Экономические
науки/10.Экономика предприятия.
Мірошнікова
О.С.
Донецький
національний університет економіки та торгівлі
імені Михайла Туган-Барановського
Техніка аналізу капіталу підприємства
В сучасних
умовах структура капіталу є тим фактором, який здійснює безпосередній вплив на
фінансовий стан підприємства – його платоспроможність та ліквідність, розмір
доходу, рентабельність діяльності. Капітал є основою діяльності кожного
підприємства, тому своечасний і повний аналіз його дозволяє отримати нові характеристики
об’єкта і застосувати обґрунтоване управлінське рішення, що веде до досягнення
мети діяльності підприємства.
Аналіз
капіталу підприємства є предметом дослідження таких учених: Пилипенко О.І.,
Воробйова Ю.М., Мец В.О., Чупіса А.В. та багатьох інших вітчизняних науковців.
Ціллю статті
є розгляд основних методів аналізу капіталу підприємства та напрямків
поліпшення його використання, оптимізації джерел його формування.
Інформаційними
джерелами для аналізу капіталу підприємства є баланс підприємства (форма №1), а
також примітки до фінансової звітності (форма №5). При аналізі відкритих
акціонерних товариств можна також використовувати примітки до фінансової
звітності, яка подається до Державної комісії з цінних паперів і фондового
ринку згідно з Положенням про надання регулярної інформації відкритими
акціонерними товариствами та підприємствами-емітентами облігацій [2].
Аналіз
капіталу підприємства здійснюється за допомогою аналізу складу капіталу та його структури, зміни складових
капіталу і джерел його формування.
Розглянемо
основні коефіцієнти, необхідні для аналізу капіталу підприємства (табл.1).
Таблиця 1
Основні коефіцієнти для
аналізу капіталу підприємства [1]
№ п/п |
Назва |
Формула |
Характеристика |
1 |
2 |
3 |
4 |
1 |
Коефіцієнт
фінансової незалежності (автономії) |
, ВК – власний
капітал підприємства, Б – підсумок
балансу |
Показує питому
вагу власного капіталу в загальній сумі засобів, авансованих у його
діяльність. Оптимальне
значення >= 0,5 |
2 |
Коефіцієнт
концентрації позикового капіталу |
, ПК – позиковий
капітал, Б – підсумок
балансу |
Показує питому
позикового капіталу в загальній сумі засобів, авансованих у його діяльність. |
3 |
Коефіцієнт
фінансування |
, ЗЗ – залучені
засоби, ВЗ – власні
засоби |
Характеризує
залежність підприємства від залучених засобів. Оптимальне
значення < 1. |
4 |
Коефіцієнт
фінансового лівериджу |
, ДПК –
довгостроковий позиковий капітал, ВК – власний
капітал |
Характеризує
залежність підприємства від довгострокових зобов'язань. |
5 |
Коефіцієнт
відношення основних засобів до власних коштів. |
, ОЗ – основні
засоби, ВК – власний
капітал |
Характеризує
наскільки основні засоби забезпечені власними джерелами фінансування. |
6 |
Коефіцієнт
структури позикового капіталу |
, КЗ –
короткострокові зобов’язання, ПК – позиковий
капітал |
Характеризує
частку короткострокових зобов’язань у струкутрі позикового капіталу. |
7 |
Коефіцієнт
оборотності власного капіталу |
, ЧВ – чиста
виручка від реалізації продукції (робіт, послуг), – середньорічна вартість власного капіталу підприємства |
Показує
ефективність використання власного капіталу підприємства. |
8 |
Рентабельність
власного капіталу |
, ЧП – чистий
прибуток підприємства, – середньорічна вартість власного капіталу |
Характеризує
ефективність вкладення коштів до даного підприємства. |
На основі
розрахунку цих коефіцієнтів, робиться висновок щодо фінансової стійкості,
ділової активності (оборотності) та рентабельності підприємства.
Виділяють
наступні основні напрямки поліпшення використання капіталу підприємства та
оптимізації джерел його формування:
1.
Забезпечення максимального обсягу залучення власних фінансових ресурсів за
рахнок внутрішніх джерел: чистого прибутку і амортизаційних відрахувань;
Збільшення
чистого прибутку можливе за рахунок підвищення еефктивності використання
власного капіталу – збільшення оборотності та підвищення рентабельності
власного капіталу.
Збільшення
обсягів фінансування за рахунок амортизаційних відрахувань можливе шляхом
застосування прискореної амортизації основних засобів.
2. Залучення
капіталу за рахунок зовнішніх джерел (випуск акцій для залучення власного капіталу
чи випуск облігацій або залучення довгострокового банківського кредиту) повинен
проводитися з урахуванням вартості залученого капіталу.
3.Підприємство
повинне відслідковувати середньозважену вартість капталу (середньо-завжена
вартість капіталу ввизначається як сума добутків капіталу кожного виду на
вартість капіатлу цього виду) і не допускати значного його росту. Критерієм є
перевищення рента-бельності власного капіталу, рентабельності інвестицій над
сердньозваженою вартістю капіталу.
Таким чином,
володіння прийомами і методами економічного аналізу капіталу підприємства
дозволяє своєчасно реагувати на його зміни. Це особливо важливо в умовах кризових
явищ в нашій економіці, які погіршують фінансовий стан підприємства, негативно
впливають на його діяльність.
Література:
1.
Мних Є.В. Економічний аналіз: Підручник: Вид. 2-ге, перероб. та доп. –
Київ: Центр навчальної літератури, 2005. – 472 с.
2.
http://inpos.com.ua/150