Экономические
науки/7.Учет и аудит
Яковишина
Н.А., Кирильчук Ю.М., Семененко С.В.
Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ
Проблемні питання обслуговування видатків місцевих
бюджетів
В умовах соціально-економічної кризи дієвим
інструментом впливу держави на економічні, соціальні та політичні процеси є
бюджет. Від якості та своєчасності прийняття рішень у сфері управління
доходами та видатками бюджету залежить рівень ефективності державного
регулювання економічних процесів. Необхідність удосконалення вітчизняної
системи виконання бюджетів з метою поліпшення управління фінансовими ресурсами
держави та раціональнішого використання бюджетних коштів зумовила актуальність
теми дослідження.
Бюджет та організація його виконання
перебувають у полі зору вчених-економістів і практиків. Вагомий
внесок у розробку теоретичних засад казначейського обслуговування місцевих
бюджетів зробили вчені-економісти: Габа І.,Фесик О., Зав’ялова І., Барський Ю.,
Олександренко І. та інші.
Метою даної статті є вдосконалення та
оптимізація процедур і механізмів обслуговування місцевих бюджетів за
видатками.
Як відомо, перехід на казначейське
обслуговування місцевих бюджетів за видатками дав можливість зосередити всі
рахунки місцевих бюджетів і розпорядників коштів цих бюджетів у системі органів
Держказначейства. Тобто кошти бюджетів усіх рівнів тепер зосереджені на
єдиному казначейському рахунку, а не розпорошуються на великій кількості
рахунків в установах банків. За казначейської системи обслуговування всі
операції руху коштів за видатками відображаються у внутрішній платіжній системі
за допомогою програмного комплексу АС «Казна-Видатки», що дозволила органам
казначейства щодня формувати оперативну інформацію, а також місячну, квартальну
та річну звітності про виконання бюджетів і надавати її внутрішнім і зовнішнім
користувачам. Перехід на казначейське обслуговування місцевих бюджетів за
видатками значно підвищив контроль за цільовим використанням бюджетних коштів,
що привело до їх ощадного й ефективного використання. Однак,
казначейське обслуговування місцевих бюджетів має ряд проблемних питань, які
спонукають органів ДКУ до необхідності удосконалення та оптимізації процедур
казначейського обслуговування місцевих бюджетів [1, c.21].
Серед великого розмаїття проблем на особливу
увагу заслуговує організація планування видатків місцевих бюджетів. Власне,
через недоліки у плануванні нині більшість місцевих бюджетів має постійну потребу
у додатковому фінансуванні. Запровадження постановою Кабінету Міністрів №1204
від 29.12.2010 р. механізму покриття тимчасових касових розривів за рахунок
коштів єдиного казначейського рахунку в основному вирішує цю потребу. Одначе
надані позики покривають лише поточні видатки потреб територіальних громад,
витрати довготермінового характеру залишаються фінансово не забезпеченими.
Запровадження цього механізму хоча і є позитивним явищем, проте надання позик
місцевим бюджетам повинно мати частіше винятковий, а не постійний характер. Розв’язання
проблеми неплатоспроможності бюджетів за рахунок ефективного планування та
раціонального розподілу доходів між рівнями бюджетів привело б не тільки до
покриття поточних зобов'язань бюджетів, а й до фінансової самостійності
органів місцевого самоврядування та економічного розвитку регіонів.
Ще одна проблема спричинена нестабільністю
нормативно-правового забезпечення казначейського обслуговування місцевих
бюджетів. Часті зміни у законодавстві не дозволяють ефективно здійснювати
функції, покладені на органи Казначейства. Не встигають працівники органів
Казначейства пристосуватися до одних змін, як набувають чинності інші. Це
створює різноманітні конфлікти та непорозуміння між органами Казначейства й
розпорядниками бюджетних коштів.
Значною проблемою для територіальних органів казначейства
є несвоєчасне доведення до них змін у чинному законодавстві від вищих за підпорядкуванням
органів Казначейства. Застарілі повідомлення про внесені зміни спричиняють
непорозуміння як з боку районних управлінь державного Казначейства, так і
розпорядників бюджетних коштів. Налагодження ефективної роботи методологічних
груп головних управлінь Держказначейства щодо доведення таких змін до нижчих
його органів дозволить безперебійно і, що головне, згідно із законом, якісно
виконувати роботу, покладену на працівників Казначейства.
Для вдосконалення казначейського обслуговування
місцевих бюджетів за видатками потребує вирішення питання програмного
забезпечення. Оскільки основна частина роботи працівника Казначейства
здійснюється в програмному комплексі АС «Казна-Видатки», то саме з ним
пов'язана найбільша кількість проблем. Недосконалість цього програмного
продукту призводить до неконтрольованого відкриття особових рахунків головним
розпорядникам коштів місцевих бюджетів. Тобто таких рахунків відкривається
реально більше від фактичної потреби в них.
Здійснюючи контроль за цільовим використанням
бюджетних коштів, потрібно впровадити механізм взаємодії органів казначейства
та контрольно-ревізійних органів на основі єдиної інформаційної системи [3, c.25-27].
Чинний бюджетний механізм, за якого Ради
вищого рівня встановлюють нормативи відрахувань для нижчих рівнів, призводить
до того, що не враховується думка органів місцевого самоврядування. Тому
необхідно розподілити сфери державного бюджету та бюджетів місцевих органів. На
державному рівні доцільно фінансувати видатки, які мають вирішальне значення
для фінансування економіки України. На рівні місцевих органів влади слід
залишити видатки, спрямовані на вирішення соціальних питань Інакше кажучи,
необхідно якнайшвидше чітко розподілити компетенцію між центральними органами
влади й органами місцевого самоврядування та законодавче закріпити її за ними
[2, c.24-25].
Таким чином, найбільш важливі проблеми
обслуговування видатків місцевих бюджетів полягають в недостатності забезпечення матеріально-технічною
базою, удосконалення системи
«Казна-Видатки», відсутність
чіткого розмежування повноважень та функцій між органами місцевого самоврядування
таорганами Держказначейства в процесі казначейського обслуговування місцевих
бюджетів та нестабільність в законодавстві України, що не дозволяє ефективно
здійснювати функції, покладені на органи Казначейства.
Література:
1. Габа І. Казначейське обслуговування місцевих бюджетів: переваги та недоліки / І. Габа // Все про бухгалтерський облік.
– 2010. – №9. – с. 20-22.
2. Осадченко О. Проблемні
питання казначейського обслуговування місцевих бюджетів / О. Осадченко // Казна
України. – 2011. – №1. – с. 24-27.
3. Савчин В., Стоян В.
Видатки місцевих бюджетів, проблеми питання обслуговування / В. Савчин, В.
Стоян // Казна України. – 2011. – №4. – с. 24-27.