Экономические науки//14.Экономическая теория

Омельчук А.А.

Буковинська державна фінансова академія

Теоретичні аспекти і шляхи подолання правопорушень у сфері оподаткування

Анотація. Розглянуто основні теоретичні підходи до вивчення проблеми ухилення від сплати податків. Наведено схеми мінімізації податкових зобов’язань. Запропоновано шляхи подолання ухилення від сплати податків.

Постановка проблеми. Ухилення від сплати податків стало своєрідним каналом нелегального збагачення. Окремі суб’єкти підприємництва у своїй дiяльностi використовують складні фiнансовi схеми, що дають змогу зменшити або повністю виключити сплату податків, зборів (обов’язкових платежів). Тому на сьогоднішній день є необхідним розробити ефективні схеми та методи протидії правопорушенням у сфері оподаткування.

Аналіз досліджень і публікацій. Проблемі ухилення від сплати податків присвячені роботи вітчизняних учених, як-от: Н.Азарова, А.Баделюка, В.Білоуса, А.Бодюка, П.Гайдуцького, Н.Ксерози, П.Мельника, Д.Муляка, С.Павленка, В.Поповича, А.Савченко, О.Турчинова, Т.Ютминой, І.Якушика, Ф.Ярошенка та ін. Їх дослідження сфокусовані на виявленні детермінантів, що спричиняють тонізації оподаткування, та розробці засобів боротьби з цим негативним явищем.

Мета статті. Розглянути теоретичні аспекти ухилення від сплати податків; визначити причини та схеми ухилення від оподаткування; запропонувати шляхи мінімізації податкових правопорушень.

Виклад основного матеріалу. Проблема детінізації української економіки і досі лишається актуальною. Адже левову частку тіньових економічних процесів сьогодні становить ухилення від сплати податків, зборів і обов’язкових платежів. Проблема створення економічних умов, які б унеможливлювали ухилення від сплати податків, і пошук шляхів легалізації тіньових капіталів, обсяг яких уже перевищує Державний бюджет країни, потребує якнайшвидшого розв’язання.

Таким чином, для того щоб визначити шляхи боротьби з даним явищем необхідно теоретично визначити його суть та ознаки. Основним нормативно-правовим актом який регулює питання ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів є Кримінальний кодекс України № 2341-III від 05.04.2001р. Згідно із статті 212 ухилення від сплати податків визначається злочином. Об’єктом злочину є встановлений законодавством порядок оподаткування юридичних і фізичних осіб, який забезпечує за рахунок надходження податків, зборів та інших обов'язкових платежів формування доходної частини державного та місцевих бюджетів, а також державних цільових фондів. Суб’єктом злочину є: службова особа підприємства, установи, організації незалежно від форми власності; особа, яка займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи; будь-яка інша особа, яка зобов’язана сплачувати податки, збори, інші обов’язкові платежі.

У ст.212 Кримінального кодексу України передбачено відповідальність не за сам факт несплати у встановлений строк податків, зборів, інших обов'язкових платежів. а за умисне ухилення від їх сплати, коли особа має намір взагалі не виконувати (повністю або частково) покладені на неї податкові зобов'язання.

Стаття 212 Кримінального кодексу не конкретизує спосіб ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів. До найбільш поширених способів цього злочину належать: неподання документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, інших обов'язкових платежів; приховування та заниження об'єкта оподаткування.

Останнім часом ухилення від сплати податків навіть стало нормою поведінки багатьох суб’єктів господарської діяльності. Адже, в підсумку, вони отримують кошти для ведення бізнесу і неформального вирішення нагальних виробничих і соціальних проблем. Разом з тим це приводить до розвитку ряду негативних тенденцій в економіці і соціальній сфері: порушення правил чесної конкуренції, росту корупції, недостатнього фінансування суспільного сектору господарства, відтоку капіталів за кордон тощо.

Зокрема Н. Кремер і Ф. Гахварі сформували модель ухилень від сплати податків суб'єктами підприємництва під впливом таких факторів, як ставка податку, ймовірність виявлення факту ухилення та розмір штрафних санкцій. Але зазначена модель виявилася занадто ідеалізованою і не знайшла практичного застосування [3].

ДПА України поряд із термінами ухилення від сплати податків, податкового планування виділяє термін мінімізація податкових зобов’язань. Зокрема, у листі від 02.04.2007р. № 6448/7/23-5017 „Щодо руйнування механізмів мінімізації, що використовуються суб’єктами, які декларують від’ємне значення об’єкта оподаткування (збитковими підприємствами)” умовно схеми мінімізації податкових зобов’язань було розділено на чотири категорії: схеми зменшення податкових зобов’язань, схеми оптимізації податкових зобов’язань, схеми ухилення від оподаткування, схеми, що мають ознаки шахрайства.

Рис.1. Методи оптимізації та мінімізації податкових платежів за методикою ДПА України

При цьому ДПА України визнає формальну законність застосування перших двох видів мінімізації податкових зобов’язань, але з обмеженнями –– „які формально є законними, проте їх реалізація не є можливою без залучення інших суб’єктів господарювання і, як правило, спрямована на перенесення об’єкта оподаткування на інших осіб з меншими (пільговими) ставками оподаткування, нерезидентів, фіктивних суб’єктів господарювання. При цьому слід розрізняти законність здійснених операцій, пов’язаних з такими категоріями, і в ході здійснення документальних перевірок визнавати „зловживання” суб’єктом господарювання своїм правом, розмежовуючи діяльність на господарську й таку, що здійснюється без очевидного економічного змісту”.

Третя категорія схем мінімізації податкових зобов’язань –– пов’язані з ухиленням від оподаткування. Такі схеми можуть досягатися завдяки невідображенню у податкових деклараціях податкових зобов’язань, використанню у розрахунках підставних („фіктивних”) осіб, або ж визнаних банкрутами.

Четверта категорія схем –– пов’язана з шахрайством, підробкою документів. Зазначене може досягатися шляхом укладення удаваних правочинів, зокрема використання підроблених документів, у т.ч. для отримання незаконного відшкодування з бюджету сум ПДВ.

Отже, застосування схем оптимізації та мінімізації оподаткування за методикою ДПАУ зводиться до застосування не лише п’яти методів представлених на рисунку 1.

В Україні ведеться активна боротьба з ухиленням від сплати податків. Проте, на думку В. Білоуса, ситуація вимагає значного посилення державного регулювання як у законодавчій, так і практичній царинах. До протилежних висновків дійшов В. Вишневський, який вважає, що кількість перевірок та обсяги накладених штрафів свідчать не про ефективність діяльності податкових адміністрацій, а радше про те, що в умовах "непрозорого" податкового законодавства можна оподатковувати будь-кого [3].

Підсумувавши все вище зазначене, можна зробити висновок, що фундаментальні причини, які уможливлюють ухилення від сплати податків, слід шукати на макрорівні. По-перше, під час формування податкової системи України не використовувалася методологія жодної економічної теорії. Концепцію теорії трудової вартості, розроблену в дослідженнях А. Сміта, Д. Рікардо, К. Маркса, було відкинуто, а натомість нічого не запропоновано. По-друге, модернізація Державної податкової служби України відстала від прогресивного розвитку її продуктивних сил і таким чином послабила свій регулюючий вплив на економічні відносини.

Висновки і пропозиції. Дедалі більшого значення в українському економічному просторі набуває проблема ухилення від сплати податків. Уникнення податків та ухилення від їх сплати притаманні будь-якому суспільству. Причиною цього є очевидний вплив податків на доходи і витрати платників.

Таким чином, щоб зменшити масштаби ухилення від податків та уникнення їх сплати, необхідно ретельно налаштувати податкове законодавство на потреби забезпечення його прозорості і відвернення податкової дискримінації, підвищити ймовірність виявлення фактів ухилення, і насамперед шляхом аналізу діяльності посередників. На практиці потрібно не збільшувати кількість податкових перевірок і розміри штрафів, а вдосконалювати демократичні інститути. Навіть незначне зростання імовірності покарання посередників приведе до позитивного ефекту у справі звуження масштабів ухилення. Ще одним із шляхів мінімізації цієї проблеми являється виховання у платників патріотичних почуттів щодо обов’язку утримувати державу завдяки сплати ними податків в обмін на суспільні блага.

Література:

1. Кримінальний кодекс України № 2341-III від 05.04.2001р. із змінами та доповненнями // http://www.rada.gov.ua

2. Листі ДПА України від 02.04.2007р. № 6448/7/23-5017 „Щодо руйнування механізмів мінімізації, що використовуються суб’єктами, які декларують від’ємне значення об’єкта оподаткування (збитковими підприємствами)” // http://www.rada.gov.ua

3. Офіційний сайт Державної податкової адміністрації України // http://www.sta.gov.ua