Жуков С.О., Гірін В.С., Воробйова Л.Д.
Завдання визначення
пріоритетності диверсифікованої продукції і ранжирування варіантів конверсії
гірничорудного підприємства є складним через те, що вимагає врахування великої
кількості різних факторів: геологічної будови родовища; кондицій на мінеральну
сировину; технологій і техніки, за допомогою яких буде здійснюватися видобуток;
експлуатаційної готовності кар’єру до видобутку; негативного (або позитивного)
впливу на навколишнє середовище та ін.
Ураховуючи вищенаведене,
пропонується визначення економічно обумовленої доцільності першочерговості чи
інтенсивності виробництва і переробки мінеральної сировини. Основою методики є
вартісно-витратний принцип, за якого визначається не одразу умовний рейтинг, а
орієнтовна вартість заходів, необхідних для запровадження до продуктового
видобутку і=1, 2, 3, ..., m видів побіжної
потенційно придатної мінеральної сировини для споживання і забезпечення концентричної
диверсифікації за рахунок розвитку нових видів діяльності, що доповнюють існуючі у технологічному ланцюгу (рівень І). Причому вважається, що при врахуванні кожного
з 1,2,3, ..., n
вищенаведених факторів для забезпечення зростання продуктивності підприємства
по і-му виду мінеральної сировини (продукції) потрібне проведення 1, 2, 3, ..., k заходів, їх орієнтовна
вартість може бути виражена в
умовних грошових одиницях (абсолютна величина).
Після цього визначаються
сумарні вартісні показники по кожному з блоків (рівень ІІ) як:
. (1)
Далі за
техніко-економічними факторами виконується розрахунок оцінки варіанту (у
абсолютних одиницях) як потенційний прибуток, отриманий шляхом віднімання
сумарної вартості необхідних витрат на проведення необхідних заходів з кожного
виду мінеральної сировини (продукції) від сумарної вартості запасів () кондиційної сировини:
. (2)
Після цього виконується
перехід від абсолютної величини значення вагового коефіцієнта до відносної
шляхом ділення правої частини формули (2) на :
. (3)
Отриманий із формули (3)
ваговий коефіцієнт коригування рейтингу варіанту дозволить з’ясувати
доцільність або недоцільність виробництва кожного виду мінеральної продукції і
визначити їх пріоритетність.
Слід також відзначити, що
відносно деяких факторів визначити пряму вартісну оцінку, як правило, дуже
важко. Так, наприклад, геологічна будова та якісні показники родовища (види
мінеральної сировини, сорт, склад, вміст корисних компонентів, складність
переробки) вказують на можливий напрямок ведення гірничих робіт, тобто на
основі оцінки варіанту за цими факторами може виконуватися лише попередня
оцінка доцільності видобутку корисної копалини. Тобто спочатку потрібно зробити
висновок про загальну потенційну придатність даного рудопотоку до розробки та
переробки за індивідуальним режимом збагачувальної фабрики і необхідність
подальшого вивчення варіанту щодо залучення його до виробничої програми.
Зазначимо також, що концентрична диверсифікаційна стратегія
гірничорудного підприємства повинна мати адекватне організаційно-технічне
супроводження, тобто відповідну їй стратегію організаційно-технічного розвитку.