Економічні науки / 4.Інвестиційна діяльність і фондові ринки

к.е.н., доцент Поліщук О.А., Пендей А.А.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Інвестування за межі україни В умовах глобалізації світової економіки

Глобалізація світової економіки – це об’єктивний процес формування інтегрованої та взаємозалежної економіки країн світу. Об’єктивність економічних процесів, як відомо, полягає в тому, що вони не залежать від волі, бажань і свідомості людей. Тобто незалежно від міри усвідомлення логіки та тенденцій економічних процесів у розвитку світової економіки, сьогодні ми є свідками новітніх економічних явищ, які ще не знайшли належного осмислення у працях економістів.

Дослідження проблеми інвестування економіки завжди знаходилось у центрі уваги економічної думки. Це обумовлено тим, що інвестиції торкаються найглибших основ господарської діяльності, визначають процес економічного зростання в цілому.

Питання щодо процесів інвестування досліджували В.Галайда, О.Ватаманюк, В.Федоренко. Л.Борщ, А.Гайдуцький, Б.Губський, А.Дука, Т.Майорова, А.Пересада А.Кредісов, М.Цебенко, Д.Лім, Хайнс, П.Варр та ін.

Метою роботи є вивчення динаміки розмірів інвестицій за кордон у період 2005 – 2011 років та їх вплив на розвиток економіки України.

За даними ЮНКТАД, переважна частина прямих зарубіжних інвестицій (експорт капіталу) здійснюється розвинутими країнами. Розвинуті країни залишаються лідерами за загальним обсягом зарубіжних прямих інвестицій, обсяг яких досяг у 2005 році 779 млрд. дол. США. Найбільшими експортерами капіталу в 2005 році були Нідерланди (119 млрд. дол. США), Франція (116 млрд. дол. США) і Велика Британія (101 млрд. дол. США). Збільшилася частка прямих іноземних інвестицій Гонконгу (Китай) до 33 млрд. дол. США. У цілому частка країн, що розвиваються, і країн із перехідною економікою, як джерел зарубіжних інвестицій, зросла до 133 млрд. дол. США, що склало 17% глобальних зарубіжних інвестицій. Однак основним джерелом прямих зарубіжних інвестицій залишаються розвинуті країни [3, с.128].

Країни, які отримують іноземні інвестиції, і країни, які експортують капітал, як свідчить статистика, - це, переважно, високорозвинуті країни. В цьому полягає сучасна особливість руху міжнародного капіталу на відміну від середини ХХ сторіччя. Враховуючи це, слід відмовитися від стереотипів, поширених у посткомуністичних суспільствах, про те, що іноземний капітал має експансіоністську природу й загрожує суверенітету країн. Так, для України питання економічного росту полягає в тому, чи вдасться країні, всупереч існуючим сучасним тенденціям розміщення іноземного капіталу, залучити потоки міжнародного капіталу до національної економіки.

За останні роки система державного управління інвестиційною діяльністю в Україні неодноразово підлягала зміні.

Чиста міжнародна інвестиційна позиція НБУ за 2009 р. виросла на 278 млн дол. до -39 млрд 824 млн, за даними Прес-служби НБУ.  Зокрема, активи за попередніми даними станом на 1 січня 2010 р. виросли на 5.9% - до 113,357 млрд дол. з 106 млрд 609 млн дол. на 1 січня 2009 р. Резервні активи НБУ за даний період скоротилися з 31 млрд 543 млн дол., до 26,505 млрд дол.

 Прямі інвестиції за кордон виросли з 7,005 млрд дол. на 1 січня 2009 р., до 7,259 млрд дол. на 1 січня 2010 р. Портфельні інвестиції виросли з 49 млн дол., до 61 млн дол., цінні папери, які дають право на участь в капіталі виросли з 45 млн дол., до 55 млн дол. Боргові цінні папери виросли з 4 млн дол., до 6 млн дол. [4].

Інші інвестиційні активи виросли з 68 млрд 12 млн дол., до 79 млрд 532 млн дол. Розглянемо дані по обсягам прямих інвестицій з України в економіку країн Світу в табл. 1. Прямі інвестиції (акціонерний капітал) з України в економіку країн світу. Як видно, з наведених даних, найбільші обсяги капіталу спрямовуються в Кіпр. Але і Кіпр в свою чергу, як відомо, є одним з основним інвестором України за останні роки.

Таблиця 1

Обсяги прямих інвестицій на 01.07.2011 за межі України

Обсяги прямих інвестицій на 01.07.2011  (млн.дол. США)		У % до підсумку
Усього	6934,1	100
у тому числі
Кіпр	6389,3	92,1
Російська Федерація	205	3
Латвія	87	1,3
Польща	51,1	0,7
Грузія	32,9	0,5
Казахстан	27,4	0,4
Вiрґiнськi Острови (Брит.)	25,8	0,4
Інші країни	115,6	1,6

З вищенаведених таблиць ми можемо спостерігати лише напрямки інвестування за межі України, ну і їх обсяги. Але щоб зрозуміти динаміку цього не достатньо. Тому для повного розуміння ситуації, що склалась за багато років в Україні з інвестуванням за її межі, розглянемо рис. 1.

Рис. 1. Динаміка прямих іноземних інвестицій з України

Ми можемо спостерігати такий позитивне зростання обсягів іноземних інвестицій в Україну, починаючи з 1995 року по 2011, адже в Україні перші інвестиційні фонди з’явились порівняно недавно — у 1994 році і стали важливим механізмом започаткування в Україні процесу масової приватизації, але для класичного спільного інвестування вони не були готові. А особливо стрімке збільшення обсягів почалось у 2005 році, що було пов’язано з покращенням інвестиційного клімату в Україні. Саме те, від чого по великому рахунку і залежить наша інвестиційна привабливість.

Наступний графік відображає динаміку обсягів інвестицій за межі України (1995-2011 рр.).

Рис. 2. Динаміка обсягів прямих іноземних інвестицій в Україну

Як бачимо, ситуація, що складалась протягом 1995-2011 років з інвестуванням в країни світу дещо гірша, ніж з інвестуванням в Україну. З 1995 року по 2007 ми спостерігаємо дуже низьку активність інвестування за межі нашої держави. Але у 2007-2008 рр. ми бачимо, що крива графіка різко пішла вгору, що значить про збільшення обсягів інвестування [4].

На сьогодні в Україні розроблено законодавство про іноземні інвестиції, до якого входять понад 100 різних нормативно-правових актів, законів, постанов, указів, положень, інструкцій та інших. Серед них важливе місце посідає Закон України "Про режим іноземного інвестування". У ньому є позитивні моменти, пов’язані з особливостями режиму іноземного інвестування, чітким визначенням видів іноземних інвестицій і форм їх здійснення, а також системи державних гарантій захисту капіталу за межами України [2].

На сучасному етапі в Україні законодавче не визначені, або мають суттєві недоліки процеси іноземного кредитування, створення кредитних співтовариств, концесій, надання прав власності на землю; не розроблено також механізми державного страхування іноземних інвестицій, створення страхових фондів. Крім того, існують й інші негативні моменти: насамперед це бюрократичні перешкоди та легітимна невизначеність у процесі приватизації; відсутність реальної приватизації та закону про приватизацію землі; обіг на внутрішньому ринку грошових одиниць західних країн; відсутність відповідного правового забезпечення кредитування, страхування, валютного обігу; обмеженість каналів репатріації прибутку [5].

Проте варто ще раз зазначити, що законодавча база має принаймні два основних недоліки:

· по-перше, нестабільність та ненадійність;

· по-друге, відсутність комплексності та наявність суперечностей у законодавчих актах.

Нестабільність зумовлює неможливість спрогнозувати виробничо-господарську та фінансову діяльність об’єктів інвестування. Забезпечення стабільності нормативної бази для іноземного інвестора важливіше, ніж пільги.

Якщо країна є активним експортером капіталу, то, як правило, використовується другий підхід до формування законодавчої бази щодо участі іноземних інвесторів у національному господарстві. Країни, які переважно імпортують капітал, прагнуть прийняти єдиний законодавчий акт щодо міжнародної підприємницької діяльності. Нині Україна, безумовно, є державою, яка залучає іноземний капітал на свою територію. Виходячи з тенденцій, які склалися, слід зробити висновок, що вона залишиться такою ще тривалий час [1].

На сьогодні, Україна, нажаль ще продовжує бути для іноземних країн, країною яка вкладає порівняно невеликий обсяг інвестицій . Найближчим часом ситуація поліпшиться але лише стосовно окремих форм інвестування, що значно не вплине на загальний стан інвестиційної діяльності нашої країни.

Література:

1. Правління НБУ –Постанова «Про врегулювання питань іноземного інвестування в Україну» від 10.08.2005 №280.

2. Гаврилюк О.В. Інвестиційний імідж та інвестиційна привабливість України // Фінанси України. — 2008. — №2 (147). — С.68-81.

3. Даниленко А.А. Актуальні питання прямих іноземних інвестицій до України з ЄС (у контексті розширення Євросоюзу на Схід)// Фінанси України. — 2008. — №1 (146). — С.127-137.

4. Попов В. Ю. Потоки фінансових ресурсів в Україні// Фінанси України. – 2008. - №5. – с. 78 – 86.

5. The Group of States against Corruption (GRECO) Publishes its Report on Ukraine. Strasbourg, 29/10/11. — http://www.coe.int/t/dg1/greco/.