Економічні
науки/ Економіка підприємства
Твердохліб Т.В.
Вінницький національний
технічний університет, Україна
Антикризове
управління фінансовою стабільністю підприємств
В умовах кризи вчасна, економічно обґрунтована оцінка фінансового
стану підприємства має дуже важливе значення, перш за все, для підтримки
платоспроможності підприємства, для забезпечення хоча б часткової стабільності
підприємства.
Фінансова
стабільність підприємства є однією з найважливіших характеристик фінансового
стану підприємства. Вона залежить від структури зобов’язань підприємства і характеризується співвідношенням власного і
залученого капіталу підприємства.
Фінансовий стан - це найважливіша характеристика
економічної діяльності підприємства в зовнішньому середовищі. Він визначає конкурентноздатність
підприємства, його потенціал у діловому співробітництві, оцінює гарантовані
економічні інтереси самого підприємства і його партнерів з фінансових і інших
питань. Тому можна вважати, що основне завдання оцінки фінансового стану
підприємств в умовах кризи - показати рівень розвитку і стабільності
підприємства для значної кількості потенційних замовників та постачальників у
майбутньому.
Фінансова діяльність підприємства, особливо в умовах
кризового стану усієї країни, має бути спрямована на забезпечення
систематичного надходження й ефективного використання фінансових ресурсів,
дотримання розрахункової і кредитної дисципліни, досягнення раціонального
співвідношення власних і залучених коштів, фінансової стійкості з метою
ефективного функціонування підприємства у майбутньому.
Але, сьогодні, в умовах нестійкої, критичної економічної
ситуації у нашій країні підприємствам практично неможливо бути фінансово
стійкими.
Фінансова стійкість – це стан майна підприємства, що
гарантує йому платоспроможність. Фінансова стійкість передбачає, що ресурси.,
вкладені в підприємницьку діяльність, повинні окупатись за рахунок грошових
надходжень від господарювання, а отриманий прибуток забезпечувати
самофінансування та незалежність підприємства від зовнішніх залучених джерел
формування активів [1 - 3].
Сьогодні в умовах
економічної кризи в усьому світі дуже важливо оптимізувати управління на
підприємстві із метою отримання максимального результату від господарської
діяльності підприємства. Тобто важливо вірно аналізувати фінансовий стан
підприємства, прогнозувати його на майбутнє з метою уникнення непередбачуваних
витрат та збитків для підприємства.
Так як Україна –
аграрна країна із дуже потужним потенціалом, перспективною галуззю для України
є сільське господарство, адже саме підприємствам-виробникам
сільськогосподарської продукції значно легше виходити із кризового стану ніж
підприємствам важкої промисловості. Тому держава просто зобов’язана підтримати
вітчизняного товаровиробника.
Розвиток
сільськогосподарської галузі повинен бути одним із пріоритетів для України.
Також це підтверджують статистичні дані щодо середніх цін реалізації
сільськогосподарської продукції з 1996 по 2009 роки [4].
|
|
Середні ціни реалізації
сільськогосподарськими підприємствами (крім малих) продукції сільського
господарства, грн. за т 1 |
||||||||
|
зернові та зернобобові культури |
насіння соняшнику |
цукрові буряки |
картопля |
овочі |
худоба та птиця (у живій вазі) |
молоко та молочні продукти |
яйця, за тис. шт. |
||
|
всього |
у т.ч. овочі закритого ґрунту |
||||||||
|
1996 |
168,4 |
265,2 |
64,6 |
274,3 |
326,4 |
... |
973,4 |
191,5 |
114,6 |
|
1997 |
176,1 |
246,4 |
69,8 |
245 |
352,1 |
... |
1040,4 |
239,5 |
122,6 |
|
1998 |
154,2 |
321 |
68,2 |
273,2 |
333 |
... |
1496 |
284,1 |
124,9 |
|
1999 |
200,4 |
507,6 |
79,2 |
492,4 |
447,8 |
1440,7 |
1767,3 |
360,4 |
141,9 |
|
2000 |
443,8 |
522,6 |
121,5 |
517,1 |
572,1 |
1871,2 |
2358 |
536,4 |
191,7 |
|
2001 |
381,3 |
783,2 |
139,1 |
449,8 |
748,9 |
2250,3 |
4175,5 |
603,7 |
210 |
|
2002 |
312,5 |
843,7 |
128,1 |
555,8 |
864,8 |
2314,3 |
3644 |
541 |
168,1 |
|
2003 |
535,1 |
856,5 |
140,3 |
623,3 |
1012,7 |
2524,3 |
3480,7 |
696,9 |
193,2 |
|
2004 |
453,1 |
1150,6 |
135,7 |
530,4 |
1225 |
2986,4 |
5092,7 |
835,3 |
238,3 |
|
2005 |
417,8 |
978,2 |
177 |
685,2 |
1462,1 |
3392,2 |
6909,9 |
1126,9 |
251,8 |
|
2006 |
515,2 |
939,1 |
186 |
1070,3 |
1547,4 |
3607,7 |
6307,7 |
1070,2 |
192,7 |
|
2007 |
833,5 |
1899,4 |
157,6 |
1032 |
1995,4 |
4382,6 |
6466,5 |
1660,6 |
274,4 |
|
2008 |
778,6 |
1367,3 |
218,9 |
1154,3 |
2059,9 |
5506,3 |
10184,3 |
2065,1 |
377,4 |
|
січень 2009 |
601,4 |
1224,6 |
150 |
1607,1 |
1180,8 |
11714,4 |
9744,5 |
1906,4 |
396,2 |
Ці показники
зображують доцільність підтримки саме сільськогосподарського сектору економіки.
Криза економіки
підприємств спричинила для усіх підприємств, в тому числі для аграрних такі
наслідки:
- неможливість отримання короткострокових
кредитів на фінансування поточної діяльності, що спричинило значне зменшення
оборотних коштів підприємства, призупинення впровадження нововведень;
- порушення платіжних зобов’язань усіма
підприємствами через нестабільність національної валюти та банківської системи
в цілому;
- скорочення обсягів виробництва через
зменшення попиту зовнішніх та внутрішніх ринків;
- масовий перехід на неповний робочий день,
відпустки за власний рахунок, скорочення робочих змін, масові звільнення
працівників.
За даними експертів у 2009 році економіка
Європейського Союзу та Північної Америки зросте менше ніж на 1%. В Україні за
підсумками 2008р прогнозується спад внутрішнього валового продукту. Тобто
потрібно максимально наситити споживчий ринок вітчизняною продукцією, щоб в
подальшому уникнути критичного негативного платіжного балансу України. Саме
тому потрібно розвивати та підтримувати вітчизняного товаровиробника, особливо
в умовах кризи.
Але в сьогоднішніх умовах керівникам
підприємства доречно самостійно, без підтримки держави, думати не лише про
ресурси для роботи найближчим часом, а розробити антикризові заходи як мінімум
до кінця 2009 року. Антикризове управління — це процес запобігання або
подолання кризи в організації. Становище підприємства в умовах негативних
тенденцій на ринках насамперед визначається активністю керівника та реального
власника бізнесу в адаптації організації до нових умов. Перш за все це
перерозподіл обов'язків вищого керівництва через створення мережі оперативних груп
управлінських працівників, створення антикризового центру Антикризовий центр на
підприємствах узгоджує отримані пропозиції, розробляє антикризовий план, в
якому передбачені планові показники, методи якими вони мають досягатись,
ресурси на їх здійснення, прогнози розвитку негативних чинників, відповідальні
особи та терміни звітування.
Антикризові
заходи повинні передбачати ряд напрямів, серед яких:
-
підтримка персоналу підприємства;
-
антикризове управління витратами;
-
зниження податкового тиску,
оптимізація оподаткування;
-
оптимізація використанні оборотних
коштів та пошук шляхів їх додаткового залучення тощо.
Антикризові заходи сьогодні просто
необхідні для вітчизняних товаровиробників, щоб протриматись цей період кризи
із більш менш задовільним фінансовим станом.
Сьогодні, на практиці можливості істотного
збільшення об'єму власних фінансових ресурсів, в умовах кризового розвитку,
обмежені. Тому основним напрямом забезпечення досягнення точки фінансової
рівноваги підприємством в кризових умовах є скорочення об'єму споживання
фінансових ресурсів. Перелік заходів з покращення фінансового становища є
індивідуальним для кожного з підприємств та залежить від сфери в якій ведеться
бізнес, груп продукції, кон’юнктури ринку, регіональної
інфраструктури, системи управління підприємством, структури витрат на
виробництво і управління, техніко-технологічних особливостей та інших факторів.
В умовах ринкової економіки кожне підприємство
зацікавлене у економії грошових коштів та прискорені їх оборотності. Тому
управління підприємством повинне звертати увагу на скорочення виробничого
циклу, що, у свою чергу, передбачає таке: удосконалення техніки та технології,
завдяки чому робочий час та час перерв істотно скорочується у результаті
удосконалення конструкції продукції, яка випускається, та впровадження
найефективнішої техніки, підвищення рівня автоматизації та впровадження роботів
на підприємство; підвищення рівня організації виробництва. Скорочення
тривалості виробничого циклу – одне з найважливіших джерел інтенсифікації та
підвищення ефективності виробництва на підприємстві, особливо в умовах
кризового стану всієї світової економіки.
Сьогодні замало простої оцінка фінансового
стану підприємства, адже зовнішнє середовище непередбачуване і спрогнозувати
майбутні показники діяльності підприємства навіть на найближчі місяці дуже важко. Сьогодні необхідно застосовувати
методи антикризового управління з метою збереження вітчизняних підприємств. В довгостроковій
перспективі антикризові заходи мають передбачати перш за все заходи у сфері
маркетингу та управління виробництвом, які відображаються у внутрішньому бізнес-плані підприємства.
Цей документ є
невід’ємною складовою антикризового плану який:
-
передбачає напрями розвитку
підприємства на наступні роки,
-
передбачає потребу у додаткових фінансових
ресурсах та шляхи їх залучення,
-
встановлює планові норми витрат та
доходів,
-
планує заходи маркетингу,
-
передбачає техніко-технологічні та
організаційні зміни у виробництві.
В підсумку антикризовий план має відповідати
баченням розвитку бізнесу власником підприємства, відображати конкретні шляхи
досягнення даних цілей, джерела і суми необхідного фінансування.
Однак не слід забувати, що антикризові
заходи мають реалізовуватись не тільки тоді, коли криза вже руйнує бізнес, а й
для профілактики, систематично. Підприємство має керуватись у своїй діяльності
стратегічним планом, мати розроблені бізнес-плани по кожному напрямку бізнесу,
а на їх підставі плани модернізації обладнання, план-графік маркетингових
заходів тощо.
Література:
1.
Крамаренко
Г.О., Чорна О.Є. Фінансовий менеджмент: Підручник. – К: Центр навчальної
літератури, 2006. -520с.
2.
Мних Є.В.
Економічний аналіз: Підручник. – К: Центр навч. літератури, 2003. – 350 с.
3.
Подольська В.О. Яріш О.В. Фінансовий аналіз: Навчальний посібник. – К. :
Центр навчальної літератури, 2007. – 488 с.