Економічні науки /3. Фінансові відносини

Бартошук О. В.

Класичний приватний університет, Запоріжжя, Україна

Фінансове забезпечення розвитку туристичної галузі України

Ефективне функціонування туристичної галузі є одним із чинників зростання національної економіки. Туризм підвищує якість життя в Україні, поповнює валютні запаси держави, забезпечує зайнятість та зростання прибутків. Фінансове забезпечення – це необхідний засіб функціонування будь-якої галузі економіки. Тому актуальним є дослідження фінансового забезпечення розвитку туристичної галузі України.

Вагомий внесок у наукові дослідження фінансово-економічних проблем розвитку туристичної галузі України внесли такі вітчизняні вчені, як С.С. Захарчук [1], А. Г. Охріменко [3], А. В. Кулінська [2]. Незважаючи на значний науковий внесок у цьому напрямі, потребують подальших досліджень механізми фінансового забезпечення, джерела фінансування розвитку туристичної галузі як основа успішної реалізації стратегії розвитку туризму.

Основною метою фінансового забезпечення туристичної галузі є створення сприятливого середовища щодо виділення, розподілу та залучення фінансових ресурсів для ефективного і збалансованого розвитку туризму [3, с. 401]. Фінансове забезпечення розвитку туризму здійснюється у трьох формах: самофінансування (забезпечення потреб простого і розширеного відтворення виробництва туристичної галузі за рахунок власного капіталу суб’єктів туристичної діяльності), кредитування (тимчасове використання позичених ресурсів) та зовнішнє фінансування (виділення коштів на безповоротній і безоплатній основі).

Фінансування туристичної галузі може здійснюватися із різних джерел: бюджетів різних рівнів, позабюджетних цільових фондів, власних коштів суб'єктів підприємництва, громадських організацій, цільових кредитів банків, грантів від міжнародних організацій, інвестиційних коштів, інших джерел, не заборонених законодавством. Форми і масштаби державного фінансування туристичної галузі залежать від місця і ролі туризму в національній економіці.

Одним з основних джерел фінансування туризму є бюджетне фінансування в межах видатків, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік. У період з 2002 по 2011 рр. фінансування туристичної галузі за рахунок коштів державного бюджету здійснювалося за такими статтями (табл. 1): 1) фінансова підтримка розвитку туризму; 2) фінансова підтримка створення умов безпеки туристів та розбудови туристичної інфраструктури міжнародних транспортних коридорів та магістралей в Україні (фінансування заходів зі створення безпечних умов для туристів); 3) прикладні розробки в сфері розвитку туризму; 4) державні науково-технічні програми та наукові частини державних цільових програм у сфері розвитку туризму.

Таблиця 1

Фінансування туризму в 2002-2011 рр. за рахунок коштів державного бюджету України*

Рік	Всього, млн. грн.	Фінансова підтримка розвитку туризму в Україні, млн. грн.	Прикладні розробки в сфері розвитку туризму, млн. грн.	Державні науково-технічні програми та наукові частини державних цільових програм у сфері розвитку туризму, млн. грн.	Фінансова підтримка створення умов безпеки туристів та розбудови туристичної інфраструктури міжнародних транспортних коридорів та магістралей в Україні, млн. грн.
2002	1,52	1,52	-	-	-
2003	13,72	13,06	0,36	0,30	-
2004	20,32	19,66	0,37	0,29	-
2005	3,58	3,49	0,09	-	-
2006	3,92	0,00	3,92	-	-
2007	29,55	20,30	6,25	-	3,00
2008	34,94	20,30	9,84	-	4,80
2009	12,06	2,03	9,55	-	0,48
2010	23,20	12,03	10,69	-	0,48
2011	3,29	1,83	1,03	-	0,43

* складено автором з використанням даних Закону України «Про державний бюджет України» [5].

Державна політика в сфері регулювання фінансового забезпечення туризму не відзначається системністю і поступовістю, постійно коливається між необхідністю інвестування в туризм і прагненням скоротити видатки бюджету. Очевидними є незначні обсяги бюджетного фінансування туристичної галузі. В 2006 р. фінансування підтримки розвитку туризму з державного бюджету взагалі не передбачалось (табл. 1), що свідчить про непослідовність державних рішень в галузі туризму.

Навіть у найкращі роки (2007-2008 р.) сума фінансової підтримки розвитку туризму з державного бюджету України складала лише 29,6 і 34,9 млн. грн. відповідно. В 2009 р. український туризм отримав в 2,9 раза менше, ніж в 2008 р., а в 2011 році – в 7 раз менше, ніж в 2010 р. У 2011 році витрати державного бюджету України на розвиток туризму у розмірі 3,29 млн. грн. перебували на рівні витрат 2005-2006 рр. Найбільшою за обсягами фінансування в 2002-2005, 2007-2008 та в 2010-2011 рр. була програма «Фінансова підтримка розвитку туризму», в 2006-2010 рр. зростає фінансування програми «Прикладні розробки в сфері розвитку туризму».

Окремо державними бюджетами 2008-2011 рр. передбачено додаткове фінансування галузі – витрати на організаційне забезпечення підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, а також будівництво, реконструкцію, ремонт автомобільних доріг.

Обсяги бюджетного фінансування туристичної галузі України не відповідають реальним потребам індустрії туризму, асигнування в туризм є нестабільними. В туризмі практично відсутні бюджетні витрати на підготовку та підвищення кваліфікації фахівців, наукові дослідження тощо. Відсутні конкретні суми, відповідальні особи та критерії виконання кожного з напрямків видатків за бюджетними програмами.

Таблиця 2

Динаміка обсягу інвестицій у туризм України за період 1988-2010 рр.*

Період	Обсяг інвестицій у туризм, в середньому за період				Частка в загальному обсязі, в середньому за період, в %
	млрд. грн.	млрд. дол.
		Обсяг	Темп росту базисний	Темп приросту, %
1988-1991 рр.	-	0,158	-	-	14,60
1992-1995 рр.	0,582	1,020	6,45	545,41	14,78
1996-2000 рр.	0,671	0,258	1,63	63,29	3,04
2001-2005 рр.	1,161	0,220	1,39	39,49	1,78
2006-2010 рр.	4,860	0,810	5,13	412,53	2,56

* складено автором з використанням даних Всесвітньої ради з подорожей і туризму [4].

Одним із способів вирішення проблеми фінансування є залучення інвестицій в розвиток туристичної галузі. Загальний обсяг інвестицій у туризм України в гривнах мав тенденцію до збільшення протягом 1992-2010 рр. (з 0,58 млрд. грн. до 4,86 млрд. грн.) (табл. 2). Обсяг інвестицій у туризм в доларах США досяг максимального значення в 1992-1995 рр., збільшившись порівняно з періодом 1988-1991 рр. в 6,45 раза. Але потім зменшився в 1996-2000 рр. в 3,95 раза порівняно з 1992-1995 рр.

Враховуючи проведення в Україні і Польщі в 2012 р. фінальної частини чемпіонату Європи з футболу, в 2006-2010 рр. активізувалась діяльність щодо залучення інвестицій, але все рівно обсяги інвестицій в цей період (0,81 млрд. дол.) не досягли рівня 1992-1995 рр. (1,02 млрд. дол.), залишаються недостатніми для ефективного розвитку туризму.

В 2009-2010 рр. спостерігається зменшення інвестування туристичної сфери в порівнянні з 2008 р. (показник складав 7,06 млрд. грн. або 1,34 млрд. дол. – максимальне значення за весь період 1988-2010 рр.): в 2009 р. показник зменшився до 5,1 млрд. грн., а в 2010 р. – до 4,9 млрд. грн., причиною чого є політична нестабільність, нестабільність законодавчої бази, правил оподаткування, економічна криза. Незважаючи на збільшення обсягів інвестицій, частка інвестицій в туризм в загальному обсязі інвестицій за період з 1988 по 2010 рр. постійно зменшується – з 14,6 % до 2,56 %.

В Україні відсутня податкова ініціатива влади, інвестори не мають податкових пільг. Активізація інвестиційної діяльності сприятиме виходу з кризи та структурній перебудові економіки. Розв’язання питання фінансування туристичної сфери потребує змін в податковій політиці. Необхідною умовою залучення інвестицій є потужна організаційна діяльність для пошуку інвесторів, формування інформаційної бази інвестиційних проектів, яка повинна містити інформацію про техніко-економічні показники проектів.

Фінансові інструменти, що забезпечують розвиток туристичної галузі, які варто використовувати в Україні, включають: 1) бюджетне фінансування програм розвитку туризму, лізинг; 2) кредитування (надання кредитів на пільгових умовах для фінансування туристичних об'єктів; зниження процентних ставок банківського кредитування); 3) податкові пільги (звільнення від частини податків) під конкретні проекти, оптимізація кількості, зменшення ставок податків і зборів, зменшення податкового тиску на суб'єкти туристичної діяльності, надання податкових канікул тощо; 4) субсидіювання – безповоротне надання коштів для покриття витрат, збільшення прибутків; 5) підтримка підприємств банками, страховими компаніями, корпораціями та ін.

Фінансування передбачає залучення коштів в першу чергу в розвиток сучасної туристичної інфраструктури, внутрішнього та соціального туризму. Фінансове забезпечення повинно стати основою державної туристичної політики та сприяти розвитку економічного потенціалу країни.

Література:

1. Захарчук С. С. Фінансово-економічні проблеми функціонування туристичної галузі / С. С. Захарчук // Економіка. Управління. Інновації. — 2010. — № 1 (3) [Електронний ресурс]. — Режим доступу до ресурсу : http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/eui/2010_1/10zsstgu.pdf.

2. Кулінська А. В. Особливості фінансового механізму державного управління суб'єктами невиробничої сфери (на прикладі туристичної галузі України) / А. В. Кулінська // Ефективність державного управління: Збірник наукових праць. — 2009. — Вип. 18/19. — С. 468-476.

3. Охріменко А. Г. Фінансові аспекти функціонування туристичної галузі / А. Г. Охріменко // Збірник наукових праць Національного університету державної податкової служби України. — 2011. — № 1. — С. 394-403.

4. Офіційний сайт Всесвітньої Ради з подорожей і туризму [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.wttc.org/eng/Tourism_Research/Economic_Data_Search_Tool/.

5. Про державний бюджет України на 2002-2011 роки [Електронний ресурс] : закони України // Верховна Рада України. — Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua.