“Экономические науки” / 6.Маркетинг и менеджмент

Маріїна О. П., Кубай О. Г.

Вінницький національний аграрний університет, Україна

Проблеми та перспективи залучення іноземних інвестицій в економіку України

Проблема залучення іноземних інвестицій є актуальною для будь-якої країни світу. Найбільшу увагу цій проблемі приділяють у країнах, які стоять на шляху трансформаційних перетворень.

Стратегічною метою української зовнішньоекономічної політики є активне залучення країни до міжнародних інтеграційних процесів. У зв'язку зцим виникає питання визначення власного еополітичного місця країни у світі. Правильний вибір буде визначним показником економічного розвитку держави щодо її результативності максимально інтегрувати до глобального простору. Сама ж реалізація інтеграційних планів залежить від того, чи зможе країна у певні терміни залучити критичну масу інвестицій. Таким чином, перед Україною стоїть подвійне завдання – визначення пріоритетів розвитку та побудова ефективної інвестиційної моделі, здатної забезпечити фінансування модернізації нарощування виробничих потужностей.

Аналіз останніх досліджень і публікацій відомих науковців – О. Й Вівчар, С. М. Лихолат, Н. С. Скопенко та інших визначає низку заходів щодо залучення іноземних інвестицій, а саме – що потрібно для подолання взаємної недовіри між іноземними інвесторами, місцевими підприємствами та урядом.

Фактори, що заважають цьому, можна виразити у вигляді двох груп. Перша група – це позитивні фактори щодо залучення іноземних інвестицій, а друга негативні, які стримують їхні надходження в економіку країни. До позитивних факторів можна віднести такі як: дешева та висококваліфікована робоча сила; вигідне географічне розташування країни; слабка ринкова конкуренція серед національних виробників; наявність на ринку високоякісної і недорогої сировини, дешеві сільськогосподарські ресурси; значні промисловий та аграрний потенціали країни.

До другої групи негативних факторів належать часті й непередбачувані зміни у законодавчому забезпеченні інвестиційної діяльності взагалі й іноземних інвесторів зокрема. Суб'єкти інвестиційної діяльності повинні мати хоча б мінімальні гарантії стабільності для планування своєї діяльності: високий рівень корупції вимагає створення такої системи відносин органів влади та бізнесу, яка мінімізує бюрократизм, спростить систему отримання дозволів, ліцензій і т.ін.; відсутність високоефективного недержавного сектора економіки; невисока купівельна спроможність більшості населення; недосконалість податкової системи; недосконалість в Україні механізмів обслуговування іноземних інвестицій. [3].

Проаналізуэмо залучення прямий іноземних інвестицій в регіони України за даними статистичного щорічника України і відобразимо дані в таблиці 1.

Таблиця 1

Прямі іноземні інвестиції в регіони України (на поч. року, млн дол США)

	2001	2006	2008	2009	2010	2011
1	2	3	4	5	6	7
Україна	3875,0	16890,0	29542,7	35616,4	40053,0	44708,0
АР Крим	146,0	488,1	753,9	649,8	718,4	815,6
області
Вінницька	22,0	79,1	152,6	161,8	184,6	212,5
Волинська	49,0	113,4	392,4	269,2	332,4	344,1
Дніпропетровська	220,0	5872,6	7096,7	6832,4	7054,1	7486,7
Донецька	306,8	614,4	1355,2	1529,0	1636,8	2061,5
Житомирська	27,9	121,5	205,1	208,9	238,1	246,8
Закарпатська	92,1	261,3	345,3	356,4	363,7	362,8
Запорізька	230,0	598,6	811,4	890,6	916,1	939,9
Івано – Франківська	40,1	136,7	404,8	500,4	635,1	542,6
Київська	342,7	678,9	1120,5	1347,4	1525,5	1603,0
Кіровоградська	19,5	67,5	71,6	80,2	82,6	65,5

Продовження табл. 1

1	2	3	4	5	6	7
Луганська	31,4	268,7	367,0	393,8	637,1	630,8
Львівська	150,0	426,9	838,5	958,0	1198,6	1273,8
Миколаївська	45,5	123,7	136,8	161,8	162,7	181,2
Одеська	203,0	599,3	880,8	970,2	1042,0	1124,9
Полтавська	181,0	280,0	368,8	516,3	450,9	531,5
Рівненська	45,6	109,6	265,5	304,4	307,6	304,4
Сумська	44,3	165,5	180,5	158,0	243,5	357,6
Тернопільська	21,3	39,3	51,0	58,6	66,5	65,1
Харківська	121,0	485,7	1278,8	1609,9	2082,7	2705,4
Херсонська	35,2	109,2	174,1	192,9	197,4	202,8
Хмельницька	15,4	77,3	129,0	137,3	219,6	183,5
Черкаська	104,7	99,1	175,0	168,1	222,5	287,0
Чернівецька	8,9	28,4	51,2	60,1	61,8	62,3
Чернігівська	51,5	98,2	96,1	103,9	88,8	94,9
міста
Київ	1288,2	4836,5	11674,4	16837,2	19225,1	21859,2
Севастополь	15,2	110,5	165,7	160,3	158,8	162,8

Розглянувши, вищезазначену таблицю, ми можемо зробити висновок, що протягом 3-ох останніх років відбулося значне збільшенні прямих фінансових інвестицій в регіони України.

Розроблення механізму залучення іноземних інвестицій має виходити з особливостей глобалізації економіки. Саме небажання західних компаній вкладати гроші у себе вдома пояснюється наявністю жорстких державних правил про зайнятість, великими виплатами з безробіття, високими виплатами працедавця в соціальні фонди, високим рівнем мінімальної заробітної плати та компенсації у разі звільнення[1]. Отже, механізм залучення іноземних інвестицій в Україну повинен усувати незадоволення іноземних фірм умовами своєї країни і надавати додатково переваги порівняно з країнами, які нині є реципієнтами закордонних інвестицій.

У даний час українське суспільство очікує істотних збільшень обсягів іноземних інвестицій, з чим пов'язують можливість запобігання економічної стагнації. Не можна залишати поза увагою й те, що іноземні інвестиції можуть таїти потенційну загрозу для певної території чи держави в цілому. Найперше йдеться про випадки нечесної конкуренції, коли закордонна компанія викуповує контрольний пакет акцій українського підприємства з метою усунення з ринку наявного чи потенційного конкурента. Поряд з цим, є думка, що внаслідок здійснення інвестицій одна із сторін обов'язково отримує прибутки у великих розмірах, а інша отримує незначні прибутки і банкрутує. Така ситуація можлива, хоча, як правило, іноземне інвестування у світі пов'язане із взаємною вигодою обох сторін. Негативним є також те, що слабкі країни внаслідок неконтрольованої інтеграції досить швидко втрачають ліквідні ресурси. Крім того, з'являється реальна загроза опинитися залежними від негативних світогосподарських явищ, зокрема, у фінансових та інвестиційних сферах [2].

Тому, на нашу думку активне залучення іноземних інвестицій повинно відбуватися на основі комплексної науково - обґрунтованої програми, в умовах державного регулювання.

Література:

1. Вівчар О. Й . Проблеми та перспективи залучення іноземних інвестицій в економіку регіону / О. Й. Вівчар // Науковий вісник НЛТУ України. – 2011р. Вип. 21.8. – С. 172 – 177.

2. Вкарпенко Н. С. Прямі іноземні інвестиції в АПК: переваги, недоліки, ризики / Н. С. Вкарпенко // Науковий вісник: Фінанси, банки, інвестиції. – 2011р. – №2. – С. 58 – 62.

3. Лихолат С. М. Проблеми залучення іноземних інвестицій в економіку України / С. М. Лихолат // Науковий вісник НЛТУ України. – 2011. Вип. 15.5. – С. 311 – 314.