Боронос В.Г., к.е.н., Кулєшова І.П., аспірант

Сумський державний університет, Україна

Джерела та форми фінансове забезпечення бюджетних програм

Серед науковців існує багато підходів до визначення поняття „фінансового забезпечення”. Так більшість вчених розглядають фінансове забезпечення як метод фінансового механізму, який застосовують у процесі розподілу та перерозподілу виробленого в суспільстві національного продукту[1]. Такий підхід, де фінансове забезпечення представлено як один із методів фінансового механізму, котрий покликаний забезпечувати розподільчі та перерозподільчі процеси з метою утворення доходів і фондів грошових коштів, характерний для наукових праць О. Кириленко [2, 41-42]. Схожої думки дотримується В. Опарін, який вважає, що фінансове забезпечення - це структурна підсистема фінансово-кредитного механізму [3, 19].

Інше визначення пропонує О.Р. Романенко. Він вважає, що „... фінансове забезпечення – покриття затрат за рахунок фінансових ресурсів, акумульованих суб’єктами господарювання і державою” [4, 18]. На нашу думку, дане твердження не є повним, адже воно не відображає процес формування фінансових ресурсів.

Більш повне визначення „фінансового забезпечення” подане колективом авторів навчального посібника під редакцією С.І. Юрія „Фінанси: вишкіл студії”, котрі зазначають, що „... фінансове забезпечення – це формування цільових грошових фондів у достатньому розмірі та їх ефективне використання” [5, 41].

Ми поділяємо позиції згаданих науковців та вважаємо, що можна виділити такі основні принципи фінансового забезпечення бюджетних програм:

Принцип дотримання проектного фінансування. Планування та виконання бюджетної програми, облік витрат на реалізацію її заходів має здійснюватися в розрізі окремих базових проектів. Це дозволить більш повно оцінити ефективність витрат окремих проектів програми і понизити проектні ризики;

принцип обгрунтованості здійснення витрат. Планування об'ємів фінансування базових проектів програми, окремих заходів і видів витрат відповідно до бюджетної класифікації повинно здійснюватися на підставі оцінки масштабів реалізації відповідного проекту, ресурсних витрат, величини економічного ефекту, а також глибокого всестороннього дослідження досвіду реалізації і фінансового забезпечення бюджетної програми;

принцип цільового використання грошових коштів. Необхідно фінансувати лише ті заходи бюджетної програми, і в тому розмірі, які передбачені бюджетним кошторисом;

принцип ефективності використання грошових коштів. Планування і здійснення витрат на реалізацію заходів програми повинно здійснюватися виходячи з необхідності досягнення якнайкращого результату з використанням визначеного бюджетом об'єму грошових коштів.

принцип детального обліку витрат. Всі витрати, які здійснюються в рамках реалізації програми повинні підлягати детальному обліку відповідно до чинного законодавства. За підсумками реалізації заходів програми повинний бути складений детальний звіт про виконання плану використання коштів.

Фінансування бюджетних програм повинно здійснюватися з дотриманням зазначених принципів. Традиційно основним джерелом фінансового забезпечення таких програм є Державний бюджет України. Державний бюджет України – це загальнодержавний фонд коштів, з якого органи державної влади отримують кошти для матеріального опосередкування свого функціонування. Отже, це головний фінансовий план країни. Також бюджетні програми можуть бути профінансовані з таких джерел: місцеві бюджети, відповідні цільові фонди, міжнародна допомога, гранти, кредити. Сформовані фінансові ресурси держави витрачаються за такими основними напрямами:

- розвиток народного господарства, структурна перебудова галузей економіки;

- фінансування установ невиробничої сфери;

- соціальний захист населення;

- зовнішньоекономічна діяльність;

- охорона навколишнього природного середовища;

- створення державних резервів;

- управління, національна оборона і т.п.

Формами фінансового забезпечення бюджетних програм є податкові інструменти, мита та митні платежі, різноманітні плати, штрафні санкції, субсидії, дотації, кредити та ін.

Основними проблемами, пов`язаними з фінансовим забезпеченням, розробкою та реалізацією існуючих бюджетних програм є: велика кількість учасників, розпорядників бюджетними коштами; систематичне порушення законодавства розпорядниками коштів на місцях; недостатня прозорість механізму реалізації програм; відсутність жорсткого контролю як за реалізацією програмних заходів, так і за їх фінансуванням; систематичне недофінансування програм та невиконання їх в повному обсязі; відсутність кількісних і якісних показників досягнення кінцевих результатів, що веде до неможливості оцінки ефективності програми.

Враховуючи масштабність кризових явищ в економіці країни, недостатність фінансових ресурсів держави, ми вважаємо, вивчення шляхів оптимізації фінансового забезпечення бюджетних програм актуальним і пріоритетним напрямком наукових досліджень.

Перелік використаної літератури

1. Карпишин Н. Сутність, джерела та форми фінансового забезпечення охорони здоров`я// Світ фінансів. Випуск 2(11), липень. – 2007. – с. 63-72.

2. Кириленко О.П. Фінанси (Теорія і вітчизняна практика): Навчальний посібник. – Тернопіль: Астон, 2002. – 212 с.

3. Опарін В.М. Фінанси (загальна теорія): Навч. Посібник. – К.: КНЕУ, 1999. – 164 с.

4. Романенко О.Р. Фінанси. Підручник. – К.: Центр Навчальної Літератури, 2003. – 312 с.

5. Фінанси: вишкіл студії. Навчальний посібник / За ред. д.е.н., проф. Юрія С.І. – Тернопіль.: Карт – бланш, 2002. – 357 с.