Экономические
науки/15.Государственное регулирование экономики
К.е.н., доц. Колмакова О.М., к.е.н., доц. Смачило В.В.
Харківський національний університет будівництва та архітектури, Україна
Оцінка демографічної безпеки
Говорячи про демографічну безпеку, слід
визначитися з показниками, які її описують. Виходячи із найбільш загального
визначення демографії (дав.-гр. δήμος — народ
та лат. graphe — письмо, описання) — наука,
що вивчає склад і рух людності (населення) та закономірності його розвитку, доцільно
припустити, що демографічна безпека буде характеризуватися показниками, що описують
стан населення (кількісний та якісний), а також його зміни в розрізі природного
та механічного рухів. Крім того, показники повинні відповідати певним
критеріям, невідповідність яким свідчитиме про безпечний або небезпечний стан в
цій сфері. Таким чином, проблема оцінки демографічної безпеки країни зводиться
до визначення кола показників, що її описують, та їх нормативних, критичних,
допустимих значень, які необхідно відслідковувати. В таблиці 1 представлено можливі показники демографічної
безпеки на основі досліджень вітчизняних та закордонних вчених, а також
законодавчо-нормативних актів.
Так, в [1]
пропонується перелік показників, які характеризують демографічну безпеку
держави на
нашу думку не в повній мірі, бо з уваги зовсім випускають питання механічного
руху населення – міграційні процеси. Вважається, що головна
загроза - можливе
вимирання внаслідок затяжної та глибокої депопуляції,
при визначенні якої враховуються лише процеси смертності та
народжуваності. При цьому, міграційні процеси, які набувають
характеристик «замісної міграції» – компенсація природного спаду іммігрантами –
не розглядаються як загроза. Але, наразі, проблема замісної міграції стоїть
досить гостро в країнах Європи, які страждають від потоку іммігрантів. Адже заміщення корінного населення потоками іммігрантів веде до
збереження популяції, при її
етно-культурній та соціальній
зміні, що, відповідно, змінює етнічне та генетичне
обличчя країни.
Тому, коли мова йде про національну безпеку країни, необхідно
враховувати й цей фактор і брати його до уваги при визначенні демографічної
безпеки країни.
Таблиця 1 - Показники демографічної безпеки
Показники |
[1] |
[2] |
[3] |
[4] |
[5] |
Очікувана тривалість життя при народженні, років |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
Коефіцієнт дитячої смертності (померло дітей віком до одного року на
1 тис. народжених), осіб |
+ |
+ |
|
+ |
+ |
Коефіцієнт природного приросту (на 1 тис.), осіб |
+ |
+ |
|
|
+ |
Сумарний коефіцієнт народжуваності
населення, (середня кількість дітей, народжених жінкою за все життя),
осіб |
+ |
+ |
+ |
+ |
|
Чистий коефіцієнт відтворення населення (брутто), осіб |
+ |
+ |
|
|
|
Коефіцієнт старіння (станом на |
+ |
+ |
+ |
+ |
|
Демографічне навантаження непрацездатного населення на працездатне, %
|
+ |
+ |
|
|
|
Нетто-коефіцієнт відтворення населення |
|
+ |
+ |
+ |
|
Коефіцієнт депопуляції |
|
+ |
+ |
+ |
|
Коефіцієнт смертності населення працездатного віку, у т. ч.
коефіцієнт смертності чоловіків і жінок працездатного віку |
|
+ |
+ |
|
+ |
Сальдо міграційного обміну між міською і сільською місцевістю, у тому
числі по статі, віку, рівню освіти (сальдо міграції) |
|
+ |
+ |
|
|
Чисельність нелегальних мігрантів |
|
|
+ |
|
|
Співвідношення шлюбів і розлучень |
|
|
+ |
|
|
Ступінь диспропорційності статевого складу населення репродуктивного
віку |
|
|
|
+ |
|
Коефіцієнт сімейності |
|
+ |
|
+ |
|
Інтенсивність абортів в репродуктивному віці |
|
|
|
+ |
|
Загальний коефіцієнт смертності |
|
+ |
|
+ |
|
Коефіцієнт міграційного приросту населення |
|
|
|
+ |
+ |
Рівень нелегальної міграції |
|
|
|
+ |
|
Вікові коефіцієнти народжуваності |
|
+ |
|
|
|
Спеціальний коефіцієнт народжуваності |
|
+ |
|
|
|
Коефіцієнт живонароджених |
|
+ |
|
|
|
Вікові коефіцієнти смертності |
|
+ |
|
|
|
Коефіцієнт шлюбного народження |
|
+ |
|
|
|
Загальний коефіцієнт шлюбності |
|
+ |
|
|
|
Спеціальний коефіцієнт шлюбності |
|
+ |
|
|
|
Вікові коефіцієнти розлучень |
|
+ |
|
|
|
Спеціальний коефіцієнт розлучень |
|
+ |
|
|
|
Середній розмір сім’ї |
|
+ |
|
|
|
Показник сімейного навантаження |
|
+ |
|
|
|
Середній вік населення, роки |
|
|
|
|
+ |
Материнська смертність (на 100 тис дітей, що народилися живими) |
|
|
|
|
+ |
Базуючись
на офіційних статистичних даних [6], спостерігаємо значне скорочення населення
України через міграцію в 1993-2002р.р., але починаючи з 2005р. відбувається
міграційний приріст населення України (+4 тис осіб), а в 2011р. вже +17,0 тис
осіб, що обумовлено в’їздом на територію нашої держави представників
Туркменістану, Таджикістану, Китаю, Тайваню, Афганістану, тощо, в той час, як
українці не повертаються із «заробітчанства». На жаль, дані офіційної
статистики не враховують всю нелегальну міграцію українських заробітчан, яка,
за оцінками різних експертів, коливається в межах від чотирьох до семи
мільйонів або 19,5-34,1 % економічно активного населення працездатного віку [7].
В проекті Закону України «Про демографічну безпеку
України», міграційні зміни пропонується оцінювати чисельністю нелегальних
мігрантів та величиною сальдо міграційного обміну між міською і сільською
місцевістю. Погоджуючись із введенням
показників, які характеризують міграцію слід зауважити, можливість визначення чисельності
нелегальних мігрантів виникає сумнів – яким чином це можна зробити? Реально
лише визначити ту їх чисельність, яка вже виявлена, але справжню ситуацію з
нелегальною міграцією даний показник не буде висвітлювати. Аналогічно важко
визначити чисельність українських заробітчан-нелегалів за кордоном. Сальдо ж
міграційного обміну необхідно враховувати не лише між селом та містом, але й
між країнами, за причини, що вказувалася раніше.
Більш широкий спектр
показників, які характеризують демографічну безпеку, представлено в роботах
російських дослідників Дударєва В.Б. та Кримзіна Д.М., а також українського
економіста Хомина О.Й. При цьому, всю сукупність показників системи
демографічної безпеки Дударєв В.Б. об’єднує у три великі групи: показники рівня
демографічної безпеки (табл. 1); показники спрямованості та швидкості зміни
демографічної безпеки; показники наслідків зміни демографічної безпеки
(демографічних втрат), що є цілком логічним та доцільним на наш погляд. В
роботі ж [2] представлено групування показників
на прямі та непрямі, та, на жаль, не відображено обґрунтування цієї розбивки.
Окрім представлених
показників, які позиціонуються як показники демографічної безпеки, досить часто
у їх якості використовуються
загальновідомі демографічні показники, які описують демографічну ситуацію. За
допомогою розрізнених показників досить важко оцінити реальний рівень
демографічної безпеки та розробити заходи щодо виправлення ситуації, тому виникає
необхідність в обґрунтуванні кола показників, що будуть описувати демографічну
безпеку, їх групуванні та розробки методики зведення їх в єдиний показник. В
роботах [1,5] наведено методики визначення інтегрального коефіцієнту демографічної
безпеки, але на наш погляд, перелік показників не описує стан демографічної
безпеки в повній мірі, тому постає нагальна потреба в розширенні цього
переліку. Вважаємо, що всі показники, які характеризують демографічну безпеку,
доцільно об’єднати в групи, які можна представляти як абсолютними, так і
відносними характеристиками (коефіцієнтами): чисельність населення (загальна та
середня чисельність, наявне та постійне населення); природний рух (природний
приріст, коефіцієнти народжуваності, смертності, тощо); міграційний рух (коефіцієнт
міграційного приросту, міграційне сальдо, тощо); якісна характеристика
населення (тривалість життя, демографічне навантаження непрацездатного
населення на працездатне, тощо).
У якості подальших
досліджень, передбачається обґрунтування переліку показників демографічної
безпеки за кожною з визначених груп, а також визначення методики розрахунку
рівня демографічної безпеки.
Література
1
Методика
розрахунку рівня економічної безпеки України затверджена Наказом Міністерства
економіки України № 60 від 02.03.2007.
2
Хомин О.Й. Методика розрахунку демографічної безпеки// «Вісник
економіки транспорту і промисловості» №29 – 2010. – с. 188-191.
3
Проект Закону
України «Про демографічну безпеку України» № 4269 від 15.10.2003.
4
Дударев В. Б.
Статистическое исследование демографической безопасности России: автореф. дис.. на соискание ученой степени
канд.экон. наук:
спец. 08.00.12 «Бухгалтерский учет, статистика» / В.
Б. Дударев. – Москва, 2008. – 23 с.
5
Крымзин Д.Н. Интегральная оценка
демографической безопасности региона (на примере республики Мордовия) //[Електронний
ресурс]. - Режим доступу:
http://sisupr.mrsu.ru/2011-4/PDF/5/Kryimzin.pdf.
6
Офіційний сайт Державного комітету статистики України//[Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua.
7
Державна
політика в галузі міграції потребує вдосконалення//Голос України №9 (4759) від
21.01.2010. - с.4-5.