Толмачова О., Мазур Ю.

Буковинська державна фінансова академія

Науковий керівник: Підлипчак О.А.

Зарубіжний досвід розвитку опціонного ринку та його значення в Україні

На сучасному етапі розвитку української економіки фінансова криза внесла свої суттєві корективи в плани вітчизняних бізнес-структур. Основною проблемою для багатьох стала відсутність фінансування та проблеми з реалізацією продукції.

Цілком очевидно, що подолання негативних явищ в економіці, а, якщо більш приземлено, порятунок бізнесу неможливий без пошуку нестандартних рішень, нових підходів до вирішення ще вчора ординарних питань.

Якщо говорити про пошук нових джерел фінансування в умовах відсутності довіри та попиту на такі цінні папери як акції та облігації, то бізнесу є сенс звернути увагу на інші фінансові інструменти.

Одним з таких інструментів, який ще не знайшов свого поширення є опціони. Саме вони можуть вдихнути нове життя в діяльність на фінансовому ринку.

Вивчення проблем застосування різноманітних інструментів фінансового ринку змушує нас звернути увагу на досвід закордонних країн в цьому питанні, оскільки вивчення практики використання існуючих у світі похідних цінних паперів є корисним для українських науковців та практиків. Аналіз зарубіжного досвіду використання похідних цінних паперів і, зокрема, опціонів допоможе створити відповідну теоретичну базу для розвитку ринку даних інструментів у нашій державі.

Одним з найбільш ефективних інструментів фінансового ринку у розвинених країнах вважається опціон. Опціонні ринки дуже успішні. Інвестори високо оцінюють портфельні стратегії, які виникають завдяки торгівлі опціонами, що відбивається у великому обсязі торгових операцій і їхньому величезному успіху. Успіх викликає бажання винаходити все нові й нові варіанти, і за останні роки ми стали свідками значних інновацій у ряді опціонних інструментів, пропонованих інвесторам.

Під опціоном розуміють умовне зобов`язання, яке є потенційним активом для однієї сторони та потенційним зобов`язанням – для іншої.

Більшість трейдерів виділяють два найбільші класи опціонів: ванільні та екзотичні [3, с.17]. Ціноутворення за ванільними опціонами є дуже простим, та їх легко продавати у зв’язку з їх високою ліквідністю. Основні види ванільних опціонів поділяються на «кол» та «пут».

Особлива, незвичайна структура опціону носить назву екзотичної. Екзотичні опціони – опціони зі складнішою структурою, ніж звичайні опціони, тобто гарантують іншу структуру доходу, ніж стандартні американські чи європейські опціони купівлі та продажу, вони містять спеціальні елементи або обмеження. Більшість екзотичних опціонів обертається на позабіржовому строковому ринку. Вони краще, ніж стандартні опціони, відповідають потребам інвесторів, які прагнуть застрахуватися від несприятливих змін цін базових інструментів, а також інвесторів, які намагаються використати майбутні ціни з метою отримання високих прибутків.

Загалом до 1973 року оборот похідними інструментами відбувався виключно на позабіржовому ринку. Створені в середині 70-х років біржі деривативів швидко перейняли більшу частину оборотів, оскільки інвесторів притягувала безпека та ліквідність торгівлі стандартизованими опціонними контрактами. [4, c.204].

Однак під кінець 80-х років тенденція змінилася на протилежну. Стандартизація біржових контрактів не була спроможною виконати усіх вимог інвесторів, котрим необхідні були такі деривативи, які б дозволяли, з одного боку, страхуватися від ризику, що був наслідком їх діяльності на багатьох ринках, а з другого боку – займати таку позицію на ринку, яка б забезпечувала чітко визначену, нестандартну структуру доходу. Саме ці вимоги спричинили появу екзотичних опціонів, які були краще пристосовані до індивідуальних потреб інвесторів.

Окрім можливості кращого пристосування до бажаного профілю ризику і доходу, екзотичні опціони є більш еластичними інструментами, з точки зору їх терміну погашення та ціни виконання.

У 80-х роках, коли біржовий ринок опціонів достатньо розвинувся, поява екзотичних опціонів стала наступним етапом його розвитку. Інвесторам необхідні були інструменти, які б відповідали їх індивідуальним потребам.

Починаючи з 1973 року з’явилися різноманітні моделі оцінювання опціонів. Найбільш відомішими з них є: модель Мертона, яка враховувала дивіденди та змінну процентну ставку; модель Інґерсолла, що враховувала оподаткування; модель Джерроу і Радда для базових активів, розподіл цін яких відрізнявся від логарифмічно-нормального. Були також опрацьовані розширення моделей на опціони з іншими первинними інструментами (крім акцій).

Використовуючи згадані моделі, вже наприкінці 80-х років найбільші фінансові інституції були здатні запропонувати ринку екзотичні інструменти. Більше того, поява ефективних та швидкодіючих інформативних систем дозволяла одночасно аналізувати величезну кількість даних, що полегшувало процедури управління ризиком цих складних інструментів. Таким чином, вже на початку 90-х років на ринку існував попит на опціонні екзотичні інструменти та їх пропозиція. Це призвело до динамічного зростання оборотів та складності цих деривативів.

Сьогодні ринок екзотичних деривативів є сегментом строкового ринку, який розвивається найбільш динамічно. Він складає вже біля 10% усіх оборотів цього ринку. До екзотичних інструментів зараховуються такі опціони: бар’єрні, зворотні, драбинні, азіатські, гібридні, бінарні, з відступом, з умовною премією, із запізнюючим стартом, бермудські, кореляційні, веселкові, кошикові, альтернативні, кількісні, складені, нелінійні, спредові та багато інших.

Одним з різновидів екзотичних опціонів є азійський опціон, тобто такий опціон, що виконується за середньозваженою ціною за весь час дії опціону упродовж усього часу з моменту купівлі. Операції з такими опціонами провадяться на позабіржових ринках і є звичайними для валютних ринків та ринків металів і сировини.

Крім того з'явилися й нові позабіржові опціони, такі як, наприклад, спредові опціони – опціони на цінові диференціали між двома близькими продуктами, як, наприклад, вугілля та кокс.

Що стосується нашої країни, то можна сказати, що український фондовий ринок лише тестує перші деривативи, у тому числі ф’ючерси та опціони. Хоч їх частка, згідно даних Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України, ще незначна, однак у довшій перспективі часу вони мають велике майбутнє, оскільки їх розвиток призводить до підвищення ефективності та ліквідності фінансового ринку, зростання кількості можливих інвестиційних стратегій на ринку, зниження коштів фінансових трансакцій, а також розсіяння ризику.

Література:

1. Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок» № 3480 –ІV від 23 лютого 2006 року.

2. Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження правил випуску та обігу фондових деривативів» № 13 від 24.06.1997.

3. Гоффе В. Ванільні та екзотичні опціони: досвід використання у розвинених країнах // Ринок цінних паперів. – 2004. - №3-4. – С. 17-21.

4. Шаповалов Є. А. Сучасні тенденції розвитку ринків опціонів у країнах Центральної та Східної Європи // Збірник наукових праць. Вип. 29. – К.: ІСЕМВ НАН України, 2001. – С. 203-209.