к.пед.н. Колодійчук Л.С., Кухтяк У.Є., Гайдукевич С.В.

ВПНУБіПУ «Бережанський агротехнічний інститут»

ДОСЛІДЖЕННЯ ПИТАНЬ ПРОЕКТУВАННЯ ТЕХНІЧНИХ ДИСЦИПЛІН

Під проектуванням нині розуміють ціленаправлену діяльність із розробки проекту навчального процесу. Про актуальність проектувальної діяльності, що відповідає сучасним потребам навчального процесу, нині свідчить значний інтерес науковців. Питання педагогічного проектування і підвищення ефективності підготовки майбутніх фахівців технічного профілю розглядалося у працях В.С. Безрукавої, Г.А. Монахової та інших.

Аналіз наукових праць стосовно проектування навчального процесу у контексті аграрних вищих навчальних закладів показав, що воно гіпотетично має опиратися на перехід до компетентістно орієнтованої моделі освітньої системи. На наш погляд, вирішення згаданого соціального запиту лежить у площині дослідження питань проектування технічних дисциплін.

Результати проведеного нами аналізу підготовки майбутніх фахівців-аграрників дають змогу констатувати, що в реальному навчальному процесі проектування носить стихійний характер. Здебільшого викладачі застосовують традиційні репродуктивні форми організаційної роботи. Більшість педагогів недостатньо підготовлені до проектування технічних дисциплін а аграрному закладі. Проте на важливість цього виду діяльності для сучасного педагога вказують результати опитувальних технологій – (28,5%).

До розробки концепції проектування ми підійшли системно. У процесі проведення дослідження нами встановлено, що проектування системи технічних знань забезпечується авторською науково-обгрунтованою технологією, яка впроваджується за такими етапами [1]: пошуковий (виявлення особливостей технічних дисциплін); прогнозування (розробка компетентністно орієнтованої моделі майбутньої професійної діяльності у контексті дисципліни); організаційно-управлінський (визначення навчальних елементів, які трансформуються у технічну дисципліну); конструювання (розробка навчально-методичного супроводу дисципліни).

Проективний аспект формування готовності майбутніх фахівців до професійної діяльності полягає насамперед у визначенні специфіки агротехнічної спеціальності. Вважаємо, що найбільш суттєвою ознакою технічної системи є проектування за життєвим циклом (проектування, втілення, використання і ліквідація) [4, с.81]. У ході дослідження нами встановлено, що проектування електротехнічної спеціальності «Енергетика та електротехнічні системи в АПК» можна також проводити на основі життєвого циклу.

Наступною не менш важливою особливістю технічної спеціальності є специфічні умови роботи сільськогосподарських агрегатів та установок. Насамперед це – велика різноманітність режимів роботи виробничих машин; по-друге – велика агресивність навколишнього середовища в якому працює енергетичне обладнання (тваринництво і птахівництво); по-третє – розосередженість приводів малої потужності на великій території; по-четверте – сезонність у роботі; по-п’яте – специфіка проектування освітлення аграрних об’єктів, де при встановленні освітленості тваринницьких і птахівничих приміщень потрібно додатково враховувати залежність продуктивності тварин і птиці не тільки від рівня, але й тривалості і періодичності освітлення; по-шосте – на великих тваринницьких і птахівничих комплексах (енергетичні споживачів І категорії) – не допускається перерва в електропостачанні.

Враховуючи виявлені особливості агротехнічної спеціальності вважаємо, що у приведених випадках не має місця на тривалу професійну адаптацію, що може призвести до розвалу технологічного процесу.

Виявивши вищезгадану специфіку агротехнічної спеціальності, екстраполюють її на окремо взяту навчальну дисципліну. Так, для розділу “Електричне освітлення та опромінення” технічної дисципліни “Електротехнології та електроосвітлення” такими особливостями виявилися: велика агресивність навколишнього середовища, сезонність у роботі електрообладнання, проектування освітлення та опромінення аграрних об’єктів.

На основі дослідження особливостей агротехнічної спеціальності та професійних умінь при виконанні певних виробничих функцій, ми спрогнозували результати навчання у формі моделі професійних компетенцій технічної дисципліни [3, с.3]. При цьому взявши за основу проектування – життєвий цикл електротехнічної системи та використовуючи пошаровий спосіб засвоєння навчальної інформації сплановано модулі навчальної програми технічної дисципліни.

Завершуємо проектування етапом конструювання. На цій стадії розкриваємо і конкретизуємо організаційно-управлінський етап у змістовому та процесуальному аспектах моделі технічної дисципліни. З цією метою нами розроблено дидактичне забезпечення навчальної дисципліни у вигляді віртуального навчально-методичного проекту [2].

Таким чином, соціальний запит на перехід до компетентністно-орієнтованої моделі освітньої системи, актуалізує потребу у відповідній організації проектної діяльності педагогів. Вважаємо, що найбільш значущою умовою організації проектувальної діяльності в агротехнічному ВНЗ є чітке формулювання дидактичних цілей, спрямованих на формування компетентнісно орієнтованої моделі майбутньої професійної діяльності.

ЛІТЕРАТУРА

1. Колодійчук Л. С. Етапи педагогічного проектування навчального процесу / Л. С. Колодійчук // Молодь і ринок: Науково-педагогічний журнал. – Дрогобич, 2009. – Вип.6 (53). – С.48-50.

2. Колодійчук Л.С. Електроосвітлення та опромінення [Електронний ресурс]: Інтерактивний навчально-методичний проект / Л.С. Колодійчук – Бережани: Нововведення; 2010. – Режим доступу: www.bati.ber.te.ua/moodle.

3. Колодійчук Л.С. Електротехнології та електоосвітлення / Програма для вищих навчальних закладів зі спеціальності 6.100101. Бережани, 2010. – 20с.

4. Нагірний Ю.П. Фахова підготовка інженерів: діяльнісний підхід / Нагірний Ю.П. – Львів: ІНВП „Електрон”, 1999. – 180с.