Экономические науки/7.Учет и
аудит
К.п.н. Овсюк Н.
В., Коваленко А. О., Кравецький А. В.
Вінницький торговельно-економічний інститут Київського
національного торговельно-економічного університету, Україна
Проблемні питання розрахунку
сумнівних боргів
На сьогодні
дебіторська заборгованість разом з виробничими запасами найчастіше складає
значну частину в структурі активу балансу підприємств. Виникнення дебіторської
заборгованості в певних межах є нормальною ознакою діяльності підприємства, але
не в тих випадках, коли відбувається її безконтрольне зростання і систематичне
несвоєчасне погашення, оскільки створення великих обсягів дебіторської
заборгованості викликає низьку платоспроможність підприємства.
Саме тому
необхідним є постійне відстеження рівня дебіторської заборгованості і
недопущення її значного зростання, з метою отримання якісної і своєчасної
інформація про стан розрахунків і прийняття на цій підставі необхідних
управлінських рішень. Проблема підприємства не лише у тому, що борги не
повертаються, а й у тому, що досить складно оцінити суму ймовірної безнадійної
заборгованості, розрахувати резерв для її списання.
Відповідно
до П(С)БО 10 дебіторська заборгованість, яка є
фінансовим інструментом, включається до підсумку балансу за чистою
реалізаційною вартістю, крім придбаної заборгованості та заборгованості,
призначеної для продажу [1].
Взагалі
резерв – це певний запас або фонд, за рахунок якого відшкодовуються понесені
втрати. На нашу думку, резерв сумнівних боргів - це більше коригуюча стаття,
яка в застосовується для правильної оцінки дебіторської заборгованості за
товари, роботи, послуги.
Необхідність
створення резерву пов'язана з невизначеністю та загрозою можливих збитків.
Завдяки обчисленню резерву підприємство забезпечує виконання принципу обачності
- відображає у балансі лише ту дебіторську заборгованість, яка ймовірно буде
погашена, принесе економічні вигоди, крім того, розподіляє витрати за
періодами. На сьогодні згідно з П(С)БО 10 величину сумнівних боргів визначають
за допомогою трьох способів: платоспроможності; класифікації дебіторської
заборгованості; питомої ваги.
На практиці,
запропонована у П(С)БО 10, методика розрахунку резерву майже не
використовується, що свідчить про її недосконалість. Так чимало теоретиків і
практиків з обліку пропонують свої методи. Зокрема, Зимній І. пропонує
формувати резерв сумнівних боргів лише для тієї дебіторської заборгованості, строк
позовної давності якої закінчується в наступному за звітним році [3].
Таким чином,
автор дещо звужує поняття «сумнівний борг», бо до сумнівної він відносить лише ту
дебіторську заборгованість, яка вже два роки обліковується на балансі
підприємства. При визначенні мети нарахування резерву він не згадує про принцип
обачності, а зазначає, що резерв необхідний лише для того, щоб виявити і
списати дебіторську заборгованість після закінчення строку позовної давності.
Жолобчук Т.
пропонує для розрахунку резерву сумнівних боргів скористатися методикою, розробленою
НБУ. Слід зазначити, що формування резервів для банків є обов'язковим, крім
того, розроблена методика практикується не один рік і вже випробувана часом.
Для застосування методики НБУ слід спочатку класифікувати дебіторську
заборгованість за групами ризику залежно від строків її непогашення згідно з
укладеними договорами, а за відсутності договірних умов - залежно від строків
її перебування на балансі підприємства. Класифікація дебіторської
заборгованості є спільним моментом у розрахунках резерву на підставі П(С)БО та Положення НБУ. Різниця
полягає у тому що згідно з П(С)БО коефіцієнт сумнівності розраховується
самостійно, виходячи з суми безнадійної дебіторської заборгованості, а в
Положенні НБУ розмір резерву у відсотках вже встановлений [2].
Згідно з
П(С)БО розрахована величина резерву повинна переглядатися щоразу на звітну
дату, тобто щоквартально, залежно від змін суми, складу та сумнівності
дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги. Відповідно
попередньо створений резерв або збільшується, або зменшується.
Отже, організація обліку дебіторської
заборгованості на підприємстві будь-якої форми власності має важливе значення,
оскільки сприяє упорядкуванню інформації, прозорості та достовірності даних із
розрахункових операцій за борговими правами (з дебіторами ). В цілому під час
організації та ведення обліку дебіторської заборгованості бухгалтерії
підприємства необхідно при здійснені обліку поточної дебіторської
заборгованості визначати величину резерву сумнівних боргів і включати до
підсумку балансу розмір заборгованості за чистою реалізаційною вартістю, тобто
за вирахуванням величини резерву сумнівних боргів. Також переглядати на дату
балансу довгострокову заборгованість за окремими дебіторами. Якщо до терміну
погашення заборгованості залишилося менш ніж 12 місяців (на визначену дату),
слід відображати минулу довгострокову заборгованість як поточну.
Література:
1.
Положення
(стандарт) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість»
2.
Жолобчук Т. Як визначити
сумнівний борг // Дебет-Кредит. - 2010.-№28.-С. 27-29.
3.
Зимний И. Резерв сомнительных долгов - кому нужно это горе? // Облік. Податки. Аудит в Україні. -2011. -№ 10. -
С. 51-52.