Педагогічні
науки/4.Стратегічні напрямки реформування системи освіти
К.п.н. Мілова О. Є.
Луганський національний
університет імені Тараса Шевченка, Україна
АМЕРИКАНСЬКІ МОДЕЛІ НАВЧАЛЬНИХ ПЛАНІВ У
КОНТЕКСТІ ПОСТМОДЕРНІЗМУ
Постмодерністські принципи та напрямки в педагогічній
практиці призвели до розуміння необхідності реформування традиційного
навчального плану та формування нових моделей навчальних планів і програм.
Прикладом нової моделі навчального плану можна назвати модель ,,Програма
мислення” (The Thinking Curriculum), яка звертається до ,,ситуації та контекстів” [1] реального життя або реального світу й базується на постмодерністській ідеї
критичного та творчого мислення.
Порівнюючи традиційну модель навчального плану та модель
,,Програми мислення”, американські теоретики та практики дійшли висновку про суттєві
розбіжності між ними. Так, перша схиляється до думки про те, що зміст навчання
та методи навчання – два окремих напрямки, які не пересікаються, що учні
отримують та вдосконалюють свої знання виключно в стінах шкіл на уроках, що
знання – це накопичення фактів, подій та визначень, які не дадуть учням ніякого
життєвого досвіду, тому й не знадобляться по закінченні школи, що важливим є
результат навчання, а не сам процес [2].
Модель же ,,Програми мислення”, навпаки, об’єднує зміст
навчання та методи навчання й доводить, що зміст визначається сучасною
ситуацією в суспільстві та у світі, а це означає, що, аналізуючи реальні події
та обставини, учні шукають значення. У рамках цієї програми учні повинні не
просто бездумно та безпідставно накопичувати факти, а самостійно планувати,
вирішувати проблеми, приймати рішення, конструювати докази, критикувати
аргументи, аналізувати, писати есе тощо. Якраз дієвий зміст навчання дає
можливість розвиватися вищеозначеним методам, а такі методи, у свою чергу,
роблять зміст дієвим [2]. Серед загальних характерних рис ,,Програми мислення”
виділяють такі: 1) інтеграція змісту навчання й методів навчання; 2) розвиток
поваги учнів до знань, які будуть слугувати їм у майбутньому; 3) сприяння
поглибленню навчання; 4) формування цілей змісту та методів навчання відповідно
до завдань сучасного суспільства; 5) об’єднання змісту та методів навчання з
багажем знань учнів [2; 1; 3].
Окрім проблем визначення змісту та методів навчання,
ставлення учнів до власних знань, формування цілей, у ,,Програмі мислення”
звертається увага й на діяльність учителів з покращення процесу навчання.
Учителям пропонується самостійно складати навчальні програми, індивідуально
планувати власні уроки, брати участь у роботі зі спільного планування уроків,
відвідувати та обговорювати уроки один одного [2; 3].
Тобто новий проект навчального плану дає вчителям можливість проявляти
ініціативу, творчо підходити до процесу навчання, реалізовувати власні ідеї.
Але все це можливо втілити тільки за умови плідної співпраці учасників
педагогічного процесу та зацікавлених у ньому осіб.
Проект ,,Програми мислення” націлений на розвиток
здібностей дітей, їх уміння творчо та критично мислити (critical and creative thinking), аналізувати та вирішувати проблемні ситуації (problem-solving skills), знаходити значення, а не вивчати розрізнені факти; на максимальне
наближення навчального процесу до сучасної ситуації, до реалій та вимого
сучасного суспільства; на розвиток уміння учнів самостійно шукати необхідний
навчальний матеріал, використовуючи різноманітні джерела, аналізувати його та
конструювати власні знання на його основі [1]. Загальні направляючі проекту
,,Програми мислення”рекомендується використовувати американським навчальним закладам для
складання шкільних навчальних планів та програм.
Прикладом іншого
загального проекту навчальної моделі можна вважати американський Проект
програми навчання на прикладах відомих винаходів (1985) (The Inventive Thinking Curriculum Project), який також, як і модель
,,Програми мислення”, націлює на розвиток розумових здібностей учнів,
використовуючи критичний та творчий способи мислення та вміння вирішувати
проблемні ситуації через такий вид діяльності, як створення винаходу (the activity of creating an innovation or invention) [4]. Цей Проект являє собою різновидність моделі ,,Програма мислення”.
Він забезпечує дітей можливостями розвивати та вдосконалювати на практиці
,,розумові здібності найвищого рівня” [4]. Його розробили в бюро по патентах та
ліцензуванню винаходів Сполучених Штатів Америки (The United States Patent and Trademark Office). Усі види діяльності, запропоновані у ньому, придатні
для використання учнями різного віку та різного рівня (the activities featured in this project are appropriate for all student population). Група педагогів, які брали участь у складанні проекту програми,
рекомендують використовувати його разом з іншими навчальними програмами з
розвитку розумових здібностей дітей, їх уміння критично та творчо мислити й
вирішувати проблемні ситуації.
За теоретичну основу Проекту програми навчання на
прикладах відомих винаходів її автори взяли три загальновизнані та
широковикористовувані навчальні моделі, пов’язані з розвитком розумових
здібностей, у яких педагоги описували сутнісні елементи процесу мислення й
розробляли систематичні підходи до навчання розумових здібностей як частини
будь-якої шкільної програми. Серед них модель Бенджаміна Блума (Benjamin Bloom’s Model), яка більш відома як ,,таксономія Блума” (Bloom’s taxonomy), модель Кельвіна Тейлора – необмежені таланти (Calvin Taylor’s Model – Talents Unlimited) та модель творчого
вирішення проблемних ситуацій (Creative Problem Solving Model), автором якої були Скотт
Ісаксен і Дональд Треффінгер (Scott Isaksen and Donald Treffinger).
Як бачимо, Проект програми навчання на прикладах відомих
винаходів являє собою складну комбінацію теоретичних підходів різних авторів:
,,таксономії Блума”, ,,необмежених талантів” Кельвіна Тейлора й творчого
вирішення проблемних ситуацій Скотта Ісаксена та Дональда Треффінгера. Хоча всі
ці автори по-різному описували свої ідеї, тобто вживали різні слова та вирази,
але переслідували одну мету – розвивати здібності учнів до критичного та
творчого мислення й вирішення проблемних ситуацій. Проект програми переслідує
таку ж мету й пропонує розвивати означені здібності через такий вид діяльності,
як створення винаходу. Тому, на думку авторів, його можна використовувати як
основу для складання програм з кожної дисципліни для дітей різних рівнів та
вікових категорій. Види діяльності, запропоновані у цьому проекті, можуть бути
адаптовані до рівня розвитку та академічних потреб будь-якої школи, будь-якого
класу. Цей проект надає можливості дітям розвивати свій творчий потенціал,
синтезувати та використовувати свої знання, здібності та навички для створення
інноваційних вирішень проблемних ситуацій, тому що діти всіх вікових категорій
талановиті та творчі.
Література:
1. Thinking Curriculum
[Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ncrel.org/sdrs/areas/content/cntareas/science/sc4think.htm
2. Tan M. Curricular reforms: Implications for Teacher
professional development / M. Tan // Paper presented in the seminar on
Curriculum change. Philippine Social Science Center, Manila Philippines, June
6, 2006 [Електронний ресурс]. – 43 p. – Режим доступу : http:// www. ibe.unesco.org/cops/seminars/Shanghai/Shanghai_Tan.pdf
3. What is a Thinking Curriculum [Електронний ресурс]. –
Режим доступу : http:/ www.
asa3.org/ASA/education/think/thinking_ft.pdf-
4. The Inventive Thinking Curriculum Project. An
outreach program of the United States Patent and Trademark Office. Project of the
U. S. Government [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.uspto.gov/web/offices/ac/ahrpa/opa/projxl/invthink/invthink.htm