Никитенко Г.О.

Донецький Національний Університет

Ніколенко Р.Б.

Донецький Національний Університет

 

Аудит в Україні : розвиток, проблеми та шляхи вирішення.

Постановка проблеми. Появу аудиту в Україні зумовило ряд факторів, одними з яких є становлення громадського суспільства, розвиток приватного підприємства. Аудит в нашій країні є порівняно новим видом діяльності і тому, процес його розвитку супроводжується виникненням проблемних питань, що обумовлені впливом цілого ряду чинників і обставин: недосконалість вітчизняного законодавства з аудиту, незначний практичний досвід, відсутність методики з проведення та документування процесу аудиту та ін. Дослідження багатьох вітчизняних вчених засвідчують, що існує проблема низької якості аудиторських послуг, їх автоматизації, недостовірності інформації, наданої аудиторськими висновками, що негативно впливає як на діяльність підприємств, так і на економіку держави загалом. Постає необхідність обґрунтування підходу, який би дозволяв розглядати аудит як цілісну систему, оцінювати її ефективність, характер та ступінь впливу на суспільно-господарські процеси.

Аналіз дослідження. Наукову базу дослідження процесів розвитку вітчизняного незалежного аудиту складають праці таких вчених: Ф.Ф.Бутинця, М.Т.Білухи, М.Д.Білика, Л.П.Кулаковська, О.А.Петрик, М.І.Бондаря, Н.І.Дорош та ін.

Мета статті. Розглянути зародження аудиту в Україні, проаналізувати розвиток ринку аудиторських послуг в нашій країні і визначити проблеми та шляхи їх вирішення. 

Виклад основного матеріалу. Правові основи аудиторської діяльності в Україні регулює Закон України «Про аудиторську діяльність» [1]. Відповідно до цього закону аудит – це перевірка даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності суб’єкта господарювання з метою висловлення незалежної думки аудитора про її достовірність в усіх її суттєвих аспектах та відповідність вимогам законів України, Положень (стандартів) бухгалтерського обліку або інших правил (внутрішніх положень суб’єктів господарювання) згідно з вимогами користувачів.

         На початку свого зародження та розвитку в Україні аудит був нав’язаний державними органами під тиском Світового банку і Міжнародного фонду. У 1999-2001 роках ситуація змінилась. Складність обліку, особливо податкового, зміна фінансового обліку, істотна суперечливість законодавства, підштовхують керівництво, яке прагне застрахуватись від відповідальності і можливих фінансових втрат, до рішення скористатися послугами аудиторської фірми. Отже, у суспільстві з’явилась об’єктивна потреба в незалежному професійному контролі за діяльністю підприємства.

В теперішній час,  аудит в Україні розвивається прискореними темпами. Так, починаючи з 2004 року, аудит фінансової звітності проводиться у відповідності з Міжнародними стандартами аудиту (МСА), які 18 квітня 2003 року Аудиторською палатою України були прийняті в якості Національних стандартів аудиту.

Офіційним органом, який регулює аудиторську діяльність в Україні є Аудиторська палата України (АПУ), повноваження якої поширюються на такі важливі сфери аудиторської практики, як сертифікація аудиторів, підвищення кваліфікації, ведення реєстру суб’єктів аудиторської діяльності, застосування стандартів аудиту, контроль якості аудиторських послуг.

Статистичні дані свідчать, що в Україні з 1993 року Аудиторська палата України видала 6496 сертифікатів аудиторів, у тому числі 259 сертифікатів аудиторів банків. В Реєстрі АПУ станом на 1.01.2010 року знаходиться 2307 аудиторських фірм, в яких працює 2390 сертифікованих аудиторів і 860 приватних аудиторських підприємств ( див.рис.1) [2].

За останні роки ринок аудиторських послуг в Україні суттєво розширився та диференціювався за напрямами діяльності та інтересами замовників – клієнтів ( див.табл.1). Рішенням АПУ від 27.09.07 року № 182/5, відповідно до стандартів аудиту, визначено перелік послуг, які можуть надавати аудитори (аудиторські фірми). Дане рішення суттєво урізноманітнило професійні послуги аудиторів, що певною мірою відкриває нові можливості як перед самими аудиторами й аудиторськими фірмами, так і перед замовниками їх послуг. Аудитори отримали можливість легально здійснювати оцінку, вести бухгалтерський облік для третіх осіб, здійснювати ініціативний аудит, оглядати і складати фінансову звітність, проводити обов’язків аудит, представляти інтереси третіх осіб у суді, консультувати замовника з багатьох питань та оцінювати різноманітні аспекти його діяльності, проводити професійні тренінги тощо. [4]         

Рис.1. Динаміка структури суб’єктів аудиту в Україні.

Так вже склалося, що на українському ринку «велика четвірка» (Ernst&Young, Deloitte, Price waterhouse Coopers, KPMG) зайняла серйозний сегмент міжнародного аудиту (рис.2).

Рис. 2. Структура ринку аудиторських послуг в Україні,%

Таблиця 1

Ринок аудиту України станом на 2010 рік

Показники

Кількість замовлень, одиниць

Фактичний обсяг наданих послуг, тис. грн.

Середня вартість одного замовлення, тис. грн.

Кількість замовлень на одного суб'єкта аудиту, одиниць

Середній доход на одного суб'єкта аудиту, тис. грн.

Обсяг наданих послуг

54734

1204319,6

382,57

26,73

588,05

Завдання з надання впевненості, у т.ч. :

16559

650879,5

250,93

8,08

317,81

обовʼязковий аудит фінансової звітності

10458

94253,7

9,01

5,11

46,02

ініціативний аудит фінансової звітності

3918

453070,1

115,64

1,91

221,23

огляд історичної фінансової звітності

624

62281,2

99,81

0,3

30,41

завдання з надання звітності , які не є аудитом чи оглядом історичної фінансової звітності

1559

41274,5

26,47

0,76

20,15

Супутні послуги, всього, у т.ч.:

5321

127194,1

47,75

2,6

62,11

завдання з виконання погоджених послуг

4692

112197,8

23,91

2,29

54,78

завдання з підготовки фінансової інформації

629

14996,3

23,84

0,31

7,32

Інші професійні послуги, всього, у т.ч.:

32228

424005,9

80,31

15,74

207,04

ведення бухгалтерського обліку

6162

107676,1

17,47

3,01

52,58

відновлення бухгалтерського обліку

447

6320,3

14,14

0,22

3,09

консультативні послуги

23648

233479,5

9,87

11,55

114

інші види аудиторських послуг

1971

76530

38,83

0,96

37,37

Організаційне і методичне забезпечення аудиту, всього

626

2240,1

3,58

0,31

1,09

Для визначення ступеня розвитку ринку аудиторських послуг порівняємо показники надані АПУ за 2006 – 2010 роки. Динаміка основних показників, які характеризують аудиторську діяльність в Україні наведена на рис. 3-5.

Рис. 3. Динаміка середньої вартості одного замовлення [5]

Рис. 4. Динаміка кількості замовлень на одного суб’єкта аудиту [6].

Рис. 5. Динаміка середнього доходу на одного суб’єкта аудиту [6].

Аналіз наведених даних вказує на певну тенденцію – майже однією й тією ж самою чисельністю суб’єктів аудиту виконується все більша кількість замовлень. Отже, навантаження на аудиторів зросло і, відповідно, збільшився дохід. Так, за даними АПУ аудитори та аудиторські фірми за 2000 рік заробили 85,5 млн. грн., а у 2009 році – 1280,2 млн. грн. Тобто зростання відбулося  у 15 разів.

Порівнюючи дані 2010 року з 2008, середня кількість замовлень на одного суб’єкта аудиту зменшилася на 4,14 одиниць, але відбулося подорожчання вартості одного замовлення і це призвело до збільшення середнього доходу на одного суб’єкта аудиту на 108,26 тис. грн.

В цілому це свідчить про те, що бурхливий ріст ринку аудиту в Україні припинився і, він поступово переходить в стабільну фазу розвитку.   

Незважаючи на утішні дані статистики, нестабільна економічна ситуація, що склалася в Україні, потребує вирішення низки проблем, які мають місце у професійній діяльність аудиторів, аудиторських фірм і унеможливлюють успішний розвиток аудиту.

До проблемних питань аудиту слід віднести:

-         Недосконалість методичних та теоретичних розробок з аудиторського контролю;

-         Брак достатнього досвіду аудиторської діяльності;

-         Недостатня кількість кваліфікованих аудиторських кадрів;

-         Недотримання аудиторами якості аудиторських послуг;

-         Низька довіра до аудитора з боку замовників;

-         Відсутність чіткого механізму формування ціни аудиторських послуг;

-         Відсутність методичних рекомендацій з питань комп’ютеризації аудиту [7]

Недостатня кількість методичних розробок з аудиторського контролю спричиняє нестачу знань та низьку компетенцію аудитора під час виконання своїх завдань. Крім того, такі тенденції призводять до зниження рівня конкурентоспроможності українських аудиторів, порівняно з іноземними, які пропонують значно широкий перелік послуг.

Іншим негативним явищем є брак кваліфікованих аудиторських кадрів, що призводить до зниження якості аудиторських послуг. Це питання цікавить не лише користувачів аудиторських послуг і державні органі, але й власне аудиторів, які зацікавлені в стабільному розвитку ринку аудиторських послуг, підвищення престижу аудиторської професії. На сьогоднішній день аудитор не завжди здійснює аудиторську перевірку та складає достовірний аудиторський висновок. Незважаючи на законодавчу вимогу щодо обов’язкового підтвердження незалежним аудитором показників річної фінансової звітності, інвестори та інші користувачі звітності не відносяться з належною довірою до висновку аудитора про достовірність показників фінансової звітності. Аудиторська палата України щороку формує план зовнішніх перевірок систем контролю якості аудиторських фірм та аудиторів. Професійний контроль за діяльністю аудиторів здійснюється через комітет з контролю за аудиторської діяльністю, який створений як структурний підрозділ при Аудиторській палаті України [8].

Вирішення питання також потребує проблема сучасного аудитора та довіри до нього. Процес вибору аудитора – це по-перше, питання довіри. Тобто, перед тим, як клієнт вирішить надати інформацію аудиторові, він повинен бути впевнений, що аудитор зможе зберегти її в конфіденційності. Це, звичайно пов’язано з професіоналізмом аудитора і юридичним захистом його діяльності.

Поряд з вищенаведеними питаннями існує проблема формування ціни на аудиторські послуги, а саме в частині методики її визначення. Єдиної системи розрахунку вартості послуг аудиторської фірми в Україні не існує, тому аудитори часто використовують власну систему формування ціни. Найчастіше така система заснована на визначенні кількості відпрацьованих людино-годин або обсягу виконаних робіт. Вирішенням цієї проблеми має бути формування співвідношення «ціна-якість». Вирішення цього питання таким шляхом надасть аудиторським фірмам сучасних цивілізованих рис, забезпечить  можливість залучення та збереження клієнтів за рахунок не зниження ціни обслуговування, а підвищення якості аудиту.

Негативним явищем є спроби з боку законодавців скасувати або значно звузити аудиторську діяльність, обов’язковість аудиту, усунути від аудиту приватних підприємців та малі приватні фірми тощо.

Більшої уваги потребує система впровадження інформаційних систем для потреб внутрішньогосподарського контролю. Особливості контролю в умовах автоматизованого опрацювання інформації досліджені мало або висвітлені лише у загальних аспектах, відбувається відставання новітніх технологій опрацювання економічної інформації від процесів контролю на підприємствах.

Особливої уваги заслуговує недотримання вимог щодо забезпечення незалежності аудитора під час надання професійних послуг. У Кодексі професійної етики Міжнародної Федерації Бухгалтерів загрози відповідності фундаментальним принципам професійної діяльності класифіковані в такий спосіб: загроза власного інтересу, загроза власної оцінки, загроза захисту, загроза особистим і сімейним відносинам, загроза тиску. У своїй практичній діяльності аудитор стикається практично з усіма перерахованими загрозами.

Таким чином, виникає низка проблем у процесі становлення та здійснення аудиту в Україні. Комплексна програма подолання кожної з них забезпечить ефективне та якісне здійснення аудиту та сприятиме подоланню негативних явищ в економіці України, пов’язаних з недостатнім контролем за суб’єктами підприємницької діяльності.

В Україні контроль за якістю аудиту та аудиторських послуг здійснює Аудиторська Палата України, тому у першу чергу поліпшення аудиту покладатиметься на їхню відповідальність. Завданнями Аудиторської Палати України з метою поліпшення аудиту в Україні є:

1.     Затвердження стандартів аудиту, адаптованих до економічної ситуації в України;

2.     Сувора сертифікація осіб, які будуть займатися аудиторською діяльністю;

3.     Підвищення якості аудиторських послуг шляхом провадження регулярних програм навчання, підготовки та перепідготовки аудиторів; 

4.     Здійснення ретельного контролю за дотриманням аудиторськими фірмами та аудиторами вимог Закону України «Про аудиторську діяльність», стандартів аудиту, норм професійної етики аудиторів;

5.     Забезпечення незалежності аудиторів у процесі здійснення аудиторської діяльності та у разі необхідності застосування до них штрафів та грошових стягнень;

6.     Удосконалення системи сертифікації аудиторів;

7.     Створення умов для виконання етичних принципів аудиторів.

Здійснення системи заходів, спрямованих на усунення проблемних питань та недоліків у процесі проведення аудиту, матиме багато позитивних наслідків не лише на структурі діяльності підприємств, але й в економіці України загалом ( див.рис. 6)

Поліпшенню якості аудиту в Україні сприятиме лише система цілісних та комплексних заходів, які будуть спрямовані на розвиток правового поля аудиту, запровадження якісної системи комп’ютеризації аудиту, здійснення контролю над рівнем професійної компетентності аудиторів та якості наданих послуг, забезпечення реальної професійної незалежності аудитора та запровадження санкцій і покарань аудиторів щодо недостовірності надання аудиторських послуг.

 

 

Поліпшення аудиту в Україні надасть змогу:

 
  

Скругленный прямоугольник: Уникнути шахрайства, помилок та грошових махінацій на підприємствах                                  

 


Скругленный прямоугольник: Цілком та повною мірою проконтролювати сплату підприємствами подат-ків 

 

 

 

 

 

 

 


Рис.6. Результати поліпшення якості аудиту в Україні. [9]

Висновки. На шляху становлення, розвитку та функціонування сучасного аудиту в Україні постає багато проблемних питань, що негативно позначаються як на результатах діяльності підприємства, так і на економічній ситуації держави загалом. Комплексне та системне подолання цих недоліків сприятиме підвищенню авторитетності вітчизняного аудитора на міжнародному рівні та забезпечить високу якість аудиторських послуг. 

Література

1.     Закон України «Про аудиторську діяльність»: станом на 22 квітня 1993 року №3125-XII: [Електронний ресурс].- режим доступу: http://apu.com.ua

2.     Аудиторська палата України : офіційний сайт: [Електронний ресурс].- режим доступу: http://apu.com.ua

3.     Аудиторская фирма «Юнитс Консалтингт Лтд.» Аудит в Украине: [Електронный ресурс].- режим доступа: http://www.accounting-ukraine.kiev.ua

4.     Перелік аудиторських послуг, які можуть надавати аудитори (аудиторські фірми): Рішення АПУ від 27.09.2007 р. №182/5. [Електронний ресурс].- режим доступу: http://apu.com.ua

5.     Ільїн В.Ю. Інноваційні аспекти розвитку аудиту в Україні/ В.Ю.Ільїн [Електронний ресурс].- режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/inek/2010_2/83.pdf

6.     Касич А.О. Розвиток ринку аудиторських послуг в Україні / А.О.Касич, І.М. Гноєва: [Елетронний ресурс].-режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Oif_apk/2011_1/12_Kasyc.pdf

7.     Усач Б. Проблеми розвитку аудиту в Україні/ Б. Усач// Регіональна економіка. – 2007.-№ 4.- С. 217-222.

8.     Аудиторська палата України Про затвердження плану зовнішніх перевірок систем контролю якості аудиторських фірм та аудиторів на 2010 рік // Аудитор України.-2010.№1.-С.8-67.

9.     Гуцаленко Л.В. Аудит в Україні: розвиток, проблеми та шляхи їх вирішення/ Л.В. Гуцаленко, Н.В. Пришляк// [Елетронний ресурс].-режим        доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/inek/2011_1/97.pdf