Педагогические науки/ 5.Современные методы преподавания

Ст. викладач Смущенко І. А.

Чернігівський державний інститут економіки і управління

Організація самостійної роботи з іноземної мови з урахуванням індивідуального підходу

Чинна програма для немовних вищих навчальних закладів передбачає обов’язкове вивчання студентами іноземної мови протягом першого та другого курсів. Але нажаль, незважаючи на те, що темпи розвитку економіки на сучасному етапі вимагають від випускників немовних вузів достатнього і досить високого рівня знань іноземної мови, які необхідні для пошуку будь-якої інформації за новими технологіями,участі у міжнародних конференціях по спеціальних проблемах, а також обміну думками з іноземцями, Міністерство Освіти зменшує кількість годин відведених на вивчення іноземної мови.

Наприклад, на обліково-економічному факультеті Чернігівського державного інституту економіки і управління студенти мають лише 310 годин, з яких на самостійну роботу припадає 148 годин, тобто п’ятдесят відсотків.

А значить, навчальний процес слід налагодити таким чином, щоб студент без примусу прагнув систематичного, активного, самостійного оволодіння знаннями.

Проблему організації самостійної роботи студентів досліджували М.Г. Гарунов, О.В. Євдокимов, С.Г. Заскалєта, І.А. Шайдур та інші. У роботах К.Б. Бабенко, О.Г. Мороза, В.С. Тесленка та інших відображені особливості організації самостійної роботи студентів на молодших курсах. Управлінням самостійної роботи студентів у позааудиторний час займалися Л.В. Клименко, В.П. Шпак та інші. Навчання студентів вмінню планувати свою пізнавальну діяльність досліджували А.А. Лошак, О.М. Козак, М.П. Красницький та інші. Системний підхід в організації самостійної роботи студентів досліджувався в роботах Г.М. Гнитецької, Л.І. Заякиної та інших.В методичній літературі знайшли відображення численні питання, пов’язані з організацією індивідуального підходу до студентів в процесі навчання іншомовної мовленнєвої діяльності, в тому числі в умовах самостійної работи( Л. Амбросімова, М. Ляховицький, В. Кисельова, О. Метьолкіна, М. Сосяк та ін.).

Незважаючи на значну кількість досліджень, які присвячені самостійній роботі, проблемі організації навчання студентів економічних спеціальностей у вищих навчальних закладах з урахуванням індивідуального підходу приділяється мало уваги.

Під індивідуальним підходом до навчання мається на увазі навчання студентів іноземного мовлення за єдиною програмою, але з урахуванням їх індивідуально-психологічних особливостей.

Серед факторів,що заважають організації самостійної діяльності з урахуванням індивідуального підходу перш за все можна виділити: відсутність організаційних умов для реалізації індивідуальних здібностей; усередненість всього процесу навчання, тобто орієнтація на деякого середнього студента, не існуючого в природі.

У вищих навчальних закладах вплив індивідуальних відмінностей значно сильніший ніж в школі. Від рівня базових знань залежить рівень підготовленості студентів до самостійного оволодіння іноземною мовою. Як показує практика, в якості знань студентів існують суттєві недоліки: безсистемність, недостатнє знання теоретичного матеріалу, недостатня сформованість навчальних та інтелектуальних вмінь. Тому при організації викладачем самостійної роботи, особливо на початковому етапі у ВНЗ має бути ще один етап – коректування і підвищення базових знань до необхідного рівня.

Коливання у загальному рівні знань, навичок і умінь в іноземній мові студентів обумовлюють необхідність вводити самостійну роботу різної складності, тобто здійснювати диференціацію самостійної діяльності студентів.

Враховуючи індивідуальні особливості і рівень мовної підготовки кожного студента, викладач може змінювати види і прийоми самостійної роботи. Завдання викладача полягає в тому, щоб знайомити студентів з раціональними прийомами і навчати їх як спеціальним навчальним діям, так і загальним навчальним вмінням. Тобто, слід не тільки приділяти увагу контролю результату, а й самому процесу самостійної роботи з метою підвищення її якості.

Таким чином, діяльність викладача щодо організації самостійної роботи студентів з урахуванням індивідуального підходу має включати такі напрямки:

1) розробка системи нових завдань із предмета на різних рівнях складності;

2) індивідуалізація навчальних завдань;

3) зміна рівнів складності навчальних завдань для студентів різних типологічних груп з тим, щоб ступінь самостійності у процесі їх виконання постійно зростав;

4) створення позитивного емоційного фону заняття;

5) співвіднесення оптимальних поєднань фронтальної, групової і індивідуальної форм роботи з урахуванням специфічних відмінностей кожної групи студентів;

6) надання викладачем консультативно-дозованої допомоги при виконанні студентами самостійної роботи залежно від їх типологічних особливостей і рівня складності навчального завдання;

7) регулювання частоти і глибини контролю за продуктивністю виконання самостійної роботи студентам залежно від їх особливостей.