Секція: Економіка, Облік і аудит

Садекова А.М., науковий керівник

Кулинич І. Ю.

Донецький національний університет економіки та торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

РОЛЬ ЗОВНІШНЬОГО АУДИТУ В ЗАБЕЗПЕЧЕННІ СТАБІЛЬНОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ

У сучасних умовах, коли налагодженню економічних зв'язків між економічними суб'єктами часто перешкоджає відсутність довіри партнерів один до одного, особливо гостро виявляється потреба в достовірній економічній інформації, в якій зацікавлені всі без виключення учасники господарського обороту, а також користувачі фінансової інформації.

Контроль є одним з важливих елементів ринкової економіки, причому діють системи як державного, управлінського, так і незалежного контролю, що дозволяють забезпечити необхідною інформацією всі рівні управління. У світовій практиці подібний контроль здійснюється завдяки зовнішньому (незалежному) і внутрішньому аудиту банківської діяльності, що має певну історію, традиції і практичний досвід застосування конкретних аудиторських стандартів, норм, процедур, методів і технологій.

На відміну від держав світу, що функціонують в умовах ринкової економіки вже тривалий час, в Україні становлення аудиту, як системи незалежного контролю, на сьогодні ще знаходиться в стадії розвитку та характеризується певними недоліками, прорахунками та протиріччями. Про недостатню дієвість контролю за діяльністю комерційних банків в Україні свідчить той факт, що щоденні нормативи ліквідності і достатності капіталу порушують багато банківських установ. Не виправдовує себе повною мірою, за оцінкою Національного банку України, і річний аудит бухгалтерської (фінансової) звітності комерційних банків, у зв’язку з чим вносяться пропозиції про введення обов’язкових піврічних і квартальних аудиторських перевірок. Окрім того, в Україні, незважаючи на розробку і затвердження Аудиторською палатою цілої низки аудиторських стандартів, досі відсутня необхідна для комплексної регламентації проведення аудиторських перевірок повноцінна нормативна база. Відчувається також і певна нестача кваліфікованих кадрів і досконалого програмного забезпечення для проведення якісного зовнішнього аудиту комерційних банків.

Загальні проблеми теорії і практики зовнішнього (незалежного) аудиту досліджені в працях вітчизняних учених, таких як М.Т. Білухи, В.П. Завгороднього, І.К.Бірюкова, М.В. Кужельного, А.М. Кузьмінського, О.А. Петрика, В.Я. Савченко, В.В.Сопка та ін. У економічній літературі окремими питаннями аудиту займалися і зарубіжні вчені, такі як і Р. Адамс, А. Аренс, Р. Додж, Дж. Робертсон та ін. Об’єктивна необхідність подальшого поглиблення теоретичних досліджень і практичних розробок з проблем удосконалення зовнішнього аудиту комерційних банків для забезпечення стабільності функціонування банківської системи України обумовила вибір теми дослідження та її актуальність.

Правові норми, що регламентують діяльність НБУ і комерційних банків, визначили органи нагляду і у тому числі обов'язковий незалежний контроль діяльності банків - аудит. Аудиторські перевірки характеризуються комплексністю, незалежністю, а також розробкою позитивних рекомендацій на користь засновників банку.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про аудиторську діяльність» проведення аудиту обов’язкове для:

- підтвердження достовірності та повноти річної фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності відкритих акціонерних товариств, підприємств - емітентів облігацій, професійних учасників ринку цінних паперів, фінансових установ та інших суб'єктів господарювання, звітність яких відповідно до законодавства України підлягає офіційному оприлюдненню, за винятком установ і організацій, що повністю утримуються за рахунок державного бюджету;

- перевірки фінансового стану засновників банків, підприємств з іноземними інвестиціями, відкритих акціонерних товариств (крім фізичних осіб), страхових і холдингових компаній, інститутів спільного інвестування, довірчих товариств та інших фінансових посередників;

- емітентів цінних паперів при отриманні ліцензії на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів.

Проведення аудиту є обов’язковим також в інших випадках, передбачених законодавством [1].

Зовнішній банківський аудит будується відповідно до Положення про аудиторську діяльність в банківській системі Україні. Зовнішній аудит - це перевірка, що здійснюється незалежними висококваліфікованими спеціалістами в галузі аудиту, контролю та аналізу фінансово-господарської діяльності на підставі наявності відповідного сертифіката на право здійснення аудиторської діяльності [2].

Для банку зовнішній аудит має особливе значення через наступні причини:

- необхідність представлення аудиторського висновку в різні інстанції при здачі звітності ( ЦБ, МНС і так далі);

- конкуренція між банками за засоби вкладників, оскільки довіряють тільки тим банкам, про діяльність яких потенційні клієнти добре обізнані.

Для виконання цих вимог незалежного аудиторського висновку є принципово важливим.

Отже, кінцева мета зовнішнього аудиту носить суспільний характер - захист інтересів акціонерів і вкладників банку від помилок управління, а також підтримка стійкості банківської системи в цілому. Основними завданнями зовнішнього аудиту в сучасному розумінні є не лише підтвердження достовірності балансу банку, але і видача об'єктивного висновку про фінансове положення банку, його прибутковості, ступеня ризику політики, що проводиться, ліквідності активів і здатності своєчасного погашення зобов'язань.

Головна мета зовнішнього аудиту  дати об'єктивні, реальні і точні відомості про об'єкт аудиту.

Досягненню головної мети сприяють особливості ведення аудиторської діяльності: незалежність і об'єктивність при проведенні перевірок; конфіденційність, професіоналізм, компетентність і сумлінність аудитора, використання методів статистики і економічного аналізу, вживання нових інформаційних технологій, уміння ухвалювати раціональні рішення за даними аудиторської перевірки, доброзичливість і лояльність по відношенню до клієнтів, відповідальність аудитора за наслідки його рекомендацій і висновків за результатами аудиторських перевірок, сприяння зростанню авторитету аудиторської професії.

Зовнішній аудит взаємозв'язаний з внутрішнім аудитом. Перш за все оцінюється організація і дієвість внутрішнього контролю. При цьому встановлюються: ступінь об'єктивності внутрішнього аудиту; незалежність; компетентність; об'єм виконуваних функцій.

У міру розвитку фінансового ринку в Україні і його інтеграції в загальносвітову сферу фінансових послуг, все більше зростатиме роль аудиту - незалежної експертизи і аналізу фінансової звітності підприємств, банків, організацій, установ і інших суб'єктів ринкових стосунків. Даний процес також посилюватиметься у міру відкриття філій і представництв українських банків за кордоном. Про це свідчить досвід багатьох крупних зарубіжних компаній, які надають свої послуги в багатьох країнах. У деяких фірмах і банках служби внутрішнього аудиту існують впродовж декількох десятків років, а співпраця із зовнішніми аудиторськими фірмами носить довгостроковий, а найчастіше і партнерський характер.

Отже, роль зовнішнього аудиту полягає в:

- підтвердженні фінансової звітності підприємств і компаній для успішного залучення фінансових ресурсів на місцевому і міжнародному ринках;

- достовірності наданої фінансової інформації, що є ключовим чинником в одержанні доступу до ринків капіталу;

- аналізі зібраної інформації про бізнес з метою ідентифікації потенційних бізнес ризиків;

- ідентифікації і тестуванні системи внутрішнього контролю; оцінці ризиків, пов'язаних із збоями системи внутрішнього контролю;

- вивченні облікової політики і тестуванні її на предмет практичного вживання;

- аналізі ключових оцінних показників роботи бізнесу, що використовується менеджментом, і їх вплив на фінансову звітність;

- вживанні аналітичних процедур і процедур аналізу даних для отримання аудиторських доказів достатніх для підтвердження звітності або для виявлення зон, що вимагають подальшого детального вивчення;

- організації і проведенні звірок з дебіторами, постачальниками і кредиторами; перевірці активів на їх фактичну наявність, оцінці активів на предмет їх можливого зниження ціни, перевірці істотних операцій на їх підтвердження первинними документами і контрактами;

- перевірці фінансових звітів і додатків до них на відповідність вимогам до розкриття інформації;

- проведенні підсумкового аналізу результатів аудиту і їх обговорення з клієнтом;

- наданні аудиторського підтвердження у вигляді Незалежного Аудиторського Висновку у відповідності вимогам визначених стандартів (національних стандартів бухгалтерського обліку, міжнародних стандартів фінансової звітності, US або UK GAAP).

Таким чином, для того, щоб бути упевненим в тому, що банк працює стійко і надійно, керівники спільно з фахівцями аудиту повинні забезпечити впровадження систем контролю, які б показували, в якому ступені службовці виконують свої обов'язки відповідно до політики і процедур банку, а також наскільки їх дії відповідають законодавству.

Системи контролю можуть включати системи аудиту, аналізу якості активів, створення і оцінку управління фінансовими ризиками. Рівень розвитку зовнішнього аудиту фінансової звітності комерційних банків в Україні є недостатнім. У зв’язку з цим  необхідно вдосконалення його організаційно-методологічного забезпечення.

Основними напрямками вдосконалення організаційно-методологічного забезпечення зовнішнього аудиту фінансової звітності комерційного банку мають бути: розробка чіткого алгоритму його проведення з використанням тестів; проведення вибіркового дослідження документів за прогресивною схемою; здійснення ідентифікації залежних сторін і аналіз інформації про операції між пов’язаними сторонами; запровадження в аудиторську практику сучасних професійних комп’ютерних програм фінансового аналізу; удосконалення інформаційного забезпечення зовнішнього аудиту фінансової звітності. Вивчення світової практики банківського контролю і регулювання надасть можливість для розроблення ефективних заходів впливу, спрямованих на підтримку безпеки і стабільності банківської системи держави.

Література:

1. Закон України „Про аудиторську діяльність” № 3125 від 22 квітня 1993 року // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 23 (08.06.93). – Ст. 243.

2. Постанова НБУ "Про затвердження Положення про організацію внутрішнього аудиту в комерційних банках України" № 114 від 20 березня 1998 року // Офіційний вісник України. – 1998. - № 21 (11.06.98). - Ст. 775.

3. Бондаренко Н.О. Аудит суб’єктів підприємницької діяльності: Навч. посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 300 с.

4. Потопальська Г. Г. Зовнішній та внутрішній аудит в Україні // Український соціум. - 2005. - № 1 (6). - C. 93 - 100.

5. Редько О. Організаційно-методологічні перспективи аудиту в Україні // Податкове планування. – 2004. –№ 12 (50). – С. 72–78.

6. Савченко В. Я. Аудит: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2002. — 322 с.