Економічні
науки/10. Економіка підприємства
Мащенко М.А.
викладач кафедри політична економія
Харківського національного економічного
університету
ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ ЕФЕКТИВНОСТІ
ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВІ
Економічне призначення підприємства – виробництво матеріальних благ і надання послуг. Причому в умовах дефіциту ресурсів кожне підприємство повинно ставити за мету досягнення максимального результату при мінімальних витратах матеріальних, трудових, фінансових та інших ресурсів. Саме в цьому і полягає сенс його економічної діяльності.
Співвідношення певного результату господарської діяльності підприємства і
витрат живої та уречевленої праці на його досягнення характеризує ефективність
виробництва. Ефект, або конкретний результат господарської діяльності, характеризується
різними вартісними і натуральними показниками: обсягом виробництва продукції,
прибутком, економією окремих видів витрат, загальною економією від зниження
собівартості продукції тощо.
Існує багато наукових підходів щодо визначення «ефективності». Але всі вони зводяться до думки, що в основі господарської діяльності лежить прагнення суб’єкта господарювання до отримання найбільшого ефекту при найменших витратах.
Н. Л. Гавкалова [3, с. 14] виділяє чинники, які зумовлюють розгляд проблеми ефективності дослідниками усіх часів: обмеженість економічних ресурсів і нераціональність їх розподілу; прагнення суб’єктів господарювання до організаційного розвитку й отримання максимального ефекту, при цьому питання оптимізації організаційних структур, поведінки, мотивацій персоналу виходять на перший план тощо.
Проблема підвищення
ефективності праці має важливе значення для будь-якого суспільства. Особливої актуальності ця проблема набуває в
умовах пошуку шляхів виходу з
кризової ситуації в країнах з перехідною економікою, в тому числі, і в
Україні.
Зростання ефективності праці має розглядатися як джерело економічних
зрушень, підвищення реальної заробітної плати і, відповідно, рівня життя
населення; виступає засобом стримування інфляційних процесів. Світовий досвід
свідчить, що висока конкурентоспроможність підприємств і економіки в цілому
суттєвою мірою визначається цілеспрямованою мотивацією до ефективної та
високопродуктивної праці.
Аналіз літературних джерел свідчить про різноманітність думок
вчених-економістів щодо поняття ефективності праці [1,2,3,4,5].
У словнику сучасних економічних і правових термінів ефективність
трактується як досягнення результатів з мінімально можливими витратами, або
отримання максимально можливого обсягу продукції з можливої кількості ресурсів.
Ефективність виробництва це розподіл ресурсів між галузями таким чином, що
неможливо збільшити обсяг виробництва яких-небудь товарів без скорочення обсягу
виробництва інших товарів.
Економічна енциклопедія має наступне визначення поняття: ефективність – здатність приносити ефект, результативність процесу, проекту тощо, які визначаються як відношення ефекту, результату до витрат, що забезпечили цей результат [5, с. 508].
У економічному словнику категорія «ефективність праці» трактується як важливий економічний показник, який характеризує результативність трудової діяльності людей; виражається в досягненні найбільшого ефекту при мінімальних витратах праці [2, с. 842].
С. В. Мочерний трактує поняття ефективність праці наступним чином –
співвідношення між результативністю праці та витратами, що виражається у
досягненні максимального ефекту за мінімальних витрат [5, с. 219].
Д. П. Богиня, О. А. Грішнова вважають [1, с. 192], що ефективність праці – це її результативність, яка показує співвідношення обсягу вироблених матеріальних або нематеріальних благ та кількості затраченої на це праці. Тобто зростання ефективності праці означає збільшення обсягу вироблених благ без підвищення витрат праці. У широкому розумінні зростання ефективності праці означає постійне вдосконалення людьми економічної діяльності, постійне знаходження можливості працювати краще, виробляти більше якісніших благ при тих самих, або і менших витратах праці.
Зростання ефективності праці забезпечує підвищення реального продукту і доходу, а тому воно є дуже важливим показником економічного зростання країни. Оскільки збільшення суспільного продукту в розрахунку на душу населення означає підвищення рівня споживання, а отже і рівня життя, то економічне зростання стає однією з головних цілей держави з соціальною орієнтацією народного господарства.
Отже, категорія «ефективність
праці» є досить новою, вона з'являється наприкінці 80-х рр. у радянській економічній науці завдяки
науковим пошукам Д. Богині, О. Грішнової, С. Мочерного та інших.
Найпоширенішим в літературі є розуміння ефективності як співвідношення
результатів праці і витрат, пов'язаних з даною працею. Аналіз наукових джерел
свідчить, що поки не сформувалося єдиної точки зору щодо змісту цієї категорії,
її показників, співвідношення з іншими категоріями оцінки праці, зокрема, такої
складової ефективності, як продуктивність праці, резервів її зростання.
ЛІТЕРАТУРА
1.
Богиня Д. П. Основи економіки праці: Навчальний посібник
/ Д. П. Богиня, О. А. Грішнова. – 2-ге видання. – К.:
Знання – Прес, 2001.– 313 с. – Вища освіта ХХІ століття. Бібліогр. наприкінці
глав.
2.
Большой
энциклопедический словарь. / Под ред. Азрилияна А. Н., 2-е изд. доп.
и перераб. – М.: Ин-т нов. эк-ки, 1997. – 867 с.
3.
Гавкалова
Н. Л. Соціально-економічний механізм ефективності менеджменту персоналу:
методологія та концепція формування. Наукове видання / Н. Л. Гавкалова. –
Харків: Вид. ХНЕУ. – 400 с. Бібліогр.: С. 299–325.
4.
Економіка
праці й соціально-трудові відносини. Навч. посіб. / П. Ю. Буряк,
Б. А. Карпінський, М. І. Григор’єва. – К.: Центр навч. літератури,
2004. – 438 с.
5.
Економічна енциклопедія: У 3–х томах. Т. 2. / Редкол.: С. В. Мочерний (відп. ред.) та
ін.. – К.: Видав. центр «Академія», 2001. – 848 с.