Экономика / 4.Инвестиционная деятельность и фондовые рынки.
Денисюк Л.І.
Львівський національний аграрний університет, Україна
Особливості акціонерного
фінансування інвестиційної діяльності в аграрному
секторі.
В
умовах ринку джерела фінансування сільськогосподарських підприємств
відрізняються від традиційних для планової економіки. Нині частка бюджетних
коштів для фінансування інвестицій, терміни надання кредитів різко
скорочуються. Ці процеси закономірні в перехідний період до ринкової економіки.
Водночас обмежуються власні джерела підприємств, до яких належать статуний
капітал; фонди, що створюються з чистого прибутку; амортизаційні відрахування.
Тому підприємства змушені шукати нові джерела фінансування на ринку капіталів.[3, c.258]
Однією з найбільш
поширених форм фінансування інвестиційної діяльності в аграрному секторі є
акціонерне - за рахунок внесків засновників та стратегічних інвесторів. Тому метою дослідження є вивчення особливостей акціонерного фінансування інвестиційної діяльності в аграрному секторі.
Акціонерний капітал можна залучати
шляхом емісії двох видів акцій: привілейованих та звичайних. Акціонерний
капітал може вноситись у вигляді грошових коштів, обладнання, технологій. Акція (“stock”, “share”) – це цінний папір, що
підтверджує внесення інвестором частки в капітал акціонерного товариства, і яка
забезпечує йому отримання доходу у вигляді дивіденду.
На
первинному ринку компанія продає акції інвесторам безпосередньо після їх емісії. Цей процес називається первинним розміщенням (initial public
offering, IPO). Після розміщення акції виходять з-під контролю компанії-емітента і потрапляють на вторинний ринок. Ринки акцій дозволяють новим компаніям залучати капітал для подальшої
роботи; надають можливість інвестувати кошти у підприємтва, що швидко
розвиваються, і отимувати дивіденди; дозволяють інвестору ефективно знижувати
ризик вкладень, комбінуючи високодохідні, але ризиковані, і менш дохідні, але
надійні.
Для того, щоб акції продавались і купувались на фондовій біржі, компанія-емітент повинна пройти процедуру реєстрації акцій на ній - лістинг. Процедура передбачає два етапи: перевірка компанії на відповідність
вимогам даної біржі і власне включення в список (“list”) цінних паперів, що продаються на ній. Якщо емітент захоче, щоб його акції обертались на іншій фондовій біржі, він повинен спочатку пройти процедуру делістингу на попередній, а потім зареєструватись на
новій.
З 1 січня 2005 року використання Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ) в ЄС є об’язковою умовою для акціонерних товариств, які хочуть пройти лістинг на біржах Європи. Деякі українскі компанії вже зараз виходять за межі національного фондового ринку, і складання МСФЗ є для них
актуальним.
В Україні нараховується 35 тисяч акціонерних товариств, з них відкритих — близько 12 тисяч. Акціонерами є 18 мільйонів осіб, включаючи населення і підприємства. За оцінкою Української асоціації інвестиційного бізнесу, 15 мільйонів з них — міноритарні, тобто голос таких акціонерів ніяк не впливає на діяльність підприємств. Сьогодні
акціонерні товариства забезпечують 75% ВВП України. З 1991 року акціонерні товариства в Україні діяли на підставі кількох статей закону "Про
господарські товариства", а також двох
десятків статей Цивільного та Господарського
кодексів. 29 квітня 2009
року набуде
чинності довгоочікуваний Закон України "Про акціонерні товариства" N 514-VI від 17 вересня 2008 року. Україна була останньою з країн колишнього СРСР, у
якій такого закону не було. Вступ його в
дію означатиме появу цивілізованих правил гри у сфері корпоративного
управління.
Закон
передбачає поділ акціонерних товариств на публічні та приватні; обмеження кількості акціонерів у приватних та
вимога обов’язкового лістингу публічних; новий порядок визначення розміру та
порядку виплати дивідендів; нові правила скликання та проведення загальних
зборів акціонерів; запровадження кумулятивного голосування під час обрання
Наглядової ради; запровадження правил вчинення акціонерними товариствами
значних правочинів та правочинів із заінтересованістю; суттєво оновлений
механізм здійснення реорганізаційних процедур та багато інших.
Так, існуючим акціонерам закон
гарантує першочергове право на придбання цінних паперів при їх додатковій
емісії. Про таку можливість підприємство має
повідомити акціонерів за місяць до їх розміщення. Власне
акції мають бути іменними та існувати лише у бездокументарній формі. Переважне право на відчуження акцій, яке існує зараз у закритих
акціонерних товариствах, виключається лише в двох випадках - коли акції
отримують у спадок, або коли акції отримуються за правонаступництвом юридичними
особами. Голосування акціонерів, за новим законом, має
проводитись лише бюлетенями (якщо кількість акціонерів перевищує 100 осіб). А
керівництву товариства забороняється вимагати від акціонерів-співробітників
інформацію про те, як вони проголосували або збираються голосувати.
Керівники-порушники можуть бути позбавлені майнових прав. Якщо особа бажає придбати понад 10% акцій товариства, вона має про свій
намір повідомити публічно не менш як за тридцять днів до такої операції. А при
купівлі понад 50% акцій - ще й запропонувати всім акціонерам викупити у них
прості акції товариства. Закон залишає в
силі норму, що загальні збори акціонерного товариства мають кворум за умови
реєстрації для участі у них акціонерів, які разом володіють не менш як 60 %
голосуючих акцій. [2]
Закон
дозволить збільшити інвестиції в аграрний сектор вітчизняної економіки та покращити
міжнародний імідж України в світі.
Література
1. Закон
України Про акціонерні товариства N 514-VI
від 17 вересня 2008 року // Відомості
Верховної Ради України (ВВР). – 2008. - № 50-51, - С.384.
3. Федоренко
В.Г. Інвестознавство: Підручник. - 3-тє вид., допов. – К.: МАУП, 2004.- 480с.