Миронов А.М.

Донбаський державний технічний університет

Фінансування діяльності підприємства за допомогою лізингу

Постановка проблеми та її зв’язок з найважливішими науковим та практичним завданням. На сьогодняшній день більшість українських підприємств в процесі виконання проектів технічного переозброєння, розвитку та створення нових бізнесіс-проектів стикаються з низкою проблем, а саме:

-підприємство-ініціатор проекту має потребу в залученні на термін до п’яти років значних обсягів коштів з невисокою вартістю. Залучені кошти мають спрямовуватись як на здійснення капітальних вкладень, так і на формування оборотних активів для виробничої діяльності;

-підприємству вигідно використовувати різноманітні джерела фінансування проекту і розраховуватися за кошти, залучені для його виконання, з використанням різних способів розрахунку, включаючи товарні схеми;

-підприємству важливо, щоб графіки погашення заборгованості корелювали з динамікою одержання ним доходу від реалізації товарів та послуг;

-проблема фінансування проектів підприємства за рахунок оптимізації фінансових потоків шляхом перекидання коштів, зароблених високорентабельними підприємствами, їх партнерам, які на початкових стадіях виконання проектів можуть зазнавати збитків чи мати невисоку рентабельність;

-підприємству необхідно реструктуризувати короткострокову кредиторську заборгованість в довгострокову;

-проблеми, які пов’язані з вигідної купівлею нового бізнесу чи вигідного продажу частини наявного бізнесу;

-захист основних фондів від недружніх дій кредиторів, податкової інспекції, деяких акціонерів тощо;

-впровадження ефективних бізнес-процесів, які можуть істотно поліпшити його економічний розвиток.

Розв’язання зазначених проблем є можливим лише за умови як часткового так і комплексного фінансування проектів розвитку та технічного переозброєння підприємств. Саме лізинг завдяки своїм особливостям може бути джерелом подібного фінансування.

Метою є дослідження лізингу, як джерела фінансування діяльності підприємства.

Сьогодення лізинг як форма товарного кредитування підприємства перебуває на початкових етапах формування, а ринок лізингових послуг має великий патенціал. Стабільність його розвитку гарантується законодавчо-нормативним забезпеченням цього бізнесу та діяльністю компаній, які надають послуги лізингу.

В Україні лізингові відносини регулюються наступними законодавчо-нормативними актами:

-Господарський кодекс України від 16.01.2003 № 436-IV (параграф 5,ст.292), що визначає сутність лізингу, види лізингу, об’єкти лізингу та особливості регулювання лізингових відносин;

-Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV (параграф 6, ст.86-89), що регулює правові основи лизингової діяльності, визначає предмет договору лізингу, його ризики та відповідальність постачальника;

-Закон України ”Про банки і банківську діяльність” від 07.12.2000 №2121-III, що визначає лізинг як послугу, яку може надавати банківська установа;

-Закон України ”Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансвоих послуг” від 12.07.2001 №2664-III, який визначає, що лізинг є фінансовою послугою, а його регулювання здійснює відповідний уповноважений орган з регулювання діяльності фінансових установ;

-закони України ”Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.12.1994 №334/94-ВР та ”Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 №168/97-ВР, що регулюють правила оподаткування лізингових операцій;

-Закон України ”Про фінансовий лізинг” від 16.12.1997 № 723/97-ВР(нова редакція від 11.12.2003 №1381-IV), що визначає правові й економічні засади фінансового лізингу;

-нормативні документи Держфінпослуг України.

У вітчизняному законодавстві, зокрема у господарському кодексі лізинг трактується, як господарська діяльність, яка спрямована на інвестування власних або залучених фінансових коштів, що полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоотримувачу) на визначений термін майна, яке належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоотримувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоотримувачем періодичних лізингових платежів. Залежно від особливостей здійснення лізингових операцій лізинг буває двох видів-оперативний і фінансовий. За формою здійснення лізинг буває зворотним, пайовим, міжнародним тощо.

Оперативний лізинг - це господарська операція фізичної або юридичної особи, що передбачає згідно з договором оперативного лізингу передачу лізингоотримувачу майна, придбаного або виготовленого лізингодавцем на умовах інших, ніж передбачаються фінансовим лізингом.

Оперативний лізинг, як правило, призначений як для фінансування, так і для технічного обслуговування актива підприємства.

Фінансовий лізинг – це господарська операція фізичної або юридичної особи, що передбачає згідно з договором фінансового лізингу передачу лізингоотримувачу майна, придбаного або виготовленого лізингодавцем, а також усіх ризиків та винагород, пов’язаних із правом користування та володіння предметом лізингу.

Фінансовий лізинг має зміст, тільки коли лізингодавець отримує дохід після або за вирахуванням податку на орендоване майно і сплати страховки, цей вид лізингу також часто має назву нетто-лізинг.

Фактично оперативний лізинг відрізняється від фінансового лише відносинами між лізингоотримувачем і лізингодавцем щодо передачі майна у власність.

Перевагами у використанні лізингу для лізингоотримувача є:

-економія оборотних коштів (як правило, угоду лізингу фінансує лізингодавець);

-оптимальне управління капітальними витратами завдяки можливотсі відносити на валові витрати до 70% платежів;

-розширення можливостей купувати нову нову техніку (при цьому не треба виводити з обороту власні кошти або використовувати позикові);

-доступність лізингових послуг для підприємця-новачка, який ще не має власних оборотних коштів і кредитної історії для одержання коштів через позику;

-гнучкість виплат за лізинговою угодою, оскільки платежі здійснюються згідно з попередньою домовленістю та є індивідуальними для кожного клієнта лізингової компанії;

-використання прискореної амортизації предмета лізингу, що дає можливість оперативно оновлювати застаріле устаткування, а отже, зменшувати оподаткований прибуток;

-термін лізингу не обмежується в часі та може значно перевищувати терміни надання кредитів;

-податкові пільги: зменшенн оподатковано прибутку, митних зборів і платежів та податків за операціями міжнародного лізингу;

-збільшення виробничого потенціалу підприємства, адже лізингові угода на відміну від кредитної не потребує застави;

-можливість удосконалювання технології виробництва за рахунок вивільнених коштів;

-зниження ризиків експлуатації одержаного за логовором лізингу майна (ризии повністю чи частково бере на себе лізингодавець).

Особливість бізнесу лізингової компанії полягає у тому, що вона залучає зовнішні ресурси для здійснення, насамперед, операцій купівлі основних фондів з їх наступною передачею у лізинг своїм клієнтам. Активи, які лізингова компанія отримує за рахунок залучених коштів, на відміну від грошей, одержує позичальник за кредитом, є матеріальними і розраховані на короткострокове або довгострокове використання.

Обсяги лізингових платежів клієнтів обрані таким чином, щоб залишкова ринкова вартість цих основних фондів була завжди вище заборгованості клієнта за лізингом перед лізинговою компанією. При цьому активи залишаються у власності лізингової компанії і в разі нерозрахунку клієнта за його зобов’язаннями протягом 30 днів можуть бути відібрані в нього в безперечному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса. Отже, лізингові операції за своїм змістом є більш захищеними від фінансових ризиків, ніж інші види активних короткострокових або довгострокових фінансових операцій, а заборгованість за коштами, які залучаються лізинговою компанією, завжди повністю забезпечена ліквідними матеріальними активами, що перебувають у її власності.

Лізингова компанія як небанківська фінансова установа, є досить вільною у виборі галузей та сфер діяльності проектів, які вона фінансує. На відміну від банків та інших небанківських фінансових установ лізингова компанія оперує не лише фінансовими, а й матеріальними та іншими ресурсами. Це дає їй можливість організувати на привабливих умовах фінансування проектів комплексним використанням широкого спектра фінансових інструментів і таких привабливих фінансових технологій, як комерційні (товарні) кредити, зворотний лізинг та структурне проектне фінансування. Особливості, властиві лізинговим операціям, дозволяють використовувати лізингову компанію як ведучу компанію консорціумів, створюваних для здійснення масштабних операцій структурного проектного фінансування.

Лізингова компанія може використовувати різноманітні схеми взаємодії з підприємством у процесі надання йому послуг з організації фінансування проектів. Найцікавішими з них є: загальна схема постачання устаткування в лізинг; схема лізингового проекту постачання автомашин у фінансовий лізинг; схема загальної структури фінансування проекту підприємства; пільгове фінансування підприємств і проектів; схема із використанням пільги щодо забезпечення зобов’язань підприємства-лізингоотримувача; схема із мінімальним залученням власних коштів підприємства; вигідні схеми розрахунку підприємства за залучені кошти; зручні для підприємства графіки розрахунку по лізингу; вигідні схематичні рішення щодо оптимізації фінансових потоків та витрат; схема із використанням різноманітних джерел фінансування та фінансових інструментів; організація вигідної купівлі бізнесів; організація вигідного продажу бізнесів; схема захисту основних фондів підприємства від недружніх дій; розробка та впровадження ефективних бізнес-процесів.

Таким чином, широкі можливості просунутої лізингової компанії дозволяють їй розробити оптимальну схему часткового або комплексного фінансування проекту і здійснити її з використанням системи різноманітних фінансових інструментів та механізмів.

Висновки з питання, що досліджується і перспективи подальшого розвтку. Провівши дослідження лізингу, як джерела фінансування діяльності підприємства, можна зробити висновок, що на сьогоднішній день для багатьох підприємств, які вирішують проблему вибору джерела фінансування, саме лізинг є найбільш ефективним механізмом залучення капіталу. Biн може розглядатися як альтернатива банківського кредиту. I при цьому немає потреби оформляти заставу як це робиться під час отримання кредиту у банку. Але, звичайно, вci ці операції не викликатимуть проблем лише за сприятливого податкового i правового середовища.

Лізинг дозволяє ефективно погоджувати інтереси виробників і споживачів, банків і лізингових компаній. Отже, незважаючи на цілий комплекс проблем, український лізинг розвивається, накопичує досвід, і готується внести свій внесок в активацію інвестиційної діяльності.

У світовій практиці доведено ефективність надання лізингових послуг як одного із засобів фінансування капіталовкладень при збереженні фінансової незалежності підприємства.Упродовж останніх років ринок лізингу набуває все більшої популярності серед українських підприємств, що підтверджується швидкими темпами його зростання.