Биологические науки. 8. Физиология человека и животных

Павлюченко О.В., Мальцева О.

Житомирський державний університет імені Івана Франка

Вікові особливості і гігієна видільної системи

У процесі обміну речовин постійно утворюються кінцеві продукти обміну жирів, білків, вуглеводів. Вони не потрібні організму навіть шкідливі для нього, а тому повинні бути видалені з організму. Процес виділення – один із головних у збереженні гомеостазу.

Органами виділення є легені, потові залози, шлунково-кишковий тракт. Однак найголовнішими органами, що забезпечують підтримання гомеостазу, є нирки. Вони виводять із сечею з організму надлишок води, мінеральні солі. шкідливі продукти білкового обміну (сечовина, сечова кислоти). Нирки регулюють водний і сольовий обмін, забезпечуючи нормальний водно-сольовий склад рідин тіла. Ці органи підтримують певну сталу реакцію крові.

Нирки – це парні бобовидні органи, які містяться в черевній порожнині по обох боках хребта, приблизно на рівні 11-го грудного до 3-го поперекового хребців. У дітей вони відносно більші, ніж у дорослих. У новонародженої дитини нирка важить 11-12г, у однорічної – 36 г, в 12-річної – 100 г, у дорослої людини – 120 г. До трирічного віку нирки швидко ростуть, з 3 до 5 років формується кіркова речовина. в 9-10-річних дітей за будовою кіркова речовина нирки не відрізняється від нирки дорослої людини. Найінтенсивніше росте мозкова речовина до 3 років, у 5-6 та в 9-12 років (Маруненко, Неведомська, Бобрицька, 2006).

Кількість сечі, що виділяється у новонародженої дитини, невелика. У перші дні життя її об’єм коливається від 6 до 55 мл за добу. Ємність сечового міхура у новонароджених невелика, тому до кінця першого і на середину другого тижня кількість сечовиділень досягає 20-25 разів на добу (Хрипко ва, Антропова, Фарбер, 1990). У місячної дитини за добу виділяється 350–380 мл сечі, на кінець першого року життя — 750 мл, в 4–5 років— близько 1 л, в 10 років – 1,5 л, а в період статевого дозрівання – до 2 л.

У новонароджених реакція сечі різкокисла, згодом стає слабококисла. Надалі реакція сечі може змінюватися залежно від характеру їжі, яку одержує дитина. При харчуванні переважно м’ясною їжею в організмі утворюється багато кислих продуктів обміну, відповідно і сеча стає кислішою. При вживанні рослинної їжі реакція сечі може ставати лужною.

У новонароджених дітей підвищена проникність ниркового епітелію, тому в сечі майже завжди виявляється білок. Пізніше поява білка у сечі (альбумінурія) розцінюється як ознака захворювання нирок.

Випускання сечі — процес рефлекторний. Сеча, яка надходить у сечовий міхур, спричинює підвищення тиску в ньому, що подразнює рецептори, які містяться у стінці міхура. Виникає збудження, яке доходить до центра сечовипускання з нижній частині спинного мозку. У немовлят протягом першого року життя має місце мимовільне сечовипускання, що пов’язане з недостатнім розвитком кори великих півкуль. Лише поступово в дитини виробляється умовний рефлекс затримування сечовипускання. Цей рефлекс приблизно на кінець другого року життя стає настільки міцним, що проявляється і під час сну.

Проте у 5-10% дітей у віці до 13-14 років спостерігається нічне нетримання сечі —енурез. Ця хвороба трапляється переважно у випадках, коли дітей змалку не привчають до правильного сечовипускання протягом дня, а також внаслідок неврозів і різних порушень спинного мозку.

Нічному нетриманню сечі сприяє вживання перед сном великої кількості рідини (чай, кава, молоко), психічні травми, перевтома. Частіше енурез проявляється в осінньо-зимовий період у зв’язку з можливістю переохолодження організму. В деяких випадках ця хвороба розвивається через шкірні захворювання, при наявності гельмінтів.

Дітям, які хворіють на енурез, призначають спеціальну дієту, що ґрунтується на обмеженні вживання гострих і солоних страв. Необхідно привчати дітей тримати в чистоті зовнішні сечостатеві органи, обмивати їх теплою водою з милом вранці і ввечері перед сном. Для цього необхідно мати спеціальний індивідуальний рушник, який необхідно прати і обов'язково кип'ятити раз в тиждень.

Діти, що хворіють на енурез, потребують до себе особливого ставлення і розуміння. Завдяки чіткій організації режиму дня, відпочинку, правильному збалансованому харчуванню в багатьох випадках вдається уникнути енурезу.

Необхідно також обмежувати вживання великої кількості води, особливо перед сном, не перевантажувати дитину в другій половині дня фізичними вправами. Не менше 2 разів дітей потрібно підіймати для спорожнення сечового міхура.

Профілактика гострих і хронічних захворювань нирок – це перш за все запобігання інфекційним захворюванням (скарлатина, отит, пошкодження шкіри, дифтерія, кір) та їх ускладненням.