“Экономические науки”/7.Учет и аудит

Бейба О. А., Лесько Ю. О.

Вінницький національний аграрний університет, Україна

Аудит поточних біологічних активів тваринництва

Біологічні активи відіграють одну з найважливіших ролей у забезпеченні ефективного функціонування як окремого підприємства, так і національної економіки в цілому. Крім того, значимість біологічних активів зумовлена тим, що вони становлять основну частину виробництва продукції сільськогосподарських фермерських господарств, для яких це основне джерело надходжень кормових і фінансових ресурсів.

Проблеми організації методики обліку і аудиту біологічних активів у сільському господарстві, у зв'язку із запровадженням П(С)БО 30 «Біологічні активи», були предметом досліджень учених-економістів, зокрема, Каспрук М., Кузик Н., Огійчука М., Сиротюк Г. та ін.. Проте методичні аспекти аудиту біологічних активів, а саме поточних біологічних активів тваринництва опрацьовані науковцями ще недостатньо.

П(С)БО 30 "Біологічні активи" дає таке визначення: "Біологічний актив – тварина або рослина, яка в процесі біологічних перетворень здатна давати сільськогосподарську продукцію та/або додаткові біологічні активи, а також приносити в інший спосіб економічні вигоди". Отже, біологічний актив – це "явище життя", тобто живі тварини або рослини, які здатні до біологічної трансформації. З ходом часу біологічні активи можуть поліпшувати свої якості (відбувається ріст рослин) або їх погіршувати (плодовий сад старіє і втрачає продуктивність) [3, c. 85].

Розробити універсальну методику аудиту поточних біологічних активів неможливо. Послідовність, вибір і обґрунтування напрямів перевірки визначаються такими основними факторами, як форма власності та організаційно-правова форма підприємства; обсяги діяльності, чисельність працівників; система оподаткування; рівень кваліфікації кадрів тощо [2, c. 181].

Достовірним джерелом аудиту наявності та руху поточних біологічних активів є дані рахунку 21 “Поточні біологічні активи”, на якому ведуть облік і узагальнюють інформацію щодо поточних біологічних активів тваринництва, зокрема тварин, що перебувають на вирощуванні та відгодівлі, птиці, звірів, кролів, сімей бджіл, а також худоби, вибракуваної з основного стада й реалізованої без ставлення на відгодівлю, тварин прийнятих від населення для реалізації, та рослинництва, які оцінюються за справедливою вартістю, зокрема зернові, технічні, овочеві та інші культури тощо.

Розробити універсальну методику аудиту поточних біологічних активів тваринництва неможливо. Послідовність, вибір і обґрунтування напрямів перевірки визначаються такими основними факторами, як форма власності та організаційно-правова форма підприємства; обсяги діяльності, чисельність працівників; система оподаткування; стан системи обліку і контролю підприємства, рівень його інформаційного забезпечення; рівень кваліфікації кадрів тощо. Одним із методичних прийомів аудиту, який застосовується для визначення стану зберігання і збереженості поголів'я є інвентаризація, в процесі якої можна встановити недостачі і надлишки поголів'я за статево-віковими групами, вірогідність облікових і звітних даних про живу масу молодняка, правильність оприбуткування приплоду і тварин, придбаних у населення та ін.

До найбільш ефективних прийомів аудиту повноти і своєчасності оприбуткування приплоду тварин можна віднести [1, c. 117]:

- раптову інвентаризацію поголів'я;

- порівняння актів на оприбуткування приплоду тварин (форма № ПБА-3) з регістрами зоотехнічного обліку.

Ефективне також порівняння записів в актах і журналі із схемою випоювання телят: у схемі може бути і необлікований молодняк.

Важливість систематичного контролю за правильністю оприбуткування приросту живої маси молодняка зумовлена необхідністю суворого додержання принципу розподілу за працею, оскільки оплата праці осіб, зайнятих на вирощуванні молодняка, здійснюється за кількість одержаної продукції – приросту живої маси.

Повноту оприбуткування тварин, які надійшли зі сторони, проданих або безплатно переданих, неважко встановити за супровідними документами постачальника: товарно-транспортними накладними на перевезення тварин, де по великій рогатій худобі зазначають інвентарний номер, стать, масть, вік, живу масу.

Уважно перевіряють операції, пов'язані із закупівлею худоби в населення, оскільки при цьому часто бувають випадки зловживання з боку працівників ферм, зооветеринарних спеціалістів. Найбільш ретельно перевіряють факти падежу тварин, який може бути спричинений різними захворюваннями і травмами. Докладне вивчення актів на падіж, яке проводять аудитори (в першу чергу ветеринарні спеціалісти), дає змогу встановити: в яких підрозділах, у якої матеріально відповідальної особи, у якому віці, в який час року і з яких причин стався падіж [1, c. 119]. Необхідно перевірити, чи вживало підприємство ефективних заходів щодо запобігання випадків падежу тварин.

Отже, аудит біологічних активів тваринництва є недостатньо дослідженою ланкою аудиторської діяльності. Він потребує більш кращої розробки методичних прийомів для здійснення аудиторської перевірки специфічних об'єктів бухгалтерського обліку сільськогосподарських підприємств, таких, як біологічні активи тваринництва.

Література:

1. Каспрук М. Я. Проблемні аспекти аудиту поточних біологічних активів тваринництва / Каспрук М. Я. // Інноваційна економіка. Всеукраїнський науково-виробничий журнал. – 2010. – №3. – С. 117-119.

2. Кузик Н. П. Особливості аудиту поточних біологічних активів та актуальні питання його удосконалення / Кузик Н. П. // Облік і фінанси АПК. – 2011. – №3. – С. 180-183.

3. Сук П. Л. Прийоми аудиту біологічних активів рослинництва / Сук П. Л. // Облік і фінанси АПК. – 2011. – №1. – С. 85-87.