І. Ревак, М. Зотова, О. Чапран

Львівський державний університет внутрішніх справ

Вплив світової кризи на економічну безпеку держави

( на прикладі Болгарії та України)

Світова економічна криза вийшла за рамки однієї окремо взятої країни і достатньо швидко розвивається в цілому на міжнародній економіці. Жодна країна не застрахована від кризи – і досвід сьогоднішньої світової кризи це лише підтверджує (постраждали навіть ті країни, фінансові моделі яких вважалися еталоном досконалості). «Кредитне рейтингове агентство «Moody’s» назвало економіки Болгарії, України, Латвії, Пакистану та Ісландії найбільш уразливими, тому що дефіцит зовнішнього фінансування від іноземних інвесторів збільшує тиск на них.» [ 1, 28 ]

Економічна безпека Болгарії, як і України багато в чому похожі між собою. Так у Болгарії, як і в Україні не достатньо сформовані національні та політичні сили ( на нещодавніх виборах жодна з політичних сил Болгарії не зібрала абсолютної більшості), що призводить до повної відсутності контролю за економічною безпекою з боку держави. Також Болгарія як і Україна, досить молода країна, ще з недостатньо розвиненою економічною системою.

Хоча можна зазначити, що в Болгарії розвиток кризи почався більш агресивніше, ніж в Україні. Видання «Український тиждень» зазначає: «В Болгарії події відбувалися фактично за ідентичним з Латвією сценарієм. Спочатку мирна антиурядова демонстрація переросла в масові заворушення. Ряд європейських країн стурбований таким поворотом подій. Прогнозується, що заворушення в Болгарії і Латвії - це початок хвилі протестів, яка найближчим часом може накрити багато країн Східної Європи.

Голова ВМФ Домінік Стросс-Кан заявив в інтерв'ю Бі-Бі-Сі, що фінансова криза може супроводжуватися заворушеннями майже всюди, причому найбільш вразливі Латвія, Угорщина, Білорусь і Україна.»[2,5]

Загалом можна виділити наступні ключові причини впливу світової кризи на болгарську та українську економіку:

- Наші країни на сьогодні відзначаються високим рівнем інтеграції у світову економіку, а саме близько 50% ВВП Болгарії залежить від експорту та приблизно стільки ж – від імпорту. У порівнянні в Україні цей відсоток ВВП становить 60% від експорту та приблизно стільки ж – від імпорту. Це сприяє відчутному реагуванню двох країн на світові економічні процеси. Зокрема, банківська система даних країн, ще не на стільки інтегрована у світову, щоб банки наших держав напряму відчули негативний вплив від знецінення іпотечних цінних паперів;

- Різний відтік короткострокового спекулятивного капіталу з українського та болгарського фондового ринку;

- Штучна ревальвація гривні у травні 2008р. та болгарського лева порівняно до долара США автоматично послабила позицію експертів цих країн на тлі явних ознак загострення фінансової кризи та автоматично сприяла подальшому зростанню зовнішньоторговельного дефіциту;

- У країнах Центрально-Східної Європи (ЦСЄ) фінансово-економічна криза, за поясненнями експертів, вибухнула тому, що там почали активно працювати іноземні банки. І проблеми, що виникали у материнських установах, поширювались на дочірні заклади. Приміром, у банківській системі Словакії 97,4% іноземного капіталу, Чехії – 96,2%, Боснії – 83,3%, Болгарії – 80%, Польщі – 79,6%, Румунії – 79%, Латвії – 67,5%, Сербії – 60%, Угорщини – 58,9%, Македонії – 54%. До речі, грецькі й австрійські фінансові установи більше цікавилися банківською системою Балканського регіону, України та Росії, італійські і французькі – польською і російською, а скандинавські – прибалтійською.[4]

Основними наслідками подальшого погіршення ситуації впливу світової кризи на болгарську та українську економічну безпеку є :

- девальвація національної валюти. Валюта двох країн на початку року втратила близько 60% своєї до кризової вартості. Тенденція щодо неповернення кредитів і прострочених платежів стають однією з найболісніших проблем банківських систем даних країн і болісно вдарило по громадянам.« Напередодні саміту лідери дев’яти країн Східної Європи — Польщі, Угорщини, Словаччини, Чехії, Болгарії, Румунії та трьох країн Балтії — виступили з вимогою до «багатих» країн ЄС терміново виділити їм 190 млрд. євро економічної допомоги на підтримку банківських систем і курсів національних валют»[ 3].

- призупинення інвестиційної діяльності. В період кризи не може передбачатися жодних вливань в економіку Болгарії та України з боку іноземних інвесторів, а єдиним джерелом валютних коштів може бути лише допомога нашим країнам міжнародних фінансових установ. В Україні є більше шансів для пошуку інвесторів, що пов’язано з проведенням чемпіонату по футболу «Євро 2012»;

- скорочення експорту та імпорту. Експерти прогнозують зберігання несприятливої кон’юнктури на головних експортних ринках – металу та хімічної продукції;

- зростання інфляції. Оцінки щодо величини інфляції суттєво різняться та темпи її зростання мають впасти у зв’язку з спричиненими і значним зниженням попиту на предмети розкоші, нерухомості, що й спричинять подальше падіння цін на дані товари;

- падіння промислового виробництва. Невтішні прогнози і щодо промислового виробництва Болгарії та України. Падіння спостерігатиметься в багатьох галузях виробництва, а саме через них варто виділити такі як: машинобудівельна, будівельна;

- уповільнення економічного розвитку в усіх секторах економіки. Призведе до різкого падіння ВВП за різними оцінками на 7-10%. Відбуватиметься зупинка багатьох підприємств, скорочення бізнесу та зменшення обсягів експортно-імпортних операцій. Що призведе до зниження надходжень від податків до бюджету досліджуваних країн;

- виникнення проблем в соціальній сфері, зокрема затримка з виплатою зарплати і пенсій.

- недофінансування соціальної сфери. Негативні концепції спостерігатимуться у скороченнях видатків на освіту, медицину тощо.

- збільшення рівня безробіття. Масове банкрутство підприємств не здивує нікого, а компанії чекатиме згортання або перепрофілювання своєї діяльності. Лави безробітних в першу чергу поповнять низько кваліфіковані кадри, а також особи пенсійного віку, студенти, а в кінцевому результаті – висококваліфіковані фахівці;

- зниження матеріального рівня життя громадян Болгарії та України. Цьому сприятимуть вище зазначені фактори. Зниження реальних доходів населення (скориговані на показник інфляції) знизяться на 3-10%. Криза вдарить по кишені усіх, від працівників будівельної сфери до представників банків і бізнесу;

- активізація масових акцій протесту.

Для запобігання усьому цьому потрібні негайні дії урядовців, щодо стабілізації економічного стану безпеки держави, а саме вживання антикризових заходів. Серед найбільш популярних антикризових заходів, які повинні вживатися урядами держав Болгарії та України, які можуть знизити вплив світової кризи на наші держави, повинні бути вжиті наступні дії:

- надання банками країн державних гарантій за зарубіжними позиками в іноземній валюті;

- взяття зобов’язань з банків, яким була надана державна допомога, щодо порядку кредитування стратегічних галузей економіки;

- повернення довіри населення до банків через мобілізацію їх заощаджень;

- надання комплексної допомоги малому та середньому бізнесу;

- стимулювання експортних та імпортозаміщуючих виробництв;

- негайне здійснення контролю за цінами на споживчі товари та послуги, обмеження споживчого імпорту;

- визначення продукції вітчизняних виробників пріоритетною при здійсненні державних закупівель;

- створення нових робочих місць завдяки реалізації державних інфраструктурних проектів;

- ліквідація або суттєве обмеження податкових пільг.

Вживання негайних дій, щодо боротьби з світовою кризою в Болгарії та Україні повинне мати системний характер.

Світова економічна криза є загрозою для економічної безпеки усіх країн і дослідження її можливих впливів і протидія їм повинна бути ціленаправленою і правильною. Дії урядовців країн повинні бути доцільними і лише в цьому випадку вихід з кризи є реальним.

Список літератури:

1) І.Баролицький Світова фінансова криза : перші результати та уроки для України «Зовнішні справи» // №32. – 2008. – С.27-30.

2) С.Лук’янчук Багаті діляться з бідними «Український тиждень» // №49(58). – 2008. – С.32-33.

3) http://dialogs.org.ua/issue_full.php?m_id=14968

4) www.office.rupr.ore