Економіка/3. Фінансові відносини

Голишевська Л. В., Качур О. А.

Вінницький національний аграрний університет, Україна

 

ОПОДАТКУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПРИБУТКУ ТА ПЕРЕРАХУНОК ПОДАТКУ З ДОХОДІВ ФІЗИЧНИХ ОСІБ

 

Оподаткування доходів фізичних осіб, в сучас­них умовах є одним із проблемних напрямів. Особливої актуальності цей процес набув з прий­няттям Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", внаслідок чого було визначено чіткий перелік доходів, що підлягають оподаткуванню, введено ряд нових видів доходів фізичних осіб, що підлягають оподаткуванню, зокрема, інвестиційний прибуток [2].

Згідно з пп. 9.6.2 п. 9.6 ст. 9 вищезгаданого закону, інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвес­тиційного активу, та його вартістю, що розрахо­вується виходячи з суми витрат, понесених у зв'язку з придбанням такого активу.

Слід зазначити, що незважаючи на законодав­чо закріплений порядок оподаткування інвес­тиційного прибутку та кількарічну практику його справляння, актуальним залишається вирішення проблем пов'язаних з контролем за сплатою по­датку платниками податків та спрощенням проце­дури обліку платниками податків інвестиційного прибутку тощо.

Відповідно до пп. 9.6.1 п. 9.6 ст. 9 Закону Ук­раїни "Про податок з доходів фізичних осіб" облік фінансових результатів операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку са­мостійно, окремо від інших доходів і витрат. Відповідно обов'язок по сплаті податку з даного доходу покладається безпосередньо на платника податку [2].

Інформація про сплату подат­ку фізичними особами з доходів від інвестиційних прибутків надходить в податкові органи через по­дані декларації або у випадках, коли укладено до­говори з професійними торговцями цінними па­перами, податковий розрахунок за формою 1 – ДФ подається останнім [4].

На думку вчених, наявність такого механізму призводить до зменшення надходжень в бюджет в наслідок не сплати податку, оскільки фактично відсутній механізм контролю, а декларування ць­ого доходу знаходиться на совісті платника по­датку. В свою чергу, як податкові агенти, задіяні лише одиниці професійних торговців цінними па­перами.  Для порівняння, зазначимо, що в податковому законодавстві Польщі та Російської Федерації по­датковим агентом платника податку з інвес­тиційного прибутку є торговці цінними паперами [4].         

З метою організації належ­ного механізму контролю за сплатою податку до­ходів у вигляді інвестиційного прибутку, не­обхідно законодавчо закріпити перелік можливих податкових агентів платника податку, відповідно зобов'язавши їх виконувати ці функції, в свою чергу зменшивши випадки, коли платник податку самостійно здійснює облік та сплату податку з інвестиційного прибутку. Це до­поможе вирішити проблему організації дієвого контролю за повнотою і своєчасністю сплати цього податку та в деякій мірі зменшить навантаження на платника податку.

Фактично платник податку позбавлений змоги здійснювати операції з інвестиційними активами без послуг торговця цінними паперами, крім тих, що визначені в Законі України "Цінні папери та фондовий ринок".

Порядок утримання податку на доходи у джерела виплати суб'єкта підприємницької діяльності за реалізовані товари (надані послуги) визначений із особливостя­ми, які передбачають надання відповідних доку­ментів, що підтверджують право займатися такою діяльністю, та інших документів, передбачених вимогами чинного законодавства.

Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між валовим доходом і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу.

Фізичні особи – підприємці зобов'язані вести об­лік доходів, одержаних протягом року, і витрат, безпосередньо пов'язаних з їх одержанням, за формою, що встановлюється Головною держав­ною податковою інспекцією України, а саме за формою книги обліку доходів і витрат.

З метою спрощення платникам податку процедури ведення обліку інвестиційних прибутків та сплати податку з інвестиційного прибутку та організації належного контролю органами податкової служби за поряд­ком нарахування та сплати відповідного податку, визнати торговців цінними паперами податкови­ми агентами платників податку з інвестиційною прибутку.

Роботодавці за міс­цем застосування по­даткової соціальної пільги (далі — ПСП) по­винні проводити пере­рахунок сум доходів, нарахованих платнику податків у вигляді за­робітної плати, а також сум наданих ПСП у та­ких випадках:

—                    за результатами кожного звітного подат­кового року;

—                    при проведенні розрахунку за останній місяць застосування ПСП

при зміні місця її за­стосування за самостійним рішенням платника податків або у випадках, визначених в п.п. 6.3.3 Закону № 889;

—                    при проведенні остаточного розрахун­ку з працівником, який припиняє трудові відноси­ни з таким роботодавцем.

При проведенні перерахун­ку необхідно уточнити виплачені протягом року доходи з урахуванням сум, нарахованих без­посередньо за відповідний місяць (відпускних, лікарняних тощо). При визначенні остаточної річної суми податку з доходів фізичних осіб як об'єкт оподаткування розглядатимуться уточнені доходи за кожний місяць окремо. Крім того, у ході проведення перерахунку бухгалтер повинен виправити арифметичні та інші помилки [1].

Перерахунок проводиться тільки щодо тих працівників, до заробітної плати яких застосовувалася ПСП. Причому це можуть бути як основні працівники, так і сумісники, оскільки працівник самостійно вибирає, за яким місцем роботи він реалізує своє право на ПСП.

При перерахунку враховува­тиметься основна, додаткова заробітна плата, 

а також інші заохочувальні та компенсаційні ви­плати [3]. Слід також мати на увазі, що для цілей Закону № 889 до заробітної плати відносяться і деякі виплати, що не належать до фонду оплати праці, зокрема допомога по тимчасовій непраце­здатності та оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця.

Відповідно до п.п. 6.5.4 Закону № 889, якщо роботодавець з будь-яких причин не здійснив річний перерахунок сум доходів, нарахованих працівникам у вигляді заробітної плати, а також сум наданих ПСП і не утримав суму недоплати (її частину), то така сума стягується податко­вим органом за рахунок такого роботодавця і не включається до складу його валових ви­трат.

Отже, основною проблемою оподаткування інвестиційного прибутку фізичних осіб є визначення податкових агентів при сплаті податку. Правильно організований механізм контролю за сплатою податку доходів у вигляді інвестиційного прибутку, а також необхідність законодавчо закріпити перелік можливих податкових агентів платника податку, відповідно зобов’язавши їх виконувати свої функції, приведе до вирішення проблем організації дієвого контролю за повнотою і своєчасністю сплати цього податку та в деякій мірі зменшить навантаження на платника податку. А також існує необхідність проведення річного перерахунку податку з доходів фізичних осіб. Перерахунок податку з доходів фізичних осіб здійснюється лише працівникам, які мають право на податкову соціальну пільгу.

Література

1. Лекарь С. Щодо адміністрування податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності // Баланс. – 2009. – № 70. – С. 12-16.

2. Про податок з доходів фізичних осіб. Закон України від 22.05.2003 року № 889 – IV.

3. Скрипкіна К. Річний перерахунок податку з доходів фізичних осіб // Податки та бухгалтерський облік. – 2009. – № 8. – С. 17-23.

4. Трубін І.О., Мартін Р.Г. Проблеми оподаткування інвестиційного прибутку фізичних осіб // Економіка. Фінанси. Право. – 2007. – № 12. – С. 18-19.