Економічні науки / 6.
Маркетинг та менеджмент
Магістрант Курявий Д.І.,
н. кер. к.е.н. Іванов А.М.,
університет «Україна». м. Миколаїв
СУЧАСНІ МЕТОДИКИ ВИЗНАЧЕННЯ КОНКУРЕНТНИХ ПЕРЕВАГ ГОТЕЛІВ
Для
визначення рівня конкурентних переваг та ступеня їх використання необхідно
застосовувати сучасні методи та методики їх визначення. Слід зазначити, що
методи - це підходи до визначення сутності конкурентних переваг, а методики в
основному носять кількісне визначення конкурентних переваг.
У
різних джерелах методи оцінки конкурентних переваг охоплюють далеко не всі
аспекти забезпечення конкурентоспроможності. Вважається за доцільне до
інтегральної оцінки конкурентних переваг застосовувати системний, комплексний і
нормативний підходи.
З
позицій системного підходу при інтегральній оцінці конкурентних переваг
об'єктів як систем варто окремо оцінювати фактори зовнішнього оточення і
внутрішньої системи, тобто зовнішні і внутрішні чинники.
З
позицій комплексного підходу при оцінці конкурентних переваг готелів слід
враховує технічні (стан матеріально-технічної бази готелю), правові
(стабільність демократичних перетворень, системність і обгрунтованість
законодавчих актів з різних напрямків права), ринкові (потенціал ринку, сила
конкуренції, відкритість, маркетинг), наукові (глибина аналізу економічних
законів і закономірностей, законів організації, ширина і глибина застосування
наукових підходів, сучасних методів), економічні (рентабельність, стійкість,
фінансові інструменти, забезпеченість ресурсами тощо), організаційні (організація
виробництва, праці, менеджменту, логістика, організація ринкової
інфраструктури), психологічні та інші аспекти забезпечення
конкурентоспроможності, а також їх взаємовпливу.
Застосування
нормативного підходу до оцінки буде спонукати організовувати нормування і
моніторинг конкретних факторів переваги досліджуваних об'єктів.
Оцінка
конкурентоспроможності здійснюється за кінцевими підсумковими результатами
реакції конкретного ринку (споживача) на конкретний товар або послугу, а оцінка
конкурентних переваг здійснюється на ранніх стадіях інвестування, до початку
бізнесу, при техніко-економічному обгрунтуванні інноваційних та інвестиційних
проектів.
Подальший
моніторинг реалізації конкурентних переваг здійснюється на стадіях виробничого
процесу та логістики. Дуже важливо обгрунтовано, жорстко і регулярно проводити
політику нарощування конкурентних переваг. Методами реалізації цієї політики є
облік, аналіз, нормування та оцінка конкурентних переваг.
На
стадії проектування (інноваційного, інвестиційного, стратегічного планування і
т. д.) інтегральну оцінку конкурентних переваг, наприклад, товару або послуги
можна здійснювати за формулою:
, (1)
де КП - інтегральний показник
конкурентної переваги товару або послуги;
i = 1, 2, ..., n - номер
конкурентної переваги товару / послуги;
j = 1, 2,, m - номер фактора
конкурентної переваги товару / послуги;
αi - вагомість i-го
конкурентної переваги;
Σαi = 1;
bij = вагомість j-го фактора i-го
конкурентної переваги;
Σbij = 1;
Пi - відносний або нормативне
значення i-го конкурентної переваги;
Фj - відносний або нормативне
значення i-го фактора j-го конкурентної переваги.
Інтегральний показник конкурентних
переваг товару чи послуги характеризує його потенційну конкурентоспроможність.
Конкурентні переваги організації
проявляються в потенціалі організації, зберігаються і примножуються шляхом
підвищення якості управління, реалізуються в нововведення і інноваціях.
Потенціал організації - це сумарна
вартість її основного, оборотного і людського капіталу, ноу-хау, інформаційних
технологій, брендів та інших конкурентних переваг організації у сферах науки,
техніки, технології та управління, що забезпечують їй конкурентоспроможність. Методика комплексної оцінки потенціалу організації
відсутній. В економічній літературі існують методики оцінки окремих компонентів
потенціалу.
Якість системи управління
організацією - комплексний показник, що визначає можливість досягнення і
нарощування конкурентних переваг організації.
У свою чергу якість системи
управління визначається наступними чинниками:
- питома
вага управлінського персоналу і фахівців організації, що мають вчений ступінь в
даній сфері діяльності;
- середня
освіченість всього персоналу організації;
- плинність
управлінського персоналу;
- рівень
автоматизації управління організацією;
- кількість
і глибина застосовуваних до управління наукових підходів, принципів, методів.
Вагомість чинників якості системи
управління організацією пропонується наступна:
- питома вага управлінського
персоналу і фахівців організації, що мають вчений ступінь звданій
сфері діяльності - 0,30;
- кількість і глибина
застосовуваних до управління наукових підходів, принципів, методів - 0,25;
- середня освіченість всього
персоналу організації - 0,20;
- плинність управлінського
персоналу - 0,15;
- рівень автоматизації управління
організацією - 0,10.
Рівень якості системи управління
організацією визначається за формулою:
, (2)
де αi - вагомість фактора
якості системи управління;
Σαi = 1, 0;
Пфi - фактичне значення i-го
фактора якості;
Пнi - нормативне значення i-го
фактора якості.
Дана методика оцінки та якості
управління організацією відповідає вимогам системності та комплексності,
вихідні дані представлені в табл. 1.
Необхідно
враховувати, що оцінити кількісними методами конкурентні переваги підприємств
готельної сфери дуже складно і можна оцінити якісно, використовуючи експертні
методи, а також необхідно порівнювати з конкурентними перевагами
готелів-конкурентів (табл.2).
Таблиця 1.
Вихідні дані для розрахунку рівня якості системи
управління організацій
Фактори
якості системи управління |
Вагомість
фактора(αі) |
Значення фактора |
|
|
|
Нормативне |
Фактичне |
- питома
вага управлінського персоналу і фахівців організації, що мають вчений ступінь
звданій
сфері діяльності, % |
0,30 |
0,1 |
|
- кількість
і глибина застосовуваних до управління наукових підходів, принципів, методів |
0,25 |
20 |
|
середня
освіченість всього персоналу організації |
0,20 |
20 |
|
плинність
управлінського персоналу |
0,15 |
12 |
|
рівень
автоматизації управління організацією |
0,10 |
0,80 |
|
Таблиця 2
Методика оцінки конкурентних
переваг підприємств готельного типу
Фактор |
Вага |
А |
Б |
В |
Г |
1.
Якість обслуговування |
0,2 |
|
|
|
|
2.
Ціна |
0,2 |
|
|
|
|
3.
Стан матеріально-технічної бази |
0,1 |
|
|
|
|
4.
Місцерозташування |
0,1 |
|
|
|
|
5.
Імідж |
0,1 |
|
|
|
|
6.
Маркетинг (реклама) |
0,1 |
|
|
|
|
7.
Якість харчування |
0,1 |
|
|
|
|
8.
Широкий спектр послуг |
0,1 |
|
|
|
|
Всього: |
1 |
|
|
|
|
Факторами оцінки конкурентних
переваг є: якість обслуговування клієнтів, ціна, стан матеріально-технічної
бази готелю, місце розташування готелю, імідж, маркетинг (реклама), якість
харчування, широкий спектр послуг, що надаються. А, Б, Г -
підприємства-конкуренти, В - аналізоване підприємство.
Визначимо вагомість факторів
конкурентної переваги:
1) якість обслуговування клієнтів -
0,2;
2) ціна - 0,2;
3) стан матеріально-технічної бази
- 0,1;
4) місце розташування - 0,1;
5) імідж - 0,1;
6) маркетинг (реклама) - 0,1;
7) якість харчування - 0,1;
8) широкий спектр послуг - 0,1. Оцінювати
фактори конкурентної переваги пропонується від 1 до 10 балів.
Таким чином, запропоновані методики
дозволяють оцінити конкурентні переваги підприємств готельного господарства,
проте слід враховувати, що вдосконалення і розвиток як туристської сфери, так і
теорії конкурентних переваг підприємств готельної індустрії обумовлює
необхідність та удосконалення
існуючих і розробку нових методик визначення
конкурентних переваг готелів з метою ефективного впливу на фактори зовнішнього
середовища. Слід також враховувати, що конкретна методика може бути визначена,
виходячи із специфіки як підприємства, що аналізується, так і регіону, в якому
воно функціонує.