Педагогические  науки/ Проблемы подготовки специалистов

Шабанова Ю.О., Капшукова О.С.

Національний гірничий університет

Психологічне здоров’я педагогів вищої школи

Значне число робіт, присвячених питанням вищої школи, які з'явилися останнім часом, свідчать про наявність інтересу до даної області як у практиків (керівників організацій і підрозділів), так і у фахівців, які розробляють дану область знань. На нашу думку, особливий інтерес викликає ефективність педагогів вищої школи, їх потенціал і, зокрема, рівень здоров'я, що пов’язано з виконанням завдань щодо ефективної трансляції знань та виховання молоді у період криз та становлення держави. Світ сучасних педагогів вищої школи зазнає надмірного впливу різних чинників, зокрема соціально-економічних та психологічних.

Тобто у ринкових умовах та постановці проблеми ефективного функціонування ВНЗ виникає ціла низка проблем в педагогічній психології та психології здоров’я, організаційній психології, психології менеджменту. Одна з найгостріших – проблема здоров’я працівника ВНЗ сфери та його психологічного здоров’я зокрема. Збільшення специфічних адаптаційних труднощів у мінливих соціальних умовах життя зумовлює необхідність вивчення та виявлення негативних чинників, їх впливу на емоційний стан педагогів вищої школи, пошук шляхів їх усунення та корекції.

Тому вивчення феномену психологічного здоров’я педагогів вищої школи у контексті безлічі проявів та форм – найважливіша передумова його успішної самореалізації в процесі професійного становлення та самореалізації.

На думку фахівців, на розвиток психологічного здоров’я впливає надмірно велика кількість чинників дезорганізуючого впливу, основу психологічного здоров'я складає онтогенетичний розвиток суб'єктивної реальності в нормі – «розвиток людського в людині» (І.В.Дубровіна, 1997 ). Саме поняття «норма» в даному випадку є вказівкою на можливості вищих досягнень для кожного віку (Н.К.Смирнов, 2002). Стан психологічного здоров'я характеризує індивіда як суб'єкта життєдіяльності, розпорядника душевних сил і здібностей, особистісна спрямованість людини. За нашими уявленнями, психологічне здоров'я в цілому визначається двома ознаками. Перша ознака: дотримання в основних формах проявів життєдіяльності принципу оптимуму: психічна рівновага виділяється як провідна ознака психологічного здоров'я. Друга ознака: ефективне пристосовування чи адаптація, у першу чергу – соціальна, соціально-психологічна й інтрапсихічна. Тобто у ході сприйманні світу своїми власними засобами людина створює його як структуру, яка формується на основі принципів впорядкованості або хаосу: система впорядкованості будується на принципі адаптації (високий рівень психологічного здоров’я), хаосу – на принципі дезадаптації (низький рівень психологічного здоров’я).

Слід також враховувати тенденцію аналізувати та вивчати проблеми психологічного здоров’я як особливої категорії, за допомогою якої можна отримати цілісну картину про закономірності становлення особистості педагогів вищої школи в суспільстві, а особливо у сфері психологічній. Тематика, присвячена розкриттю поняття «психологічне здоров’я педагога вищої школи», досить нова, і базується на основних постулатах психології здоров’я у вчених працях Г. І. Костюка, Н. Ю. Максимової, С. Д. Максименка, С. І. Болтівця, Л. Ф. Бурлачука та інших. Фахівці вважають, що у формуванні психологічного здоров'я людини велике значення грають психологічні, соціологічні та біологічні детермінанти.

Що стосується психологічного здоров’я педагогів вищої школи, то ми виходимо з того, що високий рівень психологічного здоров’я необхідний кожному фахівцю під час професійної, пізнавальної, інтелектуальної, соціальної діяльності та в процесі функціонування як суб’єкта міжособистісних стосунків у різноманітних сферах життя, але перш за все, у професійному.

У випадку ігнорування, недбайливого ставлення до власного психологічного здоров’я педагогів вищої школи з високою вірогідністю може спіткати неуспіх у професійній діяльності; і, навпаки, при здатності конструктивно вирішувати власні внутрішні конфлікти така особа має всі шанси на ефективне виконання власних професійних обов’язків.

Отже, вкрай очевидною є необхідність приділення уваги психологічному здоров’ю тих осіб, які займаються педагогічною діяльністю у ВНЗ – адже вони більшою мірою зазнають на собі негативних впливів сучасного життя, необхідності діяти нерідко в умовах, які детермінують професійне вигоряння. Педагогічна праця характеризуються високим рівнем емоційного напруження, необхідністю приймати рішення різного типу, від яких інколи залежить не лише ефективність окремого заходу, але і людські долі. Так, подібна напруженість повсякденної діяльності та відповідальності, що з нею пов’язана, може справляти подвійний вплив на самовідношення та самопочуття педагогів вищої школи. Від чого, в свою чергу, залежить ефективність їх професійної діяльності в цілому і безпосереднім чином відбивається на процесі педагогічного впливу та якості знань сучасних студентів.

Література

1. Апанасенко Г.Л., Попова Л.А. Медицинская валеология. – К.: Здоровье, 1998. – 247 с.

2. Особистісний вибір; психологія відчаю та надії / За ред. Т.М. Титаренко. – К.; Міленіум, 2005. – 336 с.

3. Максименко С.Д. Розвиток психіки в онтогенезі: [В 2 т.] — К. : Форум, 2002. - Т. 1: Теоретико-методологічні проблеми генетичної психології. — 320с., Т. 2 : Моделювання психологічних новоутворень: генетичний аспект. — 335с.

4. Титаренко Т.М. Життєвий світ особистості: у межах і поза межами буденності. – К.: Либідь, 2003 – 376 с.

Связь с автором: anelpsynew@mail.ru