Новодворська В.В., Анепська О.В.

Вінницький національний аграрний університет

Економічна сутність матеріально-технічних ресурсів автотранспортного виробництва

Основними елементами процесу функціонування автотранспортного підприємства є сукупність трудових (праця управлінського та виробничого персоналу) та матеріальних факторів виробництва (транспортні засоби та матеріально-технічні ресурси).

Матеріально-технічні ресурси автотранспортного підприємства включають в себе різноманітні матеріальні елементи виробництва, які використовуються, в основному, як предмети праці у виробничих процесах автотранспортних підприємств. Вони є матеріальними елементами оборотних засобів транспортного підприємства і їх вартість повністю відтворюється у вартості продукції (робіт) на виготовлення, яких вони були витрачені впродовж транспортного циклу.

В міру підвищення технічного рівня підприємства та зростання продуктивності праці збільшується питома вага витрачання матеріально-технічних ресурсів у собівартості продукції автотранспортного виробництва. Саме тому найбільш важливим завданням на сучасному етапі трансформації економіки України є заходи щодо систематичної економії матеріально-технічних ресурсів, посилення обліку та контролю за їх витрачанням, розробки науково обґрунтованого нормування виробничого витрачання, раціонального використання та збереження, що повинне виключати будь-які нераціональні втрати.

Матеріально-технічні ресурси безперервно здійснюють кругообіг, поступово видозмінюючи свою натуральну форму за трьома стадіями:

· оборотності – матеріально-технічні ресурси переходять з грошової форми у виробничі запаси;

· виробництва – виробничі запаси перетворюють у продукцію (послуги) автотранспортних підприємств;

· реалізації – продукцію (послуги) автотранспортних підприємств реалізують та перетворюють у грошові кошти, які у свою чергу поповнюють виробничі запаси.

Матеріально-технічні ресурси характеризуються як сукупність засобів та предметів праці. Засоби праці, беручи участь у створенні споживної вартості продукту, матеріально не входять до нього та зберігають протягом низки кругообігів свою натурально форму. Таким чином, засоби праці стосовно процесу та обсягу надання послуг умовно постійні та виступають як малоцінні та швидкозношувані предмети (МШП). Виходячи з відносно нетривалого терміну придатності МШП, автотранспортні підприємства потребують створення їх запасів на складах, оптимальний рівень яких неможливий без чіткого обліку та суворого контролю за МШП, що знаходяться в експлуатації.

Матеріально-технічні ресурси, що належать до предметів праці, споживають при кожному кругообігу та вони складають матеріальну основу нового продукту, змінюючи свою натуральну форму. Таким чином, повністю переносячи свою вартість, вони складають основну частину вартості нового продукту. Для поновлення кругообігу потрібні нові матеріали, тому щоб процес відтворення був безперервним, необхідно створювати та періодично поповнювати виробничі запаси, а також контролювати їх використання.

Споживання матеріально-технічних ресурсів при наданні автотранспортних послуг виражається через матеріальні витрати, що є еквівалентом використаних ресурсів та складовою частиною собівартості продукції, займаючи в її складі одне з чільних місць і у значній мірі визначаючи її рівень. При прискоренні швидкості оборотності матеріально-технічних ресурсів з однієї стадії кругообігу до іншої підвищується ефективність їх використання, що значно зменшує потребу в них автотранспортного підприємства. Понаднормоване накопичення матеріально-технічних ресурсів призводить до зростання витрат на їх збереження, скорочення швидкості оборотності і, як наслідок до відволікання грошових коштів від процесу надання автотранспортних послуг.

Витрати матеріально-технічних ресурсів є залежною величиною від раціональної системи господарювання, створеної на автотранспортному підприємстві. У статистичній інформації та бухгалтерській звітності ці витрати відображаються без амортизаційних відрахувань. Відповідно, і матеріально-технічні ресурси багатьма економістами розглядаються як сукупність виробничих запасів або як предмети праці, проте виробничі запаси – це ресурси, що придбані або самостійно виготовлені та підлягають подальшій переробці. Звідси, виробничі запаси, що зберігаються на складах є лише частиною матеріально-технічних ресурсів автотранспортних підприємств. Другою невід'ємною складовою частиною є передані у виробництво матеріально-технічні ресурси, наприклад, пальне у баках транспортних засобів.

Характерним для автотранспортних підприємств, є відсутність незавершеного виробництва. Тому, передані із складів автотранспортних підприємств у виробництво матеріально-технічні ресурси, але не використані, також є виробничими запасами. Отже, матеріально-технічні ресурси автотранспортних підприємств як об'єкт дослідження входять до складу оборотних активів автотранспортного підприємства та адекватні поняттю “виробничі запаси”.

До матеріально-технічних ресурсів належать предмети праці та періодично поновлювана частина засобів праці у вигляді малоцінних та швидкозношуваних предметів. Матеріально-технічні ресурси автотранспортних підприємств, їхній склад і структура визначаються особливостями технології, характером і організацією процесу надання автотранспортних послуг. Цей виробничий процес поєднують у собі два самостійних, різних за характером та призначенням виробництва: транспортне (основне) та ремонтне (допоміжне). Питома вага матеріалів у загальних запасах автотранспортного підприємства становить понад 20 %.

Також у складі матеріально-технічних ресурсів автотранспортних підприємств значне місце займає пальне, за допомогою якого виробляється енергія для руху транспортних засобів, що є необхідною умовою для здійснення транспортного процесу.

Автомобільний транспорт є одним із найбільших споживачів паливно-енергетичних ресурсів. Тому запаси пального на автотранспортних підприємствах значно більші, ніж на розглянутих галузях матеріального виробництва. Це цілком закономірно, якщо врахувати те, що у більшості випадків у галузях матеріального виробництва для технологічних цілей як паливо використовують, в основному, електроенергію та газ, що до складу запасів не належать. У той же час на автотранспортних підприємствах переважну більшість запасів палива складає технологічне пальне, без якого робота рухомого складу здійснюватися не може.

Особливою групою матеріально-технічних ресурсів є запасні частини, агрегати та автомобільні шини. Кожен вид з цієї групи використовують не самостійно, а лише у взаємодії з низкою інших деталей. Таким чином, вони не відрізняються від покупних напівфабрикатів, що визначає їх місце у складі основних матеріалів. Поряд із цим, з моменту встановлення на автомобіль, вони є його складовою частиною та неодноразово беруть участь у процесі надання автотранспортних послуг, не змінюючи своєї матеріальної форми, але при цьому вони втрачають номінальну вартість і змінюють свою роль: зі стану запасних частин, перетворюються у деталі автомобіля, що у сукупності являє собою засіб праці.

У складі виробничих запасів автотранспортних підприємств запасні частини, агрегати та автомобільна гума займають найбільшу питому вагу, понад 40%.

Отже, одним із важливих показників бухгалтерського обліку є матеріально-технічні ресурси, використання яких визначає рівень собівартості та матеріальних витрат і активно впливає на результати роботи автотранспортних підприємств.

Література:

1. Методичні рекомендації із формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті. Затверджено наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 р. № 6.