, притаманні функціонуванню як окремих страхових компаній, так і всієї системи страхування.

Тому, з метою зменшення впливу фінансової кризи на страховий ринок України, необхідно здійснити наступні заходи: підвищити вимоги до джерел формування статутного капіталу страховиків; покращити процес проведення аналізу статистичної інформації із страхування та звітності страховиків і страхових посередників; впровадження європейських принципів регулювання страхової діяльності; забезпечити прозорість страхового ринку, шляхом достовірної та регулярної фінансової звітності; сприяння нормуванню діяльності щодо страхування фінансових ризиків; всебічне сприяння розробці та впровадженню нових видів обов’язкового страхування; вдосконалення системи автострахування; сприяти розвитку довгострокового страхування життя, участі страховиків у системі недержавного пенсійного забезпечення та врегулювання діяльності страховиків у сфері обов’язкового медичного страхування.

Література

1. Закон України від 15 грудня 2005 року N 3201-IV “Про страхування”.

2. Попрозман О.І. Стан страхового ринку України в умовах кризи / О.І. Попрозман // Формування ринкових відносин в Україні. – 2010. - № 6. – С. 140-142.

3. Ткаченко Н.В. Фінансова стійкість страхових компаній в умовах глобалізації / Н. В. Ткаченко // Фінанси України. – 2010. – №3. – С. 82-91.