Педагогические науки. 5.Современные методы преподавания

Харченко М.М.

Київський Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова Роль фізичного матеріалу на уроках математики в школі

Сучасний економічний, політичний та соціальний стан нашого суспільства пред'являє високі вимоги до навчання та виховання підростаючого покоління, акцентуючи увагу на всебічному розвитку особистості, формуванні загальнолюдських та духовних цінностей, на зміцненні зв'язку навчання з життям, встановленні гармонії між людиною і природою.

Фізика, як наука про природу та її закони, має велике освітнє і виховне значення, а велику роль у реалізації вищезазначеного відіграють міжпредметні зв'язки. Проблемі використання міжпредметних зв'язків завжди приділялось багато уваги, бо вони відображають об'єктивно існуючі зв'язки наук, позитивно впливають на формування наукового світогляду учнів, створюють умови для набуття ними міцних знань. Вдало використані міжпредметні зв'язки забезпечують учням різнобічне вивчення природи, стимулюють підсилення їх пізнавальної діяльності, розуміння закономірностей, діючих у природі. Матеріал міжпредметного характеру в навчально-виховному процесі сприяє розширенню реальних можливостей для застосування учнями своїх творчих сил, здібностей і обдарувань, а також є тією стежиною, яка приведе вчителя до посилення єдності навчання та виховання учнів.

Відомо, що всі міжпредметні зв'язки можна поділити на два типи: часові та понятійні. Часові міжпредметні зв'язки розрізняють за трьома видами: попередні, супутні, перспективні.

Попередні зв’язки спираються на раніш отримані знання з будь-якого предмету. Наприклад, поняття швидкості, часу руху та пройденого шляху їм відомі ще з уроків математики початкової школи.

Супутні зв’язки - ряд питань та тем вивчаються одночасно з різних дисциплін. Наприклад, знання про речовину, молекули та атоми надаються дітям під час вивчення фізики та хімії в 7, 8 класах.

Перспективні зв’язки - вивчення матеріалу з фізики випереджає вивчення навчального матеріалу з інших предметів. Наприклад, з поняттям вектор учні спочатку ознайомлюються в курсі фізики, а потім вивчають це поняття на уроках математики.

Математика і фізика – найскладніші предмети шкільного курсу. В усі періоди формування людської свідомості ці напрями наукової думки розвивалися взаємопов’язано, стимулюючи обопільний прогрес.

Математика як наука сформувалася першою, але з розвитком фізичних знань математичні методи все більше застосовувалися у фізичних дослідженнях.

Реалізувати міжпредметні зв'язки фізики та математики можна двома шляхами на уроці. Але прийоми реалізації залежать від типу уроку.

Пропедевтичний урок - вводяться поняття, з якими учні будуть докладніше ознайомлюватися в курсі математики та інших дисциплін, або ці питання будуть пізніше розглянуті в більшому об'ємі в курсі фізики (часові перспективні зв'язки). Наприклад, під час вивчення теми "Механічні коливання та хвилі" вводиться поняття другої похідної на прикладі прискорення руху як другої похідної координати від часу. У курсі алгебри ця тема розглядається пізніше і докладніше.

Стандартний урок - складається з декількох етапів, на яких можна застосовувати матеріал міжпредметного характеру.

Викладання нового матеріалу:

1) нагадування раніше вивченого з інших предметів. Наприклад, вивчаючи тему «Положення тіла в просторі», учням нагадується поняття координатної прямої, координатної площини та координати точки, що вже вивчались з математики.

2) фактологічне пояснення. Під час вивчення теми «Деформація» дається таке запитання : «Леонардо да Вінчі встановив, що цей орган людини здатен до таких видів руху: розтягування, скорочення, притягання, видовження, потовщення, кручення. Що це за орган?» (язик);

3)створення проблемної ситуації - треба поставити таке питання, щоб у відповіді на нього застосовувались знання набуті під час вивчення інших предметів. Наприклад, тема «Залежність атмосферного тиску від висоти над Землею». Ставиться питання: «Чому високо в горах кінцівки людини не слухаються її, починають боліти суглоби і можуть часто траплятись вивихи ?»

Закріплення вивченого ґрунтується на розв’язанні задач між предметного характеру, виконанні лабораторних та курсових робіт , вимагає від учнів певної суми знань з математики: вимірювання довжин, площ, об'ємів, запис числа в стандартному виді, функціональна залежність між величинами. Наприклад, оцінити масу Сонця, враховуючи, що відстань до нього від Землі становить 150 млн. км.

Найскладнішим для учнів у курсі фізики 7-9 класів є такий математичний матеріал:

§ переведення одиниць величин;

§ отримання величини з формули (співвідношення);

§ визначення за графіком значень функцій;

§ дії з векторами;

§ знаходження проекції точки і вектора на осі координат.

Фізика нерозривно пов'язана з математикою. Математика дає для фізики засоби і прийоми загального і точного вираження залежності між фізичними величинами, які відкриваються в результаті експерименту або теоретичних досліджень. Тому зміст і методи викладання фізики залежать від рівня математичної підготовки учнів.

Щоб успішно реалізувати міжпредметні зв'язки у навчально-виховному процесі, учителю треба попередньо проаналізувати програми, шкільні підручники та методичну літературу з метою їх виявлення. Готуючись до уроку, треба мати на увазі, що урок міжпредметного характеру повинен збуджувати інтерес учнів до встановлення зв'язку між предметами, мати конкретно сформульовану навчально-пізнавальну задачу, на уроці повинна бути забезпечена висока активна діяльність учнів по залученню знань з інших предметів та сприяти кращому формуванню окремих понять усередині окремих предметів, груп і систем, так званих міжпредметних понять, тобто таких, повне уявлення про які неможливо дати учням під час вивчення якогось одного предмета.