Слободянюк Інна Сергіївна

Науковий керівник: Лесько Юлія Олександрівна

Вінницький національний аграрний університет, Україна

ОСОБЛИВОСТІ ВНУТРІШНЬОГО АУДИТУ

Діяльність підприємств в сучасних умовах, яка пов’язана з деякою законодавчою невизначеністю відносно майбутнього та перспектив їх подальшого розвитку, супроводжується різноманітними ризиками. Перед керівниками підприємств виникають задачі прогнозування, оцінки ризиків і створювання ефективної системи управління. В цих умовах зростає роль системи внутрішнього аудиту[1].

Внутрішній аудит являє собою незалежну діяльність суб’єкта господарювання спрямовану на перевірку та оцінку його діяльності в інтересах керівництва. Отже, можна з впевненістю стверджувати, що метою проведення внутрішнього аудиту є захист інтересів власників щодо збереження та ефективного використання ресурсів підприємства, а також отримання достовірної та повної інформації для прийняття управлінських рішень[3].

Проблема розвитку внутрішнього аудиту в Україні полягає у виробленні комплексного, системного підходу і пов’язаних з ним методичних рішень, які б забезпечили практичні умови для створення та ефективного функціонування служб внутрішнього аудиту на підприємствах України. На сучасному етапі розвитку економіки України відбувається зростання масштабів виробництва, що обумовлює необхідність створення багаторівневого апарату управління, який в свою чергу створює проблеми обміну інформацією, збільшує ймовірність того, що рішення, які приймаються різними ланками управління будуть суперечити один одному [4].

Доцільність створення відділу внутрішнього аудиту на підприємствах може бути доведена тим, що це дозволить керівництву здійснювати ефективний контроль за окремими підрозділами, виявити резерви виробництва і найбільш перспективні напрямки розвитку, а також давати рекомендації фінансово-економічним та бухгалтерським відділам стосовно покращення результатів їх роботи.

Основним принципом організації внутрішнього аудиту є незалежність, яка обумовлюється чітким встановленням прав, обов'язків і відповідальності, підзвітністю і підлеглістю тільки вищестоящому керівництву.

Але, потрібно відмітити, що на практиці надзвичайно складно досягнути повної незалежності аудитора. Служба внутрішнього аудиту підзвітна керівництву підприємства, тому в більшості випадків порушується об'єктивність аудитора при перевірці діяльності осіб, яким він підпорядковується.

На думку Бурцева В., внутрішній аудитор повинен бути незалежний від тих осіб, чию роботу він перевіряє, як в аспекті функціональної чи адміністративної підпорядкованості, так і з погляду зацікавленості. Наприклад, результати перевірки проведеної внутрішнім аудитором, будуть менш об'єктивні, якщо оплата його праці певним чином залежатиме від результатів напрямку діяльності.

Також внутрішній аудитор не повинен брати участь і нести відповідальність за коригування виявлених ним відхилень. Інакше не буде об'єктивним подальший контроль, оскільки аудитору доведеться перевіряти результати своєї ж праці або результати здійснення своїх рекомендацій [2].

Отже, керівництво будь-якого підприємства повинно бути зацікавлене в тому, щоб на максимально можливому рівні забезпечити незалежність та об’єктивність аудитору.

Для запровадження на підприємствах внутрішнього аудиту необхідно вжити ряд заходів, а саме [2]:

Ø розробити локальні нормативні документи, що регулюють питання внутрішнього аудиту;

Ø укомплектувати штат внутрішніх аудиторів;

Ø здійснити оптимальний розподіл контрольних функцій;

Ø розробити план та робочі документи служби внутрішнього аудиту;

Ø забезпечити співпрацю внутрішнього аудитора з юрисконсультом з питань дотримання нормативної бази.

Впровадження на сільськогосподарських підприємствах внутрішнього аудиту, на нашу думку, має великі перспективи. Важливість внутрішнього аудиту визнана на світовому рівні, а тому суб’єкти підприємницької діяльності АПК також повинні дати йому шанс продемонструвати свої можливості і довести як власникам, так і управлінському персоналу свою необхідність, як потужного інструмента підвищення ефективності бізнесу [4]

Важливим завданням для спеціалістів з бухгалтерського обліку та контролю є формування концептуальних основ для побудови системи внутрішнього контролю на вітчизняних підприємствах через призму стандартів та положень світових організацій контролю та аудиту [3].

Отже, можна зробити висновок про те, що внутрішній аудит аграрного підприємства спрямований ний насамперед на систему управління ризиками і систему внутрішнього контролю — їх оцінку, аналіз, пошук шляхів удосконалення, що дозволить ефективно здійснювати управління фінансово-господарською діяльністю господарюючого суб’єкта та приймати виважені управлінські рішення.

Література

1. Про аудиторську діяльність: Закон України в редакції від 14.09.2006р. // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://nrada.gov.ua/

2. Гуцаленко Л.В. Стан та перспективи розвитку внутрішнього контролю на підприємствах АПК / Л.В. Гуцаленко, Н.Г. Здирко // Облік і фінанси АПК. – №11-12. – 2010. – С.83-86.

3. Утенкова К.О. Внутрішній аудит в аграрних підприємствах: проблеми і перспективи розвитку / К.О. Утенкова // Облік і фінанси АПК. – №2. – 2010. – С. 36-40.

4. Мазур В.П. Методичні аспекти аудиту фінансових результатів діяльності аграрних підприємств / В.П. Мазур // Облік і фінанси АПК. – №3. – 2010. – С.72-78.