Потапова Н.А., Бондар А.П.

Вінницький національний аграрний університет, Україна

Проектування системи моделей для прогнозування витрат підприємства

Собівартість продукції (робіт, послуг) - це вартіcне вираження витрат підприємства (організації), пов’язаних з використанням у технологічному процесі виконання робіт і надання послуг природних ресурсів, сировинних матеріалів, палива, енергії, основних виробничих фондів, інструменту, трудових і фінансових ресурсів, а також інших витрат на їх виробництво і збут, включаючи встановлені державою як обов’язкові відрахування, податки і платежі [1]. Основною метою діяльності підприємства є максимізація прибутку, яка в свою чергу не можлива без зниження собівартості. З цією метою підприємству необхідно розробляти плани (прогнози) діяльності. В сучасній системі макроекономічного проектування можна виділити наступні групи методів прогнозування:

1. Неформальні методи: прогнозування на базі словесної (вербальної) інформації, отриманої з допомогою радіо, телебачення, розмов, телефонограм тощо; прогнозування на засадах письмової інформації, яка відображається у газетах, журналах, бюлетенях, звітах тощо; прогнозування за результатами промислового шпіонажу [2].

2. Формальні методи: Кількісні методи прогнозування: аналіз минулих рядів. Виходить з того, що минуле може повторитися у майбутньому; причинно-наслідкове (каузальне) моделювання. В статистиці цей спосіб прогнозування називається кореляцією. Якісні методи прогнозування: думка журі. Представляє собою поєднання та усереднення думок експертів - членів журі (ради, комісії тощо); сукупна думка збутовиків. Ґрунтується на передбаченні попиту групою досвідчених торгових агентів; модель очікування споживача. Базується на результатах опитування клієнтів; метод експертних оцінок. Представляє собою процедуру, дозволяючу групі експертів приходити до певної згоди [3].

Система моделей для прогнозування витрат включає факторні рівняння оцінки впливу ключових характеристик структури витрат. Система управління витратами включає рівняння, що описують сукупні витрати віднесені на собівартість продукції та формуються за елементами:

(1)

де y – собівартість продукції, тис.грн;

у₁ –прямі матеріальні витрати, тис.грн;

у₂ – прямі витрати на оплату праці, тис.грн;

у₃ – інші прямі витрати на загальновиробничі витрати, тис.грн;

z_1j – складові елементи 1-ої групи витрат;

z_3j – складові елементи 3-ої групи витрат.

Складові елементи 1-ої та 3-ої групи витрат оцінені на основі часових рівнянь за однокроковим методом найменших квадратів. Оцінена система має вигляд:

(2)

де t – період часу.

Апробація розробленої моделі була проведена на основі результатів функціонування сільськогосподарського підприємства ТОВ «Агро-Еталон». У таблиці 1 наведено вихідні дані для розрахунку. Виходячи з даних таблиці 1, можна встановити, що собівартість звітного періоду становить 4808 тис. грн. Користуючись функціональними можливостями електронних таблиць Excel, на основі розробленої моделі та вихідних даних були отримані такі прогнозні величини витрат: у₁ = 3126,2 тис. грн., y₂ = 89,1 тис. грн., y₃ = 447,7 тис. грн.

Таблиця 1

Склад витрат на вирощування пшениці у ТОВ «Агро-Еталон» за 2010 рік, тис.грн.

Місяці	Прямі матеріальні витрати					На ОП (y6)	Інші прямі витрати
	Насіння та посадковий матеріал (y1)	Мінеральні добрива (y2)	Нафто продукти (y3)	Оплата послуг (y4)	Інші матеріальні витрати (y5)
							Амор тизація (y7)	Відраху вання (y8)	Інші (y9)
1	50	50	50	5	100	10	6	2	70
2	55	40	60	6	250	7	4	3	75
3	40	60	40	2	100	8	11	4	60
4	100	50	50	1	50	11	9	5	20
5	110	75	85	3	70	13	8	4	10
6	40	85	95	1	60	12	9	3	15
7	30	100	100	2	50	5	6	2	30
8	20	30	90	4	100	6	7	4	10
9	30	40	100	2	300	7	5	3	15
10	50	50	80	3	105	5	3	4	13
11	150	15	10	5	200	2	2	2	10
12	34,4	6,7	33,3	5,6	81,7	3,8	2,2	2,7	14,8

З отриманих даних видно, що прогнозна величина собівартості складає у = 3662,9 тис.грн., це на 1145,1 тис.грн. менше ніж у звітному періоді, що є позитивним явищем для діяльності підприємства.

Підсумовуючи вищевикладений матеріал, можна зробити висновок про те, що в сучасних ринкових умовах, діяльність підприємств не можлива без прогнозування діяльності. Прогнозування допомагає керівництву зменшити витрати та ризики діяльності в свою чергу підвищивши конкурентоспроможність та фінансову стійкість підприємства. Сьогоднішній розвиток технологій допомагає проводити ці процедури швидко та якісно хоча й дорого, але в майбутньому витрати окупляться, за рахунок покращення ефективності діяльності.

Література:

1. Тунеев М.М., Экономико-математические методы в организации и планировании с/г производства. – М.: Финансы и статистика. – 1986. – 264с.

2. Канторович Л.В., Оптимальные решения в экономике. – М.: Наука. – 1972. – 143с.

3. Кардаш В.А., Моделирование экономических процессов в сельском хозяйстве. – Новосибирск: Наука. – 1972. – 249с.