Экономические науки/10. Экономика предприятия

Койляк Н.І.

Одеська національна академія зв’язку ім. О.С. Попова, Україна

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА

Початок ХХІ століття можна охарактеризувати як етап, з якого проблема економічної безпеки підприємництва стає не тільки темою наукових та навколо наукових дискусій, але й проблемою стурбованості підприємців та бізнесменів. Проблема оцінки економічної безпеки держави, регіонів, галузі або підприємства в останній час загострилась. Однак, незважаючи на великий інтерес вітчизняних та закордонних вчених і практиків до цих питань, наукові розробки в основному висвітлюють різні аспекти національної та регіональної безпеки і, значно меншою мірою, питання економічної безпеки підприємства. Тому питання функціонування та забезпечення економічної безпеки підприємства є актуальними у наш час.

Окремі питання означеної проблеми розглядалися у наукових працях вітчизняних та зарубіжних вчених-економістів, таких як І. Ансоф, А.Н. Богатко, Б.Л. Кучін, О.І. Пушкар, О.М. Тридід, Ф. І. Євдокимов, Д. Ковалев. Теоретичній розробці питань, пов’язаних з підтримкою достатнього рівня економічної безпеки підприємства, багато уваги приділяли О.В. Ареф’єва, Г.А. Андрощук, М.М. Єрмоленко, Т.С. Клебанова, Г.Б. Козаченко, А.В. Крисін, Т.Б Кузенко, В.І. Мунтіян, Є.А. Олейніков, В.С. Пономаренко, В.Л. Тамбовцев, О.І. Черняк, М.Я. Швець.

Віддаючи належне науковій та практичній значущості праць учених, необхідно зазначити, що у вітчизняній і зарубіжній літературі на практиці господарювання підприємств дотепер не знайшли належного відбиття деякі важливі аспекти діяльності підприємства щодо економічної безпеки. Зараз більшість українських підприємств, працюючи в нестабільному економічному і суспільно-політичному середовищі, переживають глибокий спад виробництва і знаходяться або в критичному стані або в стані банкрутства. Тому економічна безпека підприємства здатна зіграти виняткову роль у їх подальший діяльності. Виходячи з цього, метою даної роботи є розробка теоретико-методологічних засад щодо забезпечення економічної безпеки підприємства.

Економічна безпека являє собою універсальну категорію, що відбиває захищеність суб'єктів соціально-економічних відношень на всіх рівнях, починаючи з держави і закінчуючи кожним її громадянином. Саме тому поняття економічної безпеки може розглядається у широкому розумінні на рівні держави та у вузькому розумінні на рівні підприємства. На сьогодні немає єдиної думки з приводу термінів економічної безпеки підприємств, що спонукає до узагальнення існуючих точок зору та наукового пошуку. Погляди науковців у цій сфері дослідження які присвячені змісту та сутності економічної безпеки підприємств та класифікації її типів систематизовані нами у табл. 1.

Таблиця 1 – Визначення поняття „економічна безпека”

	Автор	Визначення
1	Е.А. Олейников	Економічна безпека підприємства – це становище найбільш ефективного використання ресурсів для запобігання загроз і забезпечення стабільного функціонування підприємства на теперішній час і в майбутньому
2	Т. Ковальов, Т. Сухорукова	Економічна безпека підприємства – це захищеність його діяльності від негативного впливу зовнішнього оточення, а також здатність своєчасно усунути різноманітні загрози або пристосуватися до існуючих умов, які не відбиваються негативно на його діяльності
3	Є. Раздина	Економічна безпека підприємства – комплекс заходів, які сприяють підвищуванню фінансової стійкості господарчих суб’єктів за умов ринкової економіки, які захищають їх комерційні інтереси від впливу негативних ринкових процесів
4	Н. Капустін	Економічна безпека підприємства - це сукупність чинників, які забезпечують незалежність, стійкість, здатність к прогресу в умовах дестабілізуючих факторів
5	М. Бєндіков	Економічна безпека підприємства (господарчого суб'єкта) - це захищеність його науково-технічного, технологічного, виробничого та кадрового потенціалу від прямих (активних) або непрямих (пасивних) загроз
6	В.Л. Тамбовцев	Під економічною безпекою тієї або іншої системи потрібно розуміти сукупність властивостей стану її виробничої підсистеми, що забезпечує можливість досягнення цілей усієї системи
7	С. В. Глущенко	Економічна безпека підприємства визначається як захищеність його діяльності від негативних впливів зовнішнього середовища, а також як здатність швидко усунути варіантні погрози або пристосуватися по-різному до існуючих умов, що не позначаються негативно на його діяльності.
8	В. Забродський	Економічна безпека підприємства визначається як кількісна і якісна характеристика властивостей фірми, що відбиває здатність „самовираження” і розвитку в умовах виникнення зовнішньої і внутрішньої економічної загрози
9	В. Шликов	Економічна безпека підприємства – це стан захищеності життєво важливих інтересів підприємства від реальних до потенційних джерел загроз або економічних загроз
10	С. Іллященко	Економічна безпека підприємства - це стан ефективного використання його ресурсів та існуючих ринкових можливостей, здатний забезпечити попередження внутрішніх і зовнішніх загроз та його тривале виживання, що забезпечує і стійкий розвиток на ринку відповідно до обраної місії

На нашу думку, економічна безпека підприємства – це стан захищеності діяльності підприємства від негативних впливів зовнішнього та внутрішнього середовища, а також спроможність швидко усувати різноманітні погрози. Зміст даного поняття містить у собі систему засобів, що забезпечують конкурентоспроможність і економічну стабільність підприємства. Головна мета економічної безпеки підприємства полягає у тому, щоб гарантувати його стабільне та максимально ефективне функціонування в даний час і високий потенціал розвитку в майбутньому. До основних функціональних цілей економічної безпеки належать:

- забезпечення високої фінансової ефективності роботи, фінансової стійкості та незалежності підприємства;

- забезпечення технологічної незалежності та досягнення високої конкурентоспроможності технічного потенціалу того чи іншого суб'єкта господарювання;

- досягнення високої ефективності менеджменту, оптимальної та ефективної організаційної структури управління підприємством;

- досягнення високого рівня кваліфікації персоналу та його інтелектуального потенціалу, належної ефективності корпоративних НДДКР;

- мінімізація руйнівного впливу результатів виробничо-господарської діяльності на стан навколишнього середовища;

- якісна правова захищеність усіх аспектів діяльності підприємства;

- забезпечення захисту інформаційного поля, комерційної таємниці і досягнення необхідного рівня інформаційного забезпечення роботи всіх підрозділів підприємства та відділів організації;

- ефективна організація безпеки персоналу підприємства, його капіталу та майна, а також комерційних інтересів.

Головна та функціональні цілі зумовлюють формування необхідних структуроутворюючих елементів і загальної схеми організації економічної безпеки. Загальна схема процесу організації економічної безпеки включає такі дії (заходи), що здійснюються послідовно або одночасно:

1) Формування необхідних корпоративних ресурсів (капіталу, персоналу, прав інформації, технології та устаткування);

2) Стратегічне прогнозування та планування економічної безпеки за функціональними складовими;

3) Стратегічне планування фінансово-господарської діяльності підприємства;

4) Тактичне планування економічної безпеки за функціональними складовими;

5) Тактичне планування фінансово-господарської діяльності підприємства;

6) Оперативне управління фінансово-господарською діяльністю підприємства

7) Здійснення функціонального аналізу рівня економічної безпеки;

8) Загальна оцінка досягнутого рівня економічної безпеки;

9) Моніторинг економічної безпеки підприємства.

Тільки за здійснення в необхідному обсязі зазначених дій (заходів) можна буде досягти належного рівня економічної безпеки підприємства. Найефективніше функції досягнення та підтримки економічної безпеки можна реалізувати шляхом відокремлення в організаційній структурі управління підприємством організаційної одиниці (підрозділу або співробітника) – служби забезпечення економічної безпеки (СЗЕБ), при створенні якої варто врахувати певні вимоги [1]:

- можливість надходження необхідної інформації для потреб СЗЕБ, бухгалтерії, планово-економічного відділу, відділу маркетингу;

- наділення підрозділу повноваженнями впроваджувати нові процедури збору інформації;

- можливість оперативно надавати інформацію керівництву підприємства.

Діяльність з питань забезпечення економічної безпеки в основному аналітична, тому недоцільно включати СЗЕБ до складку фінансово-економічного підрозділу, оскільки функції цих служб мають принципові розбіжності (фінансово-економічна служба націлена на поточну роботу і констатацію поточного стану, а СЗЕБ вирішує завдання поліпшення економічної роботи і загалом систематично координує роботу підприємства шляхом його участі у розробці стратегії економічної безпеки, у формуванні та навчанні антикризових груп, „силовому” захисті підприємства від протиправних дій чинників внутрішнього і зовнішнього середовища тощо).

У більшості підприємств і організацій різними функціями забезпечення економічної безпеки відають різні фахівці або служби. Якісний склад СЗЕБ залежить і від галузі діяльності, і від основних напрямів розвитку підприємства. Однак, якими б видами діяльності не займалося підприємство, очолювати СЗЕБ повинен обов’язково професійний економіст. Залежно від розміру створюваної служби, крім останнього можуть залучатися такі фахівці: колишній співробітник розвідки або спецслужби; юрист; ризик-менеджер; технолог (за основним профілем виробництва); маркетолог; програміст; інші фахівці за специфікою функціонування підприємства і, відповідно, наявних загроз.

СЗЕБ підприємства – це аналітичний орган, зобов’язаний в основному займатися моніторингом економічної ситуації на підприємстві, вчасно готувати матеріали для керівника (власника) підприємства з обґрунтуванням тих або інших рішень, а у разі потреби виконувати оперативні дії, пов’язані з охороною активів компанії і комерційної інформації.

Для використання основних функцій економічної безпеки на підприємстві СЗЕБ повинна сформувати власну систему моніторингу найбільш значимих економічних явищ і подій. Пріоритетність співробітників може змінюватися залежно від специфіки підприємства. У процесі впровадження на підприємстві організаційно-економічного механізму підтримки його економічної безпеки доцільно використовувати такі системи: стимулювання керівного складу підприємства; психологічне впровадження у колективну свідомість загальних положень концепції безпечного функціонування; психологічну адаптації персоналу підприємства до умов кризи.

Висновки. У сучасних економічних умовах найбільшу загрозу для господарських суб’єктів представляють несумлінні конкуренти та контрагенти, вплив кримінальних структур, недоліки кримінально-правової та економічної політики держави, а також промисловий шпіонаж, а також шпіонаж у сфері комп’ютерних технологій і таке інше. Для захисту економічних інтересів підприємства потрібно поява принципово нової служби – СЗЕБ, задачею якої повинен бути захист економічних інтересів від противоправних дій з метою забезпечення ефективності виробничо-господарскої діяльності.

Література:

1. Ареф’єва О.В., Кузенко Т.Б. Планування економічної безпеки підприємств – К.: Вид-во Європ. Ун-ту, 2005. – 170с.

2. Ільяшенко С.Н. Оценка состаавляющих экономической безопасности предприятия // Материалы Международной научно-практической конференции „Проблемы о беспечения экономической безопасности”. – Донецк: РИА ДонНТУ, 2001. – 175с.