Напрями розвитку ринку молока та молокопродукції за умов адаптації України до вимог СОТ

Салюк А.Ю.

Науковий керівник – Клименко Л.В., викладач

Уманський державний аграрний університет

Важливими завданнями економіки на сучасному етапі є призупинення спаду агропромислового виробництва, стабільне та безперебійне забезпечення населення продуктами харчування згідно з рекомендованими нормами, підвищення купівельної спроможності громадян та ін. Виконати ці завдання можна лише за умов формування цивілізованого ринку продовольства, невід'ємною складовою якого є ринок молока та молочних продуктів.

Вивчення й узагальнення питань розвитку ринку молока і молокопродукції знайшли відображення у працях П.С. Березівського, В.І. Бойка, В.Н. Зимовця, С.Р. Камілової, М.П. Коржинського, В.М. Нелепа, М.К. Пархомця, В.Г. Рижкова, О.М. Шпичака та інших учених. Однак за умов адаптації України до вимог СОТ та світової економічної кризи значні диспропорції у співвідношенні попиту та пропозиції на ринку молока і молокопродукції, конкуренція молокопереробних підприємств за сировинні зони, призводять до погіршення якісних характеристик продукції та до виникнення інших проблем, які потребують своєчасного вирішення, зумовлюючи необхідність проведення комплексного дослідження ринку молока і молочних продуктів. Все це зумовило актуальність даного дослідження.

У 2007 році об'єм виробництва молока в Україні у порівнянні з показником попереднього року знизився на 7,8% - до 12,2 млн. т. Таке падіння об'ємів виробництва відбулося вперше з 2004 року. Основними причинами зниження обсягів виробництва молока є: скорочення поголів’я корів, подорожчання кормів, випереджаючі темпи росту цін на паливо-мастильні матеріали порівняно із закупівельними цінами на молоко тощо.

При науково обґрунтованих нормах харчування 380 кг молока і молочних продуктів на одну особу, у тому числі 120 кг молока у свіжому вигляді, у 2007 р. вироблено 263,6 кг молокопродуктів на одну особу. Зниження обсягів виробництва привело до різкого зростання закупівельних цін на молоко у 2007 р. в середньому на 55% – до 1,66 тис. грн. за т. В результаті, ціни на молочні продукти підвищилися в середньому на 46,7%. Це сприяло підвищенню рівня рентабельності у 2007 р. до 13,8% [4].

Міжнародні стандарти якості молока стають дедалі жорсткішими. Згідно з ними, для того щоб переробник молока міг ідентифікувати, реалізовувати та експортувати свої молочні продукти до іншої країни, він має засвідчити, що сировина, яка надходить до підприємства, відповідає міжнародним стандартам якості. У ринкових умовах господарювання важливе значення має стимулювання цінами підвищення якості продукції. Основою нормування якості молока та продуктів його переробки є стандартизація, метою якої є поліпшення якості продукції та розвиток експорту згідно вимог світового ринку, забезпечення охорони здоров’я населення [1].

Одним із факторів розвитку молокопродуктового підкомплексу України є державна підтримка виробництва та система її організації. Міністерство аграрної політики України пропонує встановити в 2009 р. бюджетну дотацію за екологічно чисте молоко у розмірі 500 грн./т, спеціальні дотації за приріст поголів'я корів молочного, м'ясного і комбінованого напряму в розмірі до 3000 грн. за голову, а за куплених племінних корів - до 3000 грн. за голову. Крім того, за приріст поголів'я корів м'ясного напряму племінним заводам пропонується встановити розмір дотації 1400 грн. за голову, племінним репродукторам - до 700 грн. за голову, товарним господарствам - до 450 грн. за голову [2].

Як зазначає М.Г. Павличенко для збільшення виробництва молока в Україні на перспективу необхідно підвищити продуктивність корів за рахунок покращення годівлі та догляду, впровадження енергозберігаючих технологій виробництва. Проте за сучасних умов виробництва впровадження більш інтенсивних технологій стримується: у господарствах населення – браком коштів та ресурсів; у сільськогосподарських підприємствах – зношеністю основних фондів; дефіцитом коштів, високими процентними ставки за користування кредитами [3].

Необхідно прослідкувати не лише процес організації виробництва галузі молочного скотарства на підприємстві, а й механізм його подальшого збуту (канали реалізації, методи позиціонування власної продукції та ціна), що є чи не найголовнішим питанням для успішного функціонування та прибутковості.

Основними напрямами активізації зовнішньоекономічної діяльності на молочному ринку є: підвищення конкурентоспроможності, покращення якості продукції доведення до міжнародних стандартів та удосконалення ветеринарносанітарних і карантинних вимог до сировини; державне регулювання, система підтримки цін, відрегульована політика закупівельних цін, система кредитування, лізингу; активізація маркетингу та постійний моніторинг світового ринку; переоснащення виробництва та вдосконалення технології.

Отже, відтворення власної сировинної зони молоко продуктового підкомплексу АПК сприятиме забезпеченню динамічного функціонування підприємств, підвищенню ефективності виробництва в сільськогосподарських і переробних підприємствах, дозволить безперебійно постачати населенню екологічно чисту, якісну, конкурентноздатну продукцію.

Список використаних джерел

1. Камілова С. Р. Нові стандарти на молочну сировину та диференціація закупівельних цін // Економіка АПК. – 2008. - № 8. – С. 120-123.

2. Окопний О.М. Відродження тваринництва в Україні та напрями його розвитку // Економіка АПК. - 2009. - № 2. - С.8-14.

3. Павличенко М. Г. Ринок молока в Україні та перспективи для різних категорій господарств // Аналітика. – 2008. - №4-5.

4. Статистичний щорічник України за 2007 р. – К.: Консультант, – 2008. – 664с.