Педагогические  науки/ Методические основы воспитательного про­цесса

 

Рєпіна  О.Г., Зайцева О. В., Сурмачевська О.В.

Дніпропетровський національниый  університет ім.. О.Гончара

Психолого-педагогічний  супровід моторно обдарованих підлітків

 

Мета практичної діяльності педагогів та спортивних психологів під час роботи з моторно обдарованими підлітками – психолого-педагогічний супровід в процесі онтогенетичного розвитку, підвищення адаптації та спортивних результатів, вирішення психологічних проблем тощо.

         Для психолого-педагогічного супроводження обдарованих осіб важливими є розробка теорії обдарованості як цілісного і системного вияву особистості, а також вивчення особливостей реалізації обдарованості у різні вікові періоди життєдіяльності людини, її індивідуальних відмінностей.

Супровід розвитку моторно обдарованих підлітків за допомогою практичної роботи психолога – це адекватний метод роботи в родині,  школі, інтернаті, спортивній секції, Вищому училищі фізичної культури..

Психолога повинні турбувати питання розвитку особистості підлітка, яку роль у цьому процесі відіграє родина, друзі, дорослі, світ узагалі. За допомогою психологічного супроводу психолог може допомогти моторно обдарованим підліткам відповісти на велику кількість питань, які вони ставить мовою вчинків, а психолог допомагає формулювати їх словами.

 На нашу думку, психологічний супровід дитини в процесі онтогенетичного розвитку, шкільного навчання передбачає реалізацію в поведінці, повсякденній професійній діяльності психолога таких ціннісних принципів:

1. Моніторинг природного розвитку моторно обдарованих підлітків на певному віковому та соціокультурному етапі їх життєвого шляху. Психологічний супровід спирається на ті психічні, особистісні досягнення, які реально є у підлітка, складають унікальний багаж його особистості. Такий вид супроводу, здійснюваний психологом, є логічним з огляду на розвиток особистості та психічного світу моторно обдарованих підлітків, не задає їй мету й завдання ззовні. Середовище супроводу, створюване психологом, не несе цілеспрямованого впливу і тиску. Така позиція психолога дозволяє йому оцінювати ситуацію щодо положення підлітка в соціумі та референтній групі, вирішити, наскільки успішно вирішує підліток педагогічні та спортивні  завдання соціалізації, освіти.

2. Пріоритетність цілей, цінностей і потреб розвитку внутрішнього світу моторно обдарованих підлітків.

3. Орієнтація діяльності на створення умов, що дозволяють моторно обдарованим підліткам самостійно будувати систему відносин зі світом, навколишніми людьми і самим собою, робити особистісне значущий життєвий вибір.

За допомогою психологічного супроводу психолог має можливість таким чином перебудувати, змодифікувати соціальне середовище, щоб воно було максимально сприятливе для виконання завдань розвитку моторно обдарованих підлітків та допомогти самим підліткам у вирішенні тих проблем, які виникли у ході взаємодії з цим середовищем [4].

 Таким чином, сформульовані три взаємопов'язані завдання психологічного супроводу моторно обдарованих підлітків:

1. Систематичне відстеження психолого-педагогічного статусу дитини і динаміки її психічного онтогенетичного розвитку.

2. Створення соціально-психологічних умов для розвитку особистості моторно обдарованих підлітків.

3. Створення спеціальних соціально-психологічних умов для надання допомоги моторно обдарованих підлітків, що мають проблеми психологічного розвитку у навчанні та досягненні спортивних результатів.

Щодо засобів, за допомогою яких доцільно створювати й підтримувати сприятливе для моторно обдарованих підлітків середовище розвитку, то автори надають перевагу психологічним та психотерапевтичним засобам:

− індивідуальний психологічний супровід моторно обдарованих підлітків (аутотренінги, бесіди, консультування, арттерапія тощо);

− груповий психологічний супровід моторно обдарованих підлітків (тренінги особистісного зростання, групова артотерапія, психодіагностика, обговорення результатів дослідження тощо);

− індивідуальний та груповий психологічний супровід батьків моторно обдарованих підлітків.

Частіше всього спортивні психологи намагаються зосередити увагу на найбільш «екологічних» методах, на таких, які не можуть призвести до негативних наслідків та частіше використовуються в роботі з підлітками.

Тренінгу особистісного зростання, який на нашу думку повинен супроводжувати реалізацію спортивної діяльності моторно обдарованих підлітків, є поєднанням позитивних змін у формуванні індивідуально-психологічних характеристик спортсмена, що впливають на позитивне самовідношення та професійне цілепокладання спортсмена, що створює яскравий психічний образ досяжності успіху.

Саме тому, на нашу думку, психологічна підготовка спортсменів  повинна включати психологічний супровід та психологічну корекцію, навчання спортсменів саморефлексії відносно формування та будови ведучих сенсів життя. Психологічні тренінги повинні складати ключову ланку технології психологічної підготовки в ході тренування спортсменів, а моніторингове тестування сенсожиттєвих орієнтацій як базових індивідуально-психологічних характеристик, у свою чергу, має принципове значення в діагностиці психологічної підготовки спортсмена [2,3].

Під психологічними тренінгами та корекцією розуміють метод комплексного психологічного впливу на мету, мотиви та структуру поведінки спортсмена, також на розвиток певних основних особистісних характеристик. Головним завданням є навчання та тренінг, засвоєння нових навичок поведінки та спілкування. Це комплексний  вербальний і невербальний вплив на емоції, судження та самосвідомість людини при певних порушеннях стосунків меж індивідом і соціумом, при порушенні нормативної поведінки [1,5].

         Методи та принципи психологічного тренінгу дещо відрізняються від завдань та способу психологічного обстеження. Якщо обстеження має на меті виявити порушення психічної діяльності, особистісних особливостей, вирішення експертних питань, то тренінг та психокорекція є заходами, які коригують, нівелюють та пом'якшують вирішення внутрішньо особистісних конфліктів та стосунків із оточуючими.

 

Література

 

1.           Бундзен, К.Г. Инновационные процессы в развитии технологий психической подготовки и психодиагностики в олимпийском спорте. / К.Г. Бундзен, К.Г. Коротков, В.И. Баландин, И.П. Волков, О.В. Колодий, Л.-Э. Унесталь.// Вестник спортивной медицины России. 1994, №1 – 2, с. 28 – 35.

2.           Cтрекаловская, И.Н. Самооценка спортсмена, поведение и ее коррекция средствами самопознания: автореф. дис. ... канд. психол. наук: 13.00.04 / И.Н.Стрекаловская ; СПбГУФК им. Лесгафта. − СПб., 2005. − 18 с.

3.           Уваров, Е.А. Психология саморегуляции личности как субъекта двигательной активности: автореф. дис. ... докт. психол. наук: 13.00.04 / Е.А.Уваров; СПбГУФК им. Лесгафта. − СПб., 2007. − 50 с.

4.     Уэйнберг, Р.С. Основы психологии спорта и физической культуры / Р.С. Уэйнберг, Д. Гоулд. – К.: Изд-во «Олимпийская литература», 2001. – 334 с.

5.           Харькин, В. В. Тренинги самооздоровления и самосозидания.                            / В. В.Харькин В., А.М.Гройсман. − М.: – Магистр, 1996. − 125 с.

 

Связь с автором: anelpsynew@mail.ru