Ланець О.С., Гордєєв А.І., Онісімчук А.В.
Одним із видів
ефективного використання вібрації при обробці поверхонь деталей є вібраційна
об’ємна обробка - спосіб механічної обробки частини або всієї поверхні
деталей, вільно розташованих або закріплених в робочій камері, яка
заповнюється оброблювальним середовищем і котрій надається плоский або
об’ємний рух коливань.
Створення надійного і
високопродуктивного обладнання – важливий чинник у розвитку сучасних технологій
машинобудівної промисловості. Серед них - вібраційна об’ємна обробка заготовок
і деталей, вдосконалення якої неможливе без застосування нових вібраційних
машин. Розроблення з цією метою торових вібраційних машин з електромагнітним
приводом обумовлюють наступні чинники: високий рівень надійності, можливість
використання на ділянках автоматичних ліній, високі продуктивність і
технологічність, нормативні санітарно-експлуатаційні характеристики.
Створення
вібромашин зі складним рухом робочого органу з пониженими питомими затратами
енергії, дозволить підняти рентабельність вібраційної об’ємної обробки та її
конкурентноздатність в порівнянні з традиційними технологіями, а отже збільшити
економічну доцільність використання і впровадження цієї технології, зменшити
вартість виробів
Усунення
передачі коливань на фундамент в нових конструкціях вібромашин зменшить
шкідливий вплив в навколишнє середовище. Це підвищить якість умов роботи
обслуговуючого персоналу, що дасть можливість її ширшого впровадження на
ділянках виробництва не тільки машинобудівної промисловості, а і інших галузей
з високими вимогами до санітарно-експлуатаційних умов.
Метою роботи є розробка конструктивних схем торових динамічно зрівноважених вібраційних
машин з електромагнітним приводом зі зниженими питомими затратами енергії, без
передачі коливань на фундамент, кінематичним збуренням складових амплітуди
коливань контейнерів як у вертикальному, так і горизонтальному напрямках з
можливістю їх незалежного регулювання.
Відоме тримасове вібраційне обладнання з просторовим рухом робочого органу
(див.рис.1.2).
На рис 1.2 а показано автомат для сепарації та фасування монет у
банківські мішки де монети рухаються у торовому лотку, подаються у дозатор та
засипаються у мішки. На рис 1.2 б показано торову
вібраційну машина для об’ємної обробки заготовок. У торовий лоток
засипаються заготовки, які оброблюються та робоче середовище. Вібраційний рух
утворює електромагнітний привод з просторовим рухом. Відносний рух заготовок та
робочого середовища (абразивних гранул) дозволяє проводити обробку поверхні
заготовок.
Рис. 1.2. Тримасове вібраційне обладнання : а – автомат для сепарації та фасування монет у
банківські мішки; б – торова вібраційна машина для об’ємної обробки заготовок
Робочі камери вібраційних
машин з просторовим рухом робочого органу бувають: –подібні в перерізі з горизонтальною віссю (прямокутної форми
у плані), торові та торово – гвинтові з вертикальним розташуванням осі і спеціальні.
В робочій камері прямокутної форми (рис. 1.3, а) має місце поперечна та
повздовжня циркуляція середовища в межах камери. Осьове переміщення середовища
завантаження забезпечується різницею змушувальної сили (амплітуди коливань)
вздовж осі вібромашини.
Особливо ефективними
виявились вібромашини з торовою робочою камерою. В процесі роботи середовище
завантаження переміщується вздовж кругової осі (рис. 1.3, б). На базі торового
робочого органу появились багатовиткові (спіратрони) та багатоканальні
планетарні камери. У них забезпечується обробка потоку деталей у різних
середовищах або паралельна обробка різних деталей в однакових середовищах. Із
збільшенням кількості витків збільшується довжина шляху та час перебування
середовища у камері. В багатоканальних камерах у різних каналах можна
здійснювати одночасно грубу і тонку обробку. Такі камери мають компактне
виконання конструкції, економлять виробничі площі та енерговитрати.
|
|
Рис. 1.3. Рух середовища завантаження в –подібному (а) та торовому (б) контейнерах
Створення першої багатомасової – п’ятимасової
вібромашини, в якій реалізований новий для торових вібромашин з електромагнітним приводом принцип усунення передачі вібрації на фундамент
- зрівноваження динамічних сил, здійснюється
наступним чином. За базову модель вибираємо двомасову вібромашину [1].
Замінюємо в даній моделі виті пружини 6 (рис.1.4а), що з’єднують активну 1 та
реактивну 2 маси, вертикально розташованим пружним стрижнем 7, який працює на
згин. У такому випадку маса завантаження контейнера 3 не впливатиме на
повітряний проміжок між осердями 5 з котушками і якорями 4 колових електромагнітних
віброзбудників, оскільки пружний стрижень практично не стискається і не
розтягується.
а) б)
Рис.1.4. Етапи переходу від двомасової (а) до тримасової
(б) конструкції вібромашини
Контейнер
3 до активної маси 1, як і в вібромашині [2], кріпимо за допомогою плоскої пружної
системи 8, отримуючи тримасову конструкцію вібромашини (рис.1.4б).
Використання плоскої пружної системи дозволяє отримувати амплітуди коливань контейнера,
що в кілька разів перевищують величину повітряного проміжку між осердями з
котушками і якорями колового електромагнітного віброзбудника, завдяки
кінематичному збуренню коливань контейнера.
Використовуючи ідею зрівноваження інерційних
сил, яка реалізована у вібромашині [3], конструкцію утвореної тримасової
вібромашини доповнюємо її дзеркальним відображенням відносно горизонтальної
площини. При цьому утворюється нова п’ятимасова вібраційна машина (рис.1.5).
З’єднання
реактивної маси з рамою віброізолюючими стрижнями, жорсткість яких на згин
мала, дозволяє частково усунути вплив горизонтальних складових інерційних сил
на фундамент, завдяки тому, що механічна коливна система, що утворюється
вібромашиною, підвішеною на вертикально розташованих віброізолюючих стрижнях,
має власну частоту коливань в горизонтальному напрямку набагато меншу від
частоти вимушених коливань. Тоді динамічні сили в горизонтальному напрямку
розвиваються не значні, а отже, і амплітуда коливань в горизонтальному напрямку
буде мала.
На
рис.1.5 зображена просторова модель п’ятимасової вібромашини зі збуренням
коливань від моменту сил.
Рис.1.5. Просторова модель п’ятимасової вібромашини зі збуренням коливань від моменту сил
Дана структура є
достатньою для того, щоб отримати відповідні амплітуди коливань контейнерів в вертикальному напрямку
внаслідок кінематичного збурення при усуненні передачі коливань на фундамент
вібромашини у вертикальному напрямку [4].
В правильності припущення
про максимально можливе зменшення передачі коливань на фундамент, застосувавши
принцип динамічного зрівноваження,
можна переконатися з
рис.1.6, досліджуючи коливні рухи активних мас 1 та
2, що коливаються в протифазі,
та реактивної маси 3 (рис.1.5).
Рис.1.6. Залежність передачі
коливань реактивної маси вібромашини () за період відносно коливань
активних мас від зсуву фаз між їх амплітудами
коливань
З графіка видно, що при
зсуві фаз , амплітуда коливань реактивної маси відсутня. У міру
зростання зсуву фаз до , збільшується за косинусоїдальним законом амплітуда коливань
реактивної маси. Наприклад, якщо зсув фаз між активними масами буде в межах , коливання , які передаватимуться на раму, становитимуть лише .
Таким чином, показник
усунення передачі коливань на фундамент у запропонованих вібромашинах може
сягати більш ніж разів. Крім того,
необхідно відмітити конструктивну легкість досягнення такого високого показника
в порівнянні з кращими тримасовими конструкціями, в яких утруднений пошук
відносно нерухомих точок.
Література:
1.Электромагнитное
вибрационное устройство: А. с. №745548 СССР, МКИ В 06 В 1/04./ Ф.З. Перец (СССР). - №2559445/18-10; Заявлено 23.12.77; Опубл. 07.07.80, Бюл. № 25. -
3 с. ил.
2.Устройство для вибрационной обработки: А.с. №1135621 А СССР, МКИ В 24 В 31/06./ В. А Повидайло (СССР). - №3581803/25-08; Заявлено 20.04.83; Опубл. 23.01.85, Бюл. № 3. - 3 с. ил.
3.Установка для вибрационной обработки деталей: А. с. №585957 СССР, МКИ
В 24 В 31/06./ В.Д. Варсанофьев, О.В. Кузнецов, В.Г. Лейбенко и С.С Прокофьев
(СССР). - №2360891/25-08; Заявлено 18.05.76; Опубл. 30.12.77, Бюл. № 48. - 3 с.
ил.
4.Ланець
О.С. Високоефективні міжрезонансні вібраційні машини з електромагнітним
приводом (Теоретичні основи та практика створення): Монографія.-Львів:
Видавництво Національного університету «Львівська політехніка». 2008. – 324 с.