к. пс. н. Ящишина Ю. М.

Донбаська державна машинобудівна академія

РОЗВИТОК ЦІННІСНО-СМИСЛОВИХ ОРІЄНТАЦІЙ СТУДЕНТСТВА В УМОВАХ ВИЩОГО ЗАКЛАДУ ОСВІТИ

Студентський період – це період інтенсивного розвитку ціннісно-смислових орієнтацій як найвищого психологічного механізму розвитку особистості, який пов'язаний з особистісним та професійним самовизначенням, пошуком власної значимості та шляхів самореалізації. Саме у цей час активного особистісного розвитку, набуття зрілості студентська молодь потребує зовнішньої підтримки та орієнтирів. Тому оптимальними умовами розвитку ціннісно-смислових орієнтацій виступає спеціально організована психолого-педагогічна підтримка студентства шляхом побудови навчально-виховного процесу у вищому закладі освіти, зверненого до внутрішньої природи, ціннісно-смислових складових особистості.

З метою забезпечення у межах вищого закладу освіти процесу сприяння особистісного розвитку студентської молоді, спрямованого на активізацію та розвиток ціннісно-смислових орієнтацій, нами було розроблено та апробовано комплексну програму психопрофілактичної та психокорекційної направленості. У розробленій програмі обґрунтовано актуальність, мету, задачі, розкрито принципи підбору змісту програми, основні методи та прийоми роботи. Програма містить три основних модулі: «Самовизначення», «Позитивне сприйняття себе та оточуючих», «Саморегуляція поведінки». Матеріали програми було напрацьовано в межах навчальної (спецкурс «Технології психічної саморегуляції та взаємодії») та позанавчальної (практичні заняття в студентських групах, кураторські виховні години тощо) роботи протягом п'яти років на базі вищого закладу освіти.

Одним з основних психокорекційних та психопрофілактичних засобів розвитку ціннісно-смислової сфери студентської молоді використано метод метафори, який виявився найбільш ефективним при вирішенні поставлених завдань під час проведення дослідження. Змістовну основу вправ програми склали притчі народів світу стосовно сенсу життя, цілепокладання, самореалізації, українські приказки, байки, сучасні психотерапевтичні казки. Вони спонукають студентів до самостійних роздумів, презентують життєві труднощі та засоби їх розв'язання, працюють з духовною складовою людини. На основі притч та філософських історій було розроблено та модифіковано комплекс вправ, ігор. Метою запропонованих вправ та ігор є усвідомлення молодою людиною власних цінностей, цілей, зміна негативної життєвої позиції, актуалізація потреби «самоінвентарізації», сприяння процесу розвитку самореалізації особистості.

У ході реалізації програми спостерігалася позитивна зміна особистісних характеристик студентів, підвищення рівня задоволеності спілкуванням із соціальним оточенням та задоволеності якістю персонального життя. Отримано експериментальні дані, що підтверджують суттєвий вплив показників ціннісно-смислової сфери на розвиток усіх сфер життя особистості та їхні кількісні та якісні зміни. Аналіз результатів експерименту здійснювався на прикладі досліджуваної вибірки студентів технічних та економічних спеціальностей у кількості 91 особи: 46 осіб склали експериментальну групу (ЕГ) та 45 осіб, що не брали участь в експерименті, склали контрольну групу (КГ). Робота проводилася впродовж 4 місяців, 4 години на тиждень на заняттях із спецкурсу вільного вибору «Технології психічної саморегуляції та взаємодії» (загальний обсяг – 72 години). На етапі експерименту використовувалися кілька психодіагностичних методик, які дозволили зробити початкові та кінцеві заміри: тест сенсожиттєвих орієнтацій (СЖО) Д. Леонтьєва, опитувальник САМОАЛ в адаптації Н. Каліної, шкала самооцінки Ч. Спілбергера – Ю. Ханіна, опитувальник оцінки якості життя Р. Еліота.

Порівняння основних вимірюваних показників учасників програми виявили значущі зміни на початку та в кінці формувального експерименту. Спочатку розглянемо ефективність програми та її оцінку учасниками ЕГ. З цією метою було складено анкету зворотного зв'язку, що стала основою рефлексивної частини програми та яку було запропоновано учасникам ЕГ по закінченню програми. Ефективність вправ програми оцінювалася за методикою В. Скуміна за наступними показниками: +2 (цілющий вплив); +1 (позитивний ефект); 0 (нейтральна реакція); -1 (негативний вплив); -2 (реакція протесту). Результати визначалися за шкалою: від 0,67 до +2 – добрий рівень ефективності вправ; від 0,66 до -0,67 – невизначений; від -0,67 до -2,0 – небажаний. У експерименті приймали участь особи з різним рівнем загального показника осмисленості життя за тестом сенсожиттєвих орієнтацій (СЖО) Д. Леонтьєва. Так, 26% осіб склали низький рівень загального показника рівня осмисленості життя та відповідно мали низький рівень за іншими особистісними показниками (напр., прагнення особистості до самоактуалізації, рівень якості життя тощо), 44% - середній рівень та 30% - високий рівень і відповідно мали середні та високі рівні за особистісними показниками. Найбільший вплив програма мала на групу учасників з низькими особистісними показниками. Так, у цій групі середній показник самопочуття на початку занять за результатами анкети зворотного зв'язку становив -0,2 (зі знаком мінус), а наприкінці занять даний показник підвищився до +1,6. Динаміка зміни самопочуття в групі з низькими особистісними показниками у процентному відношенні складає 45%. Група із середніми особистісними показниками на початку занять мала середній показник самопочуття +0,56, у кінці експерименту показник підвищився до +1,78. У процентному відношенні зміни в цій групі становлять 31%. Група з високими особистісними показниками відмічається середнім показником самопочуття +0,83, у кінці занять даний показник становив +2. У цій групі динаміка змін мала відповідно 29%.

Отже, результати дослідження дозволяють стверджувати, що протягом роботи за програмою в учасників ЕГ відбулися позитивні зміни особистісних та соціальних показників. Відмічається підвищення загального показника рівня осмисленості життя, значне зниження рівня негативних емоційно-оціночних станів, пов'язаних з фізичним та психологічним дискомфортом, рівнем тривоги, невпевненістю тощо. Так, підвищення серед учасників ЕГ загального показника рівня осмисленості життя на 8,0% обумовили підвищення основних сенсожиттєвих орієнтацій особистості: цілеспрямованість (на 4,5%), процес життя, інтерес та емоційна насиченість життя (на 7,6%), результативність життя або задоволеність самореалізацією (на 7,7%); загального показника прагнення особистості до самореалізації (на 9,9%).

Показники особистісної сфери виступають передумовою (сприятливою або обмежувальною) розвитку особливостей взаємодії індивіда із середовищем, визначають його поведінку. Тому зрушення в особистісній сфері повинно було відбитися на показниках соціальної сфери. Отже, відзначається підвищення показників соціальної сфери – у різних категоріях індивідуального життя студентів: спілкування, соціальна підтримка тощо. Так, після корекційної роботи значних зрушень удалося досягти за шкалами, що визначають задоволеність індивідуальним соціальним життям у наступних категоріях: спілкування (на 22,3%), підтримка близьких (16,0%), особисті досягнення (13,1%). Отже, зміна, насамперед, показників ціннісно-смислової сфери, покращує міжособистісні відносини, підвищує контактність, соціальну активність. Як результат – позитивні зміни в соціальній сфері суб'єкта.

Позитивні зміни показників ціннісно-смислової сфери суттєво впливають і на рівень суб'єктивної задоволеності якістю персонального життя в цілому. В ЕГ після проведення психокорекційних заходів спостерігається поліпшення загального індекса якості життя (ІЯЖ). Так, на початку експерименту група з низьким показником ІЯЖ, який указував на преддепресивний стан, становила чверть учасників (26%). На кінцевому етапі експерименту низьких показників ІЯЖ не було виявлено. Але значно підвищилася кількість учасників з високими показниками ІЯЖ: з 30% до 55%. У контрольній групі за цей період загальне підвищення ІЯЖ відмічається лише у 2% учасників. Отже, система ціннісних та смислових орієнтацій особистості інтегрує характер відношення людини до себе, свого життя та соціуму й впливає на рівень суб'єктивної задоволеності персональним життям та самоактуалізації особистісних ресурсів.

Таким чином, результати проведеного експериментального дослідження переконують у необхідності спеціально організованого психолого-педагогічного процесу, спрямованого на активізацію ціннісно-смисловиї орієнтацій студентів, їхнього духовного потенціалу, що є стрижневою умовою позитивного впливу на подальший розвиток особистості. Адже збагачення ціннісно-смислової сфери через розвиток самоаналізу та рефлексії, набуття молодою людиною духовного досвіду, який розширює її особистісний та соціальний потенціал й виступає значущою умовою як особистісного, так і професійного розвитку майбутнього фахівця.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Карвасарский Б. Д. Психотерапия / Б. Д. Карвасарский. – [3-е изд.] – С Пб. : Питер, 2008. – 672 с.

2. Леонтьев Д. А. Психология смысла: природа, структура и динамика смысловой реальности / Д. А. Леонтьев. – М. : Смысл, 1999. – 486 с.

3. Пезешкиан Н. Торговец и попугай. Восточные истории и психотерапия: / Н. Пезешкиан; пер. нем.; общ. ред. А. В. Брушлинского, А. З. Шапиро. – М. : Прогресс, 1992. – 240 с.

4. Чернобровкін В. М. Психологія прийняття педагогічних рішень : монографія / В. М. Чернобровкін. – Луганськ : Альма матер, 2006. – 415 с.

Довідка про автора

П.І. Б. Ящишина Юлія Миколаївна

Науковий ступінь кандидат психологічних наук

Посада старший викладач кафедри гуманітарної освіти

Місце роботи Донбаська державна машинобудівна академія, вул. Шкадінова, 72

Телефон: (0626) 41-63-12

Домашня адреса 84398, м. Краматорськ, Донецької обл.,

вул. Гамарніка, д. 8

Телефон: (0626) 44 – 32 – 14; (098) 77 33 621

E- mail yaschishina@bk.ru