Довгаль О. Г.

Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна, Україна

Інтелектуальні цінності як інвестиційний ресурс у інноваційних процесах

Аналіз показує, що в сучасних умовах серед багатьох проблемних завдань в інноваційній діяльності промислових підприємств, особливо роль відіграє питання про ефективне використання ними як інвестицій інтелектуальних продуктів, отриманих внаслідок фундаментальних досліджень: авторських прав, ноу-хау і таке інше. На сьогоднішній день в практиці вітчизняних підприємств тут є чимало проблем, однією з причин чого, на наш погляд, є брак теоретичних розробок.

У ст. 1 Закону України «Про інвестиційну діяльність», який було прийнято 18 вересня 1991 року, під інвестиціями розуміються «всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект» [1]. Згідно із Законом такими цінностями можуть бути: кошти, цінні папери; рухоме та нерухоме майно; майнові права інтелектуальної власності; сукупність технічних, технологічних, комерційних та інших знань, оформлених у вигляді технічної документації, навиків та виробничого досвіду, необхідних для організації того чи іншого виду виробництва, але не запатентованих (ноу-хау); права користування ресурсами, а також інші майнові права; інші цінності.

В теоретичних економічних дослідженнях при розгляді суті і змісту інвестицій до них, як правило, відносять гроші, банківські кредити, акції, асоціюючи їх з покупкою матеріальних об'єктів, призначених для створення впродовж довгого часу будь-яких благ [2-3]. На думку цих авторів, представлення інвестицій в такій формі значно полегшує їх облік і кількісну оцінку. В той же час ті ж самі автори визнають, що лише грошове вираження інвестицій обмежує аналіз їхнього впливу на економічне зростання та визначення напрямків виходу з фінансово-економічної кризи [3, с. 35].

Проте ця суперечність в інших трактуваннях поняття інвестицій виглядає не суттєвою. Наприклад, коли до інвестицій відносять не лише вкладення у формі грошей або коштів, що мають грошову оцінку, але й інтелектуальні цінності, такі як знання, досвід, авторські права, які в грошах не виявляються [4, с. 51]. Але використання їх при створенні нового продукту (особливо на етапах НДДКР) привертає до себе всю більше уваги, з точки зору економії витрат на отримання результатів, які мають будуватися на вже проведених ким-небудь раніше фундаментальних дослідженнях.

Таким чином, виходячи з вищевикладеного, на наш погляд, з цих позицій слід розглядати питання про інвестиційний ресурс. По здатності участі коштів в інноваційних процесах до інвестиційного ресурсу можна віднести всі включені в його оберт цінності, у тому числі й інтелектуальні.

Але приймаючи, таким чином, в інноваційних процесах інтелектуальні цінності за реальний вид інвестиційного ресурсу, встає питання про методологічне розв¢язання задачі найбільшої корисності його використання в інноваційному інвестуванні, що передбачає розмежування категорій «інтелектуальні цінності», «інвестиційний ресурс», «інвестиційний товар». Кінцевою матеріалізованою формою включених в інноваційні процеси інтелектуальних цінностей є інвестиційний товар. Звідси можна зробити висновок, що інвестиційним товаром є перетворені в інвестиційні ресурси інтелектуальні цінності, вживані у розв¢язанні конкретних інноваційних завдань підприємств. Отже, інтелектуальні цінності можна вважати не лише реальними, але й прямими інвестиціями в інновації.

Практика показує, що важливим чинником використання отриманих в процесі досліджень інтелектуальних цінностей є те, що на цій основі виробництва можуть значно прискорити розвиток власного інноваційного потенціалу [5, с. ]. Тому все це примушує розглядати використання інтелектуальних цінностей в інноваційних процесах як значну частку їх інвестиційної складової.

Література:

1. Закон України «Про інвестиційну діяльність» від 18 вересня 1991 року N 1560-XII / [Електронний ресурс]: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main. cgi?nreg=1560-12&zahyst=4/UMfPEG.

2. Гойко А. Ф. Організація ринку фінансового капіталу та інвестицій в Україні / А. Ф. Гойко / Економіка. Фінанси. Право. - 2008. - № 2. - С. 14-19.

3. Оспищев В. Фактори, що впливають на іноземні інвестиції / В. Оспищев // Економіка України. - 2002. - n 4. - С. 35-40.

4. Солоха Д. Інноваційний розвиток як запорука забезпечення економічного зростання / Д. Солоха // Актуальні проблеми економіки. - 2007. - № 3. - С. 51-55.

5. Маєвський В. Еволюційна терія та технологічний прогрес / В. Маєвський // Економіка і прогнозування. - 2001. - № 4. - С. 37-51.