Федченко
Т.В., аспірант, Бугаєвська О.А, студентка
Донецький національний університет економіки і
торгівлі
імені Михайла Туган-Барановського
АНАЛІЗ ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ
ЯК СКЛАДОВА ПРОЦЕСУ
УПРАВЛІННЯ ДЕБІТОРСЬКОЮ ЗАБОРГОВАНІСТЮ
Одним з напрямів
забезпечення фінансової стійкості підприємства є вдосконалення процесу
управління дебіторською заборгованістю. Управління
дебіторською заборгованістю - це інтегрований процес планування, організації,
координації, мотивації та контролю за станом дебіторської заборгованості, який
необхідний для досягнення цілей підприємства. Управління цим процесом
передбачає прийняття управлінських рішень щодо протилежних процесів: зменшення
безнадійної дебіторської заборгованості з одного боку, і зростання обсягів
реалізації - з іншого [1, с.76].
Зміст
та основна мета управління дебіторською заборгованістю підприємства - максимізація прибутку
підприємства шляхом управління процесами формування та інкасації дебіторської
заборгованості.
Досягнення
цієї мети здійснюється за допомогою правильно та логічно
побудованої моделі управління дебіторської заборгованості, яка являє собою
послідовність дій, що організовуються та реалізуються підприємством з метою
мінімізації інвестицій в дебіторську заборгованість (рис. 1.).
Управління дебіторською заборгованістю починається з
розробки політики управління
формуванням дебіторської заборгованості, яка є складовою частиною
загальної політики управління обіговими активами та маркетингової політики
підприємства [2]. Управління формуванням дебіторської заборгованості спрямоване
на розширення обсягу реалізації продукції і полягає в оптимізації розміру
дебіторської заборгованості та забезпеченні своєчасної її інкасації.
Рисунок 1 – Структурно-логічна модель процесу управління дебіторською заборгованістю підприємства
На початковому етапі управління формуванням
дебіторської заборгованості проводиться аналіз дебіторської заборгованості
шляхом дослідження обсягу формування дебіторської заборгованості, динаміки його
зміни, вивчення зміни обсягів заборгованості окремих груп дебіторів (показники
структури) та за окремими статтями в попередньому періоді (табл.1).
Таблиця 1
Аналіз
структури і динаміки дебіторської заборгованості підприємства ТОВ «Славтур» (м.
Донецьк) у розрізі дебіторів за 2008 рік
|
№з/п |
Назва дебітора |
На початок, грн. |
Структура, % |
На кінець, грн. |
Структура, % |
Абсолютне відхилення, грн. |
Темп зміни, % |
|
1 |
ВАТ Укртелеком |
-171,88 |
-0,04 |
-79,91 |
-0,04 |
91,97 |
46,49 |
|
2 |
Славянський РЕС |
-123,46 |
-0,03 |
6573,56 |
3,22 |
6697,02 |
-5324,45 |
|
3 |
ТОВ "Арзу" |
420000 |
95,88 |
120000 |
58,81 |
-300000,00 |
28,57 |
|
4 |
Донбасбуд ізиск |
4022,63 |
0,92 |
5754,00 |
2,82 |
1731,37 |
143,04 |
|
5 |
Донспецтехнологія |
-1380,00 |
-0,32 |
34290,00 |
16,81 |
35670,00 |
-2484,78 |
|
6 |
КП "СвятогМОГХ" |
16,65 |
0,00 |
-230,83 |
-0,11 |
-247,48 |
-1386,37 |
|
7 |
ПП Рудика |
6438,00 |
1,47 |
0,00 |
0,00 |
-6438,00 |
0,00 |
|
8 |
ПП Шубчик |
4498,11 |
1,03 |
4498,11 |
2,20 |
0,00 |
100,00 |
|
9 |
ПП Крамаренко |
2059,50 |
0,47 |
2059,50 |
1,01 |
0,00 |
100,00 |
|
10 |
Святогорське ЛПХ |
2620,05 |
0,60 |
2232,25 |
1,09 |
-387,80 |
85,20 |
|
11 |
КримНІІ проект |
0,00 |
0,00 |
24900,00 |
12,20 |
24900,00 |
- |
|
12 |
Держземагенство |
77,35 |
0,02 |
0,00 |
0,00 |
-77,35 |
0,00 |
|
13 |
Торос |
0,00 |
0,00 |
3940,30 |
1,93 |
3940,30 |
- |
|
14 |
Дебіторська заборгованість по розрахунках з бюджетом |
77,80 |
0,02 |
105,90 |
0,05 |
28,10 |
136,12 |
|
|
Разом |
438056,95 |
100,00 |
204042,88 |
100,00 |
-234014,07 |
46,58 |
Найбільшим боржником підприємства ТОВ «Славтур» є ТОВ «Арзу», заборгованість якого
становить на початок 2008 року 420 тис. грн.. (95,88% до загальної сукупності
дебіторської заборгованості) і на кінець 2008 року 120 тис. грн. (58,81%).
Однак зазначений боржник виконує свої зобов’язання щодо погашення
заборгованості – за 2008 рік на 300 тис. грн. (на 71,43%).
Підприємству
ТОВ «Славтур» рекомендується перевірити договір постачання стосовно ТОВ «Арзу»,
оцінити ступінь та період погашення заборгованості та визнати таку
заборгованість довгостроковою в разі потреби.
Відносно
приватних підприємців Шубчик та Крамаренко, заборгованість по яких протягом
2008 не погашалася, слід провести низку заходів щодо стягнення боргів або
зписати заборгованість за строком давності більше трьох років на витрати.
На
кінець 2008 року підприємствами зі значною сумою заборгованості є Донспецтехнологія (34290 грн., 16,81%) і КримНІІ проект (24900 грн. 12,20%), стосовно яких необхідно посилити контроль за
виконанням договірних зобов'язань.
Також
визначається середній період інкасації дебіторської заборгованості та кількість
оборотів в періоді, що досліджується: проводиться аналіз дебіторської
заборгованості за допомогою груп коефіцієнтів: оборотність, період погашення
дебіторської заборгованості, ступінь погашення заборгованості. Проведення цієї
роботи дозволяє виявити проблемні місця, що потребують більш глибокого
дослідження та прийняття відповідних заходів.
Коефіцієнт
оборотності розраховується співвідношенням обсягу реалізації та середньорічної
суми дебіторської заборгованості.
К о
= 121000/(438056,95+204042,88)/2 = 0,09423676 разів на рік
Період
погашення визначається за допомогою операції ділення кількості днів у періоді
(рік високосний) на кількість обертів.
П =
366/0,09423676 = 3883,834711 днів
Отже,
період погашення заборгованості перевищує календарний рік, тому досліджуваному
підприємству пропонується оцінити договори з покупцями та певну суму
дебіторської заборгованості визнати як довгострокову.
Ступінь
погашення заборгованості визначається як співвідношення заборгованості на
кінець періоду до аналогічного показника на початок періоду (за табл. 1 – темп
зміни). Отже, 46,58% заборгованості на початок 2008 року погашено за період.
На наступному етапі управління формуванням дебіторської
заборгованості ТОВ «Славтур» здійснюється формування принципів кредитної політики по відношенню до покупців. Кредитна
політика є одним із важливих факторів, що визначає попит на товари та послуги.
При визначенні можливої суми фінансових коштів,
інвестованих в дебіторську заборгованість за товарним (комерційним) та
споживчим кредитом, слід враховувати заплановані обсяги реалізації
продукції в кредит, середній період надання відстрочки платежу за окремими
формами кредиту, середній період відстрочки платежу виходячи з практики та
коефіцієнт співвідношення собівартості й ціни реалізованої в кредит продукції [3].
Прийняття
рішення про надання кредитів ТОВ «Славтур» повинно супроводжуватися
страхуванням можливих ризиків у вигляді факторингу (форфейтингу), використання
векселів, взаємозаліку, застосування заходів з підвищення відповідальності
боржника за невиконання грошових зобов'язань, застави, поруки, гарантії
платежу, задатку, новації боргу в боргове зобов'язання тощо [4].
За допомогою формул прирістного аналізу можна
визначити як вплине на величину дебіторської заборгованості та прибутку зміна
термінів надання кредитів, величини знижок, величини втрат за безнадійними
боргами, а також зміна проценту змінних витрат та ін.
У
подальшому в процесі управління дебіторською заборгованістю проводиться контроль за відвантаженням продукції,
виписування рахунків та відправка її покупцю, складання картотеки дебіторів. Постачальнику
в своїй діяльності необхідно контролювати дату відвантаження продукції,
відслідковувати час виписування рахунку з тим розрахунком, щоб час виписування
рахунку був максимально наближений до часу відвантаження продукції. Оптимальний
варіант - це синхронність виписування рахунку та відвантаження продукції, після
чого необхідно слідкувати за тим, щоб кожен рахунок був відправлений якомога
скоріше. У системі управління цим процесом перш за все слід вести базу даних за
кожним кредитором, встановити строки погашення дебіторської заборгованості [1, с. 78-79].
Врегулювання
досудових формальностей здійснюється за допомогою претензії, що є
документом, який підтверджує вжиття підприємством-кредитором заходів досудового
врегулювання суперечки [1, с.80-81].
Наступним етапом управління
простроченою дебіторською заборгованістю є звернення до господарського суду з
позовом про стягнення заборгованості [5]. Після
подання позову до господарського суду, відповідно до Закону України «Про
оподаткування прибутку підприємств» (ст. 12.1.1), підприємство-кредитор
має право зменшити валовий доход поточного кварталу на суму боргу, за якою
подано позов до суду. Однак без ухвали про порушення
справи цього робити не можна [1, с.81]. Підготовка
до засідання суду передбачає собою надсилання всіх необхідних документів
із супровідним листом до покупця.
Після
винесення рішення суду видається наказ, який є виконавчим документом. У випадку
нездатності боржника сплатити
борг, підприємство-кредитор може звернутися до суду з позовом про відкриття
справи про банкрутство [1, с.82]. У випадку визнання дебітора банкрутом, дебіторська
заборгованість списується як безнадійна з відповідним відображенням на
фінансових результатах. Списані борги відносяться на рахунок коштів резерву
сумнівних боргів [6], а якщо такий резерв на підприємстві не створений, то
безпосередньо на фінансові результати, тобто списуються на збитки
підприємства-кредитора.
Підсумовуючи вищесказане,
можна зробити висновок, що використання запропонованої структуро-логічної
моделі управління дебіторською заборгованістю (у тому числі аналітичних
процедур) дозволяє підприємству:
1)ефективно використовувати фінансові ресурси,
2)зменшити ймовірність зростання безнадійних боргів,
3)контролювати фінансові надходження, своєчасно
вживати заходи з інкасації заборгованості,
4)забезпечити зростання інвестиційних можливостей.
При цьому слід
враховувати характер та джерела виникнення дебіторської заборгованості, тип
підприємства, стадію його життєвого циклу, стан ринкової кон'юнктури та інші
фактори. Досвід у сфері управління інкасацією дебіторської заборгованості
доводить, що в деяких випадках процедура інкасації потребує найбільшої частки
поточних витрат, пов'язаних із процесом її обслуговування. Для зведення цих
витрат до мінімуму слід виявляти певну наполегливість у фінансових стосунках з
позичальником.
Література
1. Новікова Н.М. Структурно-логічна модель
управління дебіторською заборгованістю підприємства // Актуальні проблеми
економіки. - №1(43), 2005 – с.75-62.
2. Бондарь Н. П., Васюхин О. В. Эффективное
управление фирмой. - С.-Пб., 1999.
3. Колпакова Г. М. Управление дебиторской
задолженностью предприятия. - М: МИЭТ, 2000
4. Лігоменко Л. О. Антикризове управління
підприємством. — К.: КДТЕУ, 2001.
5. Бенедисюк І. Як звернутися до арбітражного
суду // Бізнес - Бухгалтерія.
Право. Податки. Консультації, 2000, №44. - с.
88
6.
Губина И. Резерв
сомнительных долгов: создание и использование // Бухгалтерия. – 2007. – №48 (775). – с.68-72.