Економічні науки/ 3. Фінансові відносини

Голишевська Л. В, Сторожук І. Л.

Вінницький національний аграрний університет, Україна

ПОДАТКИ З ЮРИДИЧНИХ ОСІБ ЙОГО СУТЬ

ТА ЗНАЧЕННЯ

У вітчизняній практиці відсутній системний підхід та ефективні форми податкового регулювання економічного розвитку, в першу чергу – в системі прибуткового оподаткування юридичних осіб.

Проблеми використання податкових інструментів в Україні дістали своє відображення у працях вітчизняних учених В. Вишневського, М. Крупки, Т. Єфименко, О. Данилова, О. Василика, І. Луніної, С. Льовочкіна, В. Гейця, А. Соколовської, П. Мельника. Попри широке висвітлення у науковій літературі проблем, пов’язаних із використанням податкових інструментів для регулювання економічних процесів, аспект оптимізації регулюючого впливу податку на прибуток підприємств в Україні залишається недостатньо розробленим і потребує подальших досліджень.

У цілому, на сучасному етапі система прибуткового оподаткування юридичних осіб в Україні не справляє негативного впливу на розвиток економіки. Проте очевидно, що її принциповим недоліком є відсутність дійових механізмів, які б могли забезпечити цілеспрямований вплив на інвестиційно-інноваційну активність підприємств [4].

Серед таких вчених-теоретиків та економістів-практиків як М. Азаров, О. Василик, Д. Вишневський, О. Данилов, А. Єлисєєв, І. Горобінська поширюється думка про надмірне податкове навантаження на прибутки підприємницьких структур. Однією з головних проблем податків з юридичних осіб є високе податкове навантаження, що у свою чергу, послаблює конкурентоспроможність підприємств та негативно впливає на ефективність їх господарської діяльності. Але слід зауважити, що проблеми, які притаманні системі оподаткування з юридичних осіб в Україні, полягають не стільки у високих податкових ставках, скільки у нерівномірності податкового навантаження [3].

Основним джерелом формування доходів бюджету як України так і інших держав виступають податки. Суть податків їх мета і функції визначаються економічним і політичним ладом суспільства, природою і завданням держави.

Д. Львов виділяє на його погляд, дві головні риси податку:

1. Обов’язковість платежа і встановлення його верховною владою.

2. Платіж, який вноситься для задоволення потреб держави.

На даний час в теорії фінансового права існує певна проблема – які платежі держави слід вважати податками, тому що частина коштів юридичних осіб вноситься не до бюджету, а до інших централізованих фондів. З погляду платника і з позиції держави не має ніякого значення як називається той чи інший платіж. Так чи інакше для платників це все витрати, а для держави – головне використання коштів і в одних випадках вони мають цільове призначення в інших ні. Питання про встановлення кола податків має суто теоретичне значення з погляду класифікації платежів юридичних осіб державі.

Проблема побудови ефективного податку юридичних осіб – одна із найбільш актуальних в процесі становлення в Україні ринкових відносин та інтегрування української економіки в світовий ринок. Її вирішення повинно здійснюватись шляхом вивчення, аналізу і творчого осмислення як існуючої в Україні законодавчої бази, так і накопиченого у світі досвіду в сфері оподаткування.

Існуючий податок з юридичних осіб не тільки не заохочує, а в ряді випадків прямо перешкоджає зусиллям підприємств щодо розвитку виробництва і підвищення його рентабельності. Вона не відповідає цілям економічної, у тому числі промислової, політики держави.

Податки не люблять платити всі і це характерно для будь-якої країни. Але в Україні багато хто не сплачує податки не тільки тому, що вони великі, несправедливі та їх сума не відповідає тій корисності, що отримується від держави. Закони, що регламентували податки з юридичних осіб в Україні, весь час змінювались з метою їх погодження з процесами, які мали місце у житті суспільства, за відсутності єдиної податкової політики. Закони про нові податки, збори та обов’язкові платежі приймалися відповідно до поточних потреб в фінансуванні доходної частини бюджету. За таких умов суб’єкти господарювання та фізичні особи опиняються в критичному становищі – більшість громадян в державі просто не в змозі встигнути за змінами, вони не знають, що саме, коли і за яким механізмом вони повинні сплачувати.

Існуючий податок з юридичних осіб України характеризується наступними негативними рисами:

1. Велика чисельність нормативних документів та невідповідність законів та підзаконних активів, які регулюють податкові відносини.

2. Нестабільність податкового законодавства, а саме численні зміни та поправки до існуючих законів.

3. Відсутність регулюючої функції та зосередження на фіскальній ролі податків.

4. Наявність законів, які належать до інших галузей права, але зачіпають питання регулювання податкових відносин.

5. Відсутність достатніх правових гарантій для учасників податкових відносин.

Поширеними вадами податків з юридичних осіб вважаються нестабільність, заплутаність та складність. Але найголовнішим недоліком є те, що існуюча система пригнічує підприємництво. На сьогоднішній день в Україні відповідно до закону У разі добросовісної сплати усіх податків та зборів підприємство зобов’язано перераховувати до бюджету 40-46% створюваної на ньому доданої вартості. Навіть розвиненим країнам із стабільним соціально-економічним становищем такий рівень не властивий і, як правило, призводить до низьких темпів економічного зростання. Українським підприємствам, на відміну від західних, доводиться пристосовуватися до змін у відносинах власності, опановувати принципи корпоративного управління, адаптуватися до конкуренції. За умов існування несприятливого податкового режиму це маловірогідне, що і підтверджується вітчизняною практикою.

Основними недоліками, притаманними нинішньому податку з юридичних осіб України, є: великий податковий тягар, численні - "лазівки" - і податкові пільги, складність і непрозорість податкового регулювання, високі адміністративні витрати при зборі податків.

Одна з найболючіших проблем сьогодення в Україні - не відпрацьованість і неузгодженість податкового законодавства, яке визначає склад податків з юридичних осіб та механізм визначення і сплати податків. Наша держава, не маючи достатнього практичного досвіду й наукового обґрунтування фінансової політики, розвивалася експериментальним шляхом, нерідко роблячи на ньому хибні кроки.

Література

1. Державна реєстрація юридичних осіб. [Текст]/ І. Шелямей // Вісник податкової служби України. – 2007 №38 С.31-36

2. Облік у Пенсійному фонді юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців. [Текст]/ К. Скрипкіна // Податки та бухгалтерський облік. – 2006 №96 С.36-39.

3. Оцінка податкового навантаження на юридичних та фізичних осіб. [Текст]/ О. В. Тимошенко // Формування ринкових відносин в Україні. – 2006 №3 С.128-131

4. Неоподатковувані резервні фонди інвестиційного призначення в системі прибуткового оподаткування юридичних осіб. [Текст]/ В. І. Зятьковський // Фінанси України. – 2008 № 4 С.38-44