Економічні науки/5. Управління трудовими ресурсами

Мацак А. Г.

Кременчуцький державний університет ім. Михайла Остроградського, Україна

КРИЗА МОТИВАЦІЇ В УКРАЇНІ

З усіх внутрішніх факторів що впливають на розвиток підприємства, організації, система мотивації праці на підприємстві відіграє одну з провідних ролей. Саме правильне стимулювання працівників і вдале мотивування до виробничої діяльності дає внутрішній поштовх для більш ефективного виробництва і з рештою більш ефективного функціонування підприємства. Від невдалої системи стимулювання може постраждати не тільки підприємство, а й ціла економічна система, через елементарне непорозуміння між інтересами виробничого сектору і простого робітника.

Розглянемо проблему мотивації в нинішній ситуації. Загальновідомим фактом є те, що в Україні основним мотиваційним ресурсом був і залишається рівень заробітної праці. Багатьох зарубіжних експертів цей факт дивує, адже у країнах, де є соціальні гарантії,більша стабільність політичної і економічної ситуації, працююча законодавча база, система мотивації має інші інструменти. В нашій же країні гарантом стабільності виступають гроші.

Світова фінансово-економічна криза внесла певні корективи у мотиваційний процес. І працівники, і керівники виявилися пов’язаними між собою розгубленістю, нерозумінням подальшого руху, засобів та мотивів своєї діяльності. Все це спричинено тим, що фінансова основа більше не є домінуючою, виникла необхідність в пошуку нового стрижня.

Очевидний факт – мотивація українських працівників за час кризи зменшилась. Це підтверджується багатьма опитуваннями та дослідженнями.

Однак пояснення падіння мотивації погіршенням матеріального становища працівників є помилковим, так як є помилковою і теорія, що лише гроші мотивують людей найкраще.

Найймовірніше, зниження мотивації під час кризи пов’язане з погіршенням емоційного стану працівників – страх втратити роботу, зменшення заробітної плати, падіння довіри до керівництва, співробітників, зниження соціальної взаємодії, зникнення почуття причетності.

Не є таємницею, що в умовах кризи ні настрій, ні мотивація у людей зовсім не сприяють тому, щоб вони фонтанували оптимізмом, ідеями та вірою у світле майбутнє.

Таким чином, персонал потребує підтримки й опори з боку керівника. Що вже казати про керівників, які не лише не знають, що прогнозувати на сьогоднішній день, а й бояться дивитися в недалеке майбутнє.

Можливо, настав час найсильніших мотивів? А які вони?

Виділяють мотиви свідомі та несвідомі. До свідомих можна віднести прагнення заробити гроші. Але для людини це лише засіб досягнення більш сильних – несвідомих – бажань, навіть якщо вона цього й не усвідомлює.

Для власників бізнесу таким мотивом може бути постійна потреба у грі, бажання відчувати ризик, вирішувати нестандартні завдання, щоб почуватися значущим, прагнення отримати свободу, підкреслити власну унікальність.

Найсильнішим стимулом психологи називають саме інтерес до улюбленої справи, яким бізнесмен щиро ділиться з іншими людьми, а також співучасть у житті працівників компанії.

Коли діяльність, бізнес потрібні не лише власнику, а й іншим людям, тоді формуються більш глибокі мотиви, пов’язані з розвитком духовної сфери людини. Налагоджуючи тісне спілкування з клієнтами, власник може оцінити свою діяльність, суспільну корисність, що формує його високу мотивацію. Як відзначають психологи, тільки в цьому випадку бізнес стає життям підприємця, наділяючи його тією цінністю, яку справді не можна втратити.

Які ж мотиви персоналу? Бажання досягти високого соціального та професійного статусу, адекватної грошової винагороди, поваги з боку клієнтів, колег, також відчуття причетності до успіхів компанії, можливість набуття високих професійних якостей, прагнення визнання, вирішення поставлених цілей, відчуття власної значимості від завойованих перемог. Психологи схиляються до того, що найсильнішими мотивами є: реалізація внутрішнього потенціалу і таланту, задоволення від улюбленої роботи, наслідком чого і є визнання та почуття власної потрібності.

Окрім бажання вижити, саме мотиви самоактуалізації виходять на перший план. Людина починає дивитися всередину себе.

Ось деякі поради щодо мотивації працівників в умовах економічного спаду:

1) дайте співробітникам впевненість у завтрашньому дні. Для цього не затримуйте їм зарплату, виплату премій, а також створіть прозору та чітку систему оплати праці залежно від затрачених співробітниками часу та зусиль;

2) не дивіться скрізь пальці на поширення викривленої інформації. Налагодьте достовірне інформування усередині компанії;

3) обговорюйте зі співробітниками всі складнощі, зокрема й економічні. Дайте можливість людям висловитися, поділитися своїми проблемами;

4) станьте ближчими до співробітників, обговорюйте з ними труднощі та разом знаходьте шляхи їх вирішення; цікавтеся їхніми проблемами;

5) критикуйте тактовно, але не забувайте помічати та заохочувати досягнення, навіть незначні;

6) зважайте на індивідуальні особливості і індивідуальні мотиваційні чинники в розміщенні кадрів;

7) пам’ятайте: економічний спад – це ще не привід відмінити всі свята та забути про дні народження своїх співробітників.

Дотримуючись цих порад власникам бізнесу, керівникам буде легше створити ненапружену робочу атмосферу, допомогти працівникам не турбуватися за своє майбутнє в компанії, організації.

Література:

1. Мотивація і стимулювання праці / О. Єськов // Економіка України. – 2001. - №2. – с. 82 – 83.

2. Мотивація персоналу корпоративних структур / А. Блинов // Маркетинг 2001. №1. – с. 88 - 101.