Экономика
/
Атаян Т.І., Манакова Ю.Д.
Донбаський державний технічний університет
СТАН ТА ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ НЕДЕРЖАВНОГО ПЕНСІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В УКРАЇНІ
Необхідність
реформування пенсійного забезпечення зумовлена низкою об’єктивних факторів:
економічних, демографічних, соціально-політичних. Ця проблема в Україні
пов’язана із високим рівнем старіння населення, низькою народжуваністю, високою
смертністю населення у працездатному віці, ускладненням економічної ситуації.
Вже в середньостроковій перспективі чисельність пенсіонерів зрівняється, а
потім суттєво перевищить чисельність платників пенсійних внесків. Отже,
розвиток накопичувальних складових пенсійної системи має стати головним
пріоритетом соціальної політики, бо існуюча солідарна пенсійна система не зможе
забезпечити пенсіонерам гідний рівень життя.
Метою
цієї роботи є визначення стану розвитку недержавних пенсійних фондів, структури
їх учасників, динаміки росту пенсійних внесків та інвестиційних прибутків.
Фінансову
стабільність та гідний рівень життя пенсіонерів здатні забезпечити лише
диверсифіковані пенсійні системи, які поєднують у собі всі можливі способи і
методи фінансування. Трирівнева модель пенсійної системи розроблена Світовим
банком ще на початку 90-х років минулого століття. Цю модель взято за основу і
на неї орієнтована пенсійна реформа. Трирівнева пенсійна система передбачає
реформування існуючої, солідарної системи (перший рівень) і створення
додаткової накопичувальної складової, яка включатиме загальнообов’язкове
державне страхування (другий рівень) та недержавне пенсійне забезпечення – це
третій рівень. Третій рівень ґрунтується на добровільній участі громадян,
роботодавців та їх об’єднань у формуванні пенсійних нагромаджень з метою
отримання громадянам пенсійних виплат, що буде доповненням до пенсій з першого
та другого рівнів. У накопичувальних пенсійних системах внески працівників
акумулюються в недержавних пенсійних фондах (далі – НПФ) та інвестуються з
метою отримання додаткового прибутку. Закон України «Про
недержавне пенсійне забезпечення» запровадив з 1 січня 2004 року третій рівень
пенсійної системи. Офіційно зареєстровано 102 НПФ, з них відкритих – 80,
корпоративних – 14, пенсійних – 8. Фактично роботу з формування пенсійних
активів розпочали 63 НПФ, у Києві зареєстровано 70 фондів, 10 – у
Дніпропетровській області, 5 – у Донецькій, ще по 4 мають Харків, Львів,
Івано-Франківськ, по 1 фонду мають Запоріжжя, Сімферополь, Суми, Херсон,
Черкаси, в той час у таких областях як Вінницька, Волинська, Житомирська,
Закарпатська, Кіровоградська, Луганська, Рівненська, Тернопільська,
Хмельницька, Чернівецька та Чернігівська не створено жодного фонду. Нижче наведені
деякі показники діяльності НПФ:
|
2005 рік |
2006
рік |
2007
рік |
за
6 місяців 2008р. |
Кількість
учасників НПФ, тис. осіб |
88,4 |
193,3 |
278,7 |
428,3 |
Пенсійні
внески, млн. грн. |
36,445 |
120,044 |
234,4 |
439,6 |
Чиста
вартість активів, млн. грн. |
46,154 |
137,369 |
278,969 |
478,963 |
Вартість
активів, які інвестовані, млн. грн. |
41,371 |
125,1 |
271,3 |
472,4 |
Загальна
кількість учасників НПФ збільшилась в 4,85 разів, при цьому кількість учасників
відкритих НПФ збільшилась в 5,3 разів і складає 382,6 тис. осіб, в
корпоративних – 23,2 тис. осіб і в професійних – 22,5 тис. осіб. Така тенденція
розподілу учасників НПФ пов’язана з більшою гнучкістю відкритих фондів для
учасника щодо можливості входу і виходу з цих фондів. Розподіл учасників НПФ за
віком (рисунок 1) в основному відображає структуру за віком працівників на
підприємствах. Приблизно такий розподіл спостерігається у попередні роки. Таким
чином, частина учасників НПФ віком від 25 до 55 років складає від 87 до 90 %.
25 40 55
Рисунок 1 – Розподіл учасників НПФ за віком
Сплачені
пенсійні внески є одним з основних показників, які характеризують систему
недержавного пенсійного забезпечення, вони збільшились в 12 раз. Найбільш
високими темпами зростали внески у корпоративні пенсійні фонди – в 19,3 рази.
Пенсійні активи, що накопичуються у пенсійному фонді, можуть бути використані
виключно для цілей інвестиційної діяльності фонду, виконання зобов’язань фонду
перед його учасниками та оплати витрат, пов’язаних із здійсненням недержавного
пенсійного забезпечення. Чиста вартість активів за ці роки збільшилась в 10,38
разів при цьому питома вага інвестованих активів збільшилась з 89,6 % до 98,6
%. Зниження ризиків НПФ забезпечується шляхом диверсифікації на законодавчо
встановлений рівень їх активів. З 63 діючих НПФ тільки 53 забезпечили вимоги
законодавства і лише невелика кількість фондів забезпечили дохідність активів
вище рівня інфляції. За період існування пенсійних фондів загальна вартість
інвестиційного доходу зросла з 9,7 млн. грн. до 76,7 млн. грн. Гнучкий ринок
праці з притаманними йому рисами (поширення нестабільних, нестандартних форм
трудових відносин, висока професійна і територіальна мобільність, тимчасові
трудові угоди) потребує адекватної перебудови соціального захисту працівників,
переорієнтації з державного забезпечення на страхові та ринкові засади. Це
зумовлює перспективність розвитку системи недержавного пенсійного забезпечення.
НПФ мають хорошу перспективу, але довіра до них з’явиться лише тоді, коли
потенційні вкладники пересвідчаться, що накопичувальна система дає реальні
прибутки від інвестицій і НПФ можуть суттєво покращити життя людей, що вийшли
на пенсію.
Для
подальшого розвитку системи недержавного пенсійного забезпечення необхідно
поширення соціальної реклами та реклами послуг недержавних пенсійних фондів у
засобах масової інформації та в мережі Інтернет. Підвищення мінімального
розміру статутних фондів НПФ і концентрація ринку НПФ поліпшить їх інвестиційні
можливості, тому щоб купити один лот облігацій на фондовому ринку, необхідно
витратити 2 млн. грн., для придбання одного лоту акцій – щонайменше 50 тис.
грн. В Україні ще великі групи населення не залучені до недержавного пенсійного
забезпечення, тому доцільно відкрити філії найбільших НПФ в 11 областях де не
створено жодного фонду. Щоб зробити більш привабливою участь населення в
недержавному пенсійному забезпечені необхідно на законодавчому рівні звільнити
від оподаткування суми внесків в НПФ та інвестиційний прибуток.
Література:
1.
Рись Ю. С. Рівні пенсійного страхування в Украйні:
проблеми та перспективи // Економіка та підприємство, 2006., №5.- С. 405-408.
2.
Деркач Т. О. Загальнообов’язкове державне пенсійне
страхування – складова системи обов’язкового соціального страхування //
Економіка та підприємство, 2006., №5.- С. 344-348.
3.
Бахмач А. Развитие системы негосударственного пенсионного
обеспечения в Украине // Вестник Пенсионного фонда Украины, 2008., №3.
4.
Бахмач А. Негосударственные пенсионные фонды: статистика,
перспективы // Вестник Пенсионного фонда Украины, 2008., №9.- С. 14-15.
5.
Сайт Державної
комісії з регулювання ринків фінансових послуг України за адресою
http://www.dfp.gov.ua