Физическая культура и спорт/3.Спортивная медицина и реабилитация

К.п.н. Бочкова Н.Л.

Національний технічний університет України «КПІ»

ВИКОРИСТАННЯ ФІЗИЧНИХ ВПРАВ В ОПТИМІЗАЦІЇ РОЗУМОВОЇ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ

Прискорення темпів життя, ущільнення добового режиму, зростання потоку інформації, нераціональне харчування, шкідливі звички, пасивні форми відпочинку і інші негативні впливи сприяють підвищенню психоемоційного напруження, особливо це стосується представників розумової праці. Природна фізіологічна адаптація людини не встигає за прискоренням темпів і зміною умов сучасного життя. Звідси постійне емоційне збудження, нервово-психічна втома і стомлення, тобто зниження працездатності, і можливе виникнення захворювань. Фахівці висловлюють думку, що особливе місце в сучасному середовищі займає психоемоційне напруження, стреси професійних і життєвих ситуацій, сучасний життєвий ритм, а також сучасні інноваційні технології теле- і радіокомунікацій, мобільного зв’язку, вплив довкілля та екології [3]. При всьому тому з кожним роком знижується об’єм рухової активності, що негативно впливає на стан здоров’я, знижує показники фізичного розвитку, несприятливо позначається на розумовій працездатності, на результатах професійної діяльності. Вельми істотним є і той факт, що напружена розумова діяльність як правило, проводиться в умовах вираженої гіпокінезії, яка негативно впливає на рівень розумової працездатності працівників. Досліджуючи функціональні можливості підвищення працездатності людини, дослідники з цією метою весь час ведуть пошук адаптаційних, бажано немедикаментозних, засобів [2]. Тому проблема вивчення динаміки взаємозв'язків фізичної і розумової працездатності є важливою і актуальною проблемою. Актуальність цієї теми підкреслюється тим, що підвищення розумової працездатності людини базується на психофізіологічних механізмах, які вдосконалюються при підвищенні фізичної працездатності. Вітчизняною та світовою наукою [1,2] набутий великий досвід, який підтверджує необхідність систематичних занять фізичними вправами для поліпшення здоров'я, підвищення специфічної та неспецифічної стійкості і працездатності. Фізичні вправи, являючись біологічним стимулятором реакцій, в першу чергу здійснюють загальну неспецифічну дію на організм. Рухова діяльність є фізіологічною необхідністю більшості живих організмів, не менш важливою, ніж харчування, сон, втамування спраги. Обмеження або відсутність рухової діяльності негативно впливає на розвиток молодих організмів і нормальне існування зрілих: погіршуються функціональні показники органів та систем органів, розвиваються різного роду захворювання, прискорюються і активізуються процеси старіння. Людина, яка працює за комп’ютером, тривалий час повинна зберігати відносно нерухоме положення, що негативно позначається на хребті і циркуляції крові у всьому організмі; читання інформації з монітора викликає напруження очей, що з часом може призвести до порушення аккомодативної здатності та порушень зору; тривала робота на клавіатурі призводить до перенапруження суглобів кисті, м'язів передпліччя, та до багатьох інших негативних наслідків [3].

Функціональна діяльність організму людей під час занять фізичними вправами забезпечується умовно-рефлекторними механізмами. Умовно-рефлекторні механізми – результат діяльності головного мозку, і реалізація цих механізмів обумовлена рівнем активності центральної нервової системи, що значно підвищується в умовах активного рухового режиму. Систематично виконувані фізичні вправи стимулюють умовно-рефлекторну діяльність, удосконалюють наявні і сприяють утворенню нових умовно-рефлекторних зв’язків між корою великого мозку, підкорковими утвореннями, ретикулярною формацією, внутрішніми органами і працюючими м’язами. Фізичні вправи покращують динаміку основних нервових процесів – збудження і гальмування, збільшують їх рухомість, врівноваженість і силу, що позитивно впливає на діяльність основних систем організму, в тому числі і серцево-судинної [2,3]. Оптимізація функцій серцево-судинної системи має особливо важливе значення: доведено, що навіть при незначному погіршенні циркуляції крові в головному мозку виникає широкий спектр негативних реакцій з боку інтелектуальної дієздатності людини. Більшість дослідників пов'язують це з гіпоксією мозку, тобто невідповідністю маси поступаючої крові потребам мозкової тканини [2,3]. Під час занять фізичними вправами збудження симпатичної частини автономної нервової системи стимулює діяльність вегетативних органів, органів чуття, підвищується тонус і працездатність центральної нервової системи. В зв’язку з цим покращується концентрація уваги, пам’ять, оптимізуються інші показники розумової діяльності. Підвищується розщеплення запасів глікогену в печінці і м’язах, викликаючи утворення глюкози – енергетичного матеріалу. Розщеплення глюкози в скелетних м’язах супроводжується різким посиленням окислювальних процесів. Цьому сприяє викликане адреналіном розширення бронхів і посилення легеневої вентиляції, що призводить до збільшення насичення крові киснем. Отже, фізичні вправи по праву вважаються одним з головних немедикаментозних засобів відновлення та підвищення розумової працездатності людини. Але за усіх умов фізичні вправи мають виконуватися з дотриманням основних правил, а саме: а)систематичність застосування фізичних вправ; б)поступове нарощування інтенсивності фізичного навантаження; в)повторюваність фізичних вправ протягом певного проміжку часу з метою закріплення досягнутих результатів; г)індивідуалізація параметрів фізичних навантажень залежно від функціонального стану організму людини.

Література.

1. Грибков В.А. Методика восстановления умственной и физической работоспособности студентов средствами физической культуры в процессе учебно-трудовой деятельности: автореф. дис. канд. пед. наук: 13.00.04:/ Грибков В.А. М.,– ВНИИФК, 1995. – 26 с.

2. Навакатикян А.О. Здоровье и работоспособность при умственном труде / А.О. Навакатикян, А.И. Ковалева. – К.: Здоровье, 1989. -88с.

3. Новиков, Ю.В. Экология, окружающая среда и человек / Ю.В. Новиков - М.: ФАИР-ПРЕСС, 2002. - 550 с.

ПІБ: Бочкова Наталія Леонідівна

Науков. ступінь: канд. педагогічних наук

Вчене звання: доцент

Місце роботи: Національний технічний університет України «КПИ», міжуніверситетський медико-інженерний факультет, кафедра фізичної реабілітації.

Адреса для кореспонденції: м. Київ 04111, вул..Щербакова 54 кв.19

Контактний телефон: 0-67-275-43-61.

Електр. пошта: bochkovanl@ukr.net,