К.е.н. Рева Т.М.

Академія митної служби України

НОВІ ПРАВИЛА ОПОДАТКУВАННЯ ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ ПОДАТКОМ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ

Важливе місце серед інструментів державного регулювання у сфері зовнішньої торгівлі належить податку на додану вартість. Правила його застосування мають дійовий вплив і на обсяги експортно-імпортних операцій, і на доходи державного бюджету країни.

Теоретичні аспекти державного податкового регулювання зовнішньоекономічної діяльності й ефективність його практичного використання досліджують І. Бураковський, В. Вишневський, О. Гребельник, О. Лукьяненко, Ю. Макогон, А. Соколовська та ін. [1-3].

У працях вітчизняних учених традиційно аналізуються інструменти, структура та механізми регулювання міжнародної торгівлі. Однак практика трансформації податкової системи надає переконливі свідчення тому, що процеси наукового обґрунтування виваженої концепції оподаткування підміняються безперспективним перетасовуванням податків або їх окремих елементів, нестабільністю правового регламентування, складністю адміністрування.

Тривалий час важлива роль на шляху вирішення проблем відводилась очікуванням від прийняття Податковому кодексу. На сьогодні він набув чинності, і у зв’язку з цим постають питання щодо оцінки обґрунтованості та виваженості його норм і положень, послідовності змін і нововведень, зокрема, стосовно ПДВ при здійсненні зовнішньоторговельної діяльності.

Відповідно до|соответственно| податкового законодавства в Україні діє порядок| відшкодування ПДВ при експорті товарів за принципом місця призначення, що|какой| відповідає загальновизнаним правилам міжнародної торгівлі. Це має велике|великое| значення для економіки України|, оскільки значна частина національного доходу країни залежить від продажу продукції на експорт, частка|доля| якого|какого| в останні роки стабільно становить|сдает| більше половини| ВВП. Отже, питання відшкодування ПДВ є найбільш актуальним, насамперед, для експортерів.

Нововведенням Податкового кодексу є процедура автоматичного відшкодування ПДВ з бюджету за результатами податкової перевірки. Право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування податку мають платники, які відповідають одночасно таким критеріям:

- не перебувають у судових процедурах банкрутства;

- включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців і стосовно них не внесено записів про відсутність відомостей, припинення діяльності тощо;

- питома вага операцій платника за нульовою ставкою ПДВ протягом попередніх 12 місяців сукупно становить не менше 50 відсотків загального обсягу поставок;

- сума розбіжностей між податковим кредитом платника та податковими зобов’язаннями його контрагентів, не перевищує 10 відсотків заявленої платником податків суми бюджетного відшкодування;

- середня заробітна плата працівників не менше ніж у два з половиною рази перевищує мінімальний встановлений законодавством рівень у кожному з останніх чотирьох кварталів;

- відповідають одному з наступних критеріїв:

а) або чисельність працівників, перевищує 20 осіб у кожному з останніх чотирьох звітних кварталів;

б) або залишкова балансова вартість основних фондів на звітну дату за даними обліку перевищує суму ПДВ, заявлену до відшкодування за попередні 12 календарних місяців;

в) або рівень податкового навантаження з податку на прибуток (відношення сплаченого податку до обсягів отриманих доходів) є вищим від середнього по галузі в кожному з останніх чотирьох звітних кварталів;

- не мають податкового боргу [4].

Тест на відповідність платника зазначеним критеріям проводиться в автоматизованому режимі протягом 15 календарних днів після граничного терміну подачі звітності.

Суми податку, не відшкодовані платникам протягом встановленого терміну, вважаються заборгованістю бюджету, на яку нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки НБУ.

Як відомо, нульова ставка при експорті є підставою для відшкодування значних сум податку з бюджету (рис.1).

Рис. 1. ПДВ: надходження до державного бюджету та відшкодування платникам, млрд. грн.

Одним з можливих способів зниження|сбавки| гостроти проблеми бюджетного відшкодування ПДВ експортерам є зміна|смена| підходів до|до| політики податкового| стимулювання експортерів. Обкладання нульовою ставкою ПДВ експорту всієї продукції призводить до|содействует| збереження його сировинної структури, і, як наслідок, застосування екстенсивної моделі економічного|экономичного| розвитку. Тому важливо залишити|сберечь| нульову| ставку ПДВ лише для експорту товарів з високою часткою|долей| доданої| вартості й звільнити від сплати податку експорт іншої продукції. В останньому випадку ПДВ,|унос| оплачений у ціні придбаних ресурсів, буде віднесений на витрати виробництва, що виключить можливість відшкодування ПДВ експортерам товарів з низкою часткою|долей| доданої вартості.

У зв’язку з цим перехідними положеннями Податкового кодексу передбачено, що до 01.01.2014 року, операції з постачання відходів і брухту чорних і кольорових металів, зернових культур (крім їх першого постачання сільськогосподарськими підприємствами та підприємствами, що придбали продукцію безпосередньо у сільгоспвиробників), деревини, звільняються від оподаткування податком на додану вартість. Операції з постачання необроблених шкур та чиненої шкіри без подальшої обробки звільняються від оподаткування ПДВ, у т. ч. при експорті з 01.01.2012 року до 31.12.2013 року. У разі експорту перелічених товарів нульова ставка не застосовується.

Податковий кодекс частково поновив для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності безпроцентний податковий кредит у вигляді відстрочки платежу з ПДВ шляхом видачі податкового векселя при імпорті товарів в Україну. Правила й обмеження застосування вексельної форми розрахунків піддавалися багаторазовим змінам [5, с.174-175]. В 2008-2010 роках застосування векселів з ПДВ при імпорті товарів призупинялось законами про державний бюджет. Причина – в проблемах, з якими пов’язана ця форма розрахунків, насамперед, у застосуванні суб'єктами господарювання схем мінімізації податкових зобов'язань на основі векселів. Вексельна форма є уразливої й з позицій захисту інтересів вітчизняного виробника, оскільки створює конкурентні переваги імпортерам. Інші суб'єкти господарювання, які придбавають сировину, матеріали у постачальників на внутрішньому ринку, не мають право на аналогічне відстрочення зі сплати ПДВ, і перебувають у невигідних умовах у порівнянні з імпортерами.

Починаючи з 2011 року, вексельна форма розрахунків з ПДВ при імпорті товарів в Україну поновлена для підприємств суднобудівної промисловості у разі ввезення устаткування, обладнання та комплектуючих (за переліком КМУ), що не виробляються в Україні та призначені для використання у господарській діяльності.

Податковим кодексом передбачено подальше застосування єдиної (крім нульової) податку на додану вартість зі зниженням її розміру до 17% з 2014 року, що означає в перспективі відмову від диференційованого підходу до встановлення ставок на окремі товари, роботи й послуги.

Європейські країни мають досвід застосування диференційованих ставок ПДВ, але висновки багатьох фінансових експертів підтверджують доцільність застосування єдиної ставки ПДВ. Саме в цьому напрямку передбачається процес гармонізації податку в ЄС [3, с.251].

Отже, |итак|питання правові умови оподаткування експортно-імпортних операцій податком на додану вартість зазнали змін, і не можна виключати їх подальші трансформації, але важливо, щоб вони відбувалися у напряму узгодження всіх функціональних елементів податкової політики.

Література

1. Кулик П.Л. Податок на додану вартість в умовах інтеграції України до ЄС [Текст] // Збірник наукових праць НУДПСУ. – 2010. - №1. – С. 180-185.

2. Лукьяненко Е.В.Налоговое регулирование международной торговли товарами: монография [Текст] / НАН Украины. Ин-т экономики промышленности. - Донецк, 2008. – 112 с.

3. Налогообложение: теории, проблемы, решения [Текст] / В.П. Вишневский, А.С. Веткин, Е.Н. Вишневская и др.; под. общ. ред. В.П Вишневского – Донецк: ДонНТУ, ИЭП НАН Украины, 2006. – 504 с. 

4. Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI.

5. Рева Т.М., Ковальчук К.Ф. Механизм применения НДС: эффективность, проблемы и направления реформирования [Текст]. – Налоговые реформы. Теория и практика: монография для магистрантов / Под ред. И.А. Майбурова, Ю.Б. Иванова. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2010. – 463 с.