Медицина/9. Гигиена и эпидемиология

Рублевська Н.І., Паранько М.М., Михайлова Л.А.,

Красота Т.В., Ткаченко В.І., Колесник В.І.

ДЗ “Дніпропетровська медична академія МОЗ України”

Міжрегіональна академія бізнесу та права імені Н. Кручиніної МОН України

Дніпропетровська міська санепідстанція

Гігієнічна оцінка надходження металів

до організму дітей

Дані літератури свідчать про те, що в об’єктах навколишнього середовища (продукти харчування, вода, повітря, ґрунт) промислових міст постійно реєструються важкі метали (ВМ) - свинець, кадмій, хром, нікель, марганець, мідь, цинк та інші елементи [1]. Особливістю ВМ є висока токсичність у відносно низьких концентраціях (від 0,1 до 0,001 мг/м³), здібність до накопичування в організмі людини, що дозволяє віднести їх до пріоритетних забруднювачів довкілля [2,3]. Основним „постачальником” ВМ у повітря та інші середовища є промислові аерозолі, тобто тверді пилові частки, які мають різноманітний хімічний склад, що обумовлено матеріалом їх походження [4].

Для оцінки впливу металів на організм визначним є шлях їх надходження. Відомо, що с продуктами харчування і водою надходить основна маса важких металів (ВМ) – до 90-98 % [4], що обумовило мету дійсних досліджень - оцінити аліментарне надходження металів до організму дитини дошкільного віку, яка мешкає в умовах промислового регіону.

Отримані результати щодо вмісту ВМ в продуктах харчування місцевого походження свідчать про те, що в основних продуктах харчування визначаються свинець, кадмій, мідь, цинк. Причому, вміст металів-токсикантів (свинець, кадмій) за середньорічними концентраціями не перевищує допустимі рівні, а вміст ессенціальних металів (мідь, цинк) нижче як допустимих, так і біологічних значень. Так, вміст міді у хлібобулочних, кондитерських виробах дорівнює в середньому 1,16±0,12 мг/кг, у рибі та рибопродуктах - 0,75±0,40 мг/кг, в овочах і фруктах – 0,72±0,40 мг/кг, м’ясі та м’ясопродуктах - 0,54±0,04 мг/кг, в яйцях – 0,44±0,03 мг/кг. Найменший рівень вмісту міді зареєстрований у молоці та молочних продуктах – 0,24±0,04 мг/кг. Вміст цинку у продуктах харчування дещо вище (мг/кг): 6,7±0,51 (м’ясо та м’ясопродукти), 3,5±0,23 (риба та рибопродукти), 2,6±0,19 (яйця), 2,5±0,25 (хлібобулочні та кондитерські вироби), 1,0±0,09 (молоко та молочні продукти).

Аналіз результатів розрахунку сумарного добового надходження ВМ до організму дитини дошкільного віку дозволив визначити, що надходження ессенціальних металів нижче добової потреби згідно з [5]. Так, середньодобове надходження міді становить 0,78±0,08 мг/добу, цинку - 2,20±0,58 мг/добу; добова потреба становить для дітей у віці від 4 до 6 років 1,2 мг та 10 мг відповідно. Питома вага аліментарного шляху надходження цих елементів найзначніша і становить 97,10-99,78 %.

Надходження металів-токсикантів свинцю та кадмію до організму дитини в умовах м. Дніпропетровська становить 0,01-0,03 мг/добу, що не перевищує допустиму добову дозу, рекомендовану експертами ВООЗ [6]. Питома вага аліментарного шляху надходження цих елементів також найзначніша і коливається від 91,85-96,59 %.

Висновки.

1. Сумарне добове надходження металів формується як токсикантами, так і ессенціальними елементами.

2. В умовах Придніпровського регіону має місце надходження до організму дитини значних величин свинцю та кадмію на тлі недостатнього (нижче фізіологічного) надходження ессенціальних металів – міді та цинку.

3. Найбільша кількість (91,85-99,78 %) металів до організму дітей-мешканців промислового регіону надходить аліментарним шляхом.

ЛІТЕРАТУРА

1. Тяжелые металлы внешней среды и их влияние на репродуктивную функцию женщин: монография / А.М. Сердюк, Э.Н. Белицкая, Н.М. Паранько [и др.]. – Д.: АРТ – ПРЕСС, 2004. – 148 с.

2. Трахтенберг И.М. Книга о ядах и отравлениях. Очерки токсикологии: монография / И.М. Трахтенберг. – К.: Наукова думка, 2000. – 366 с.

3. Тяжелые металлы внешней среды и их влияние на иммунный статус населения: монография / Н.М. Паранько, Э.Н. Белицкая, Н.И. Рублевская [и др.]. – Днепропетровск: Полиграфист, 2002. – 144 с.

4. Ревич Б.А. Загрязнение окружающей среды и здоровье населения. Введение в экологическую эпидемиологию: монография / Б.А. Ревич. – М.: Изд-во МНЕПУ, 2001. – 264 с.

5. Норми фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах та енергії. – Київ. – 1999. – 10 с.

6. Cкальний А.В., Кудрин А.В. Радиация, микроэлементы и иммунитет / А.В. Скальный, А.В. Кудрин. – М., 2000. – 236 с.