Сітнік Інна Сергіївна

Національний технічний університет України

«Київський політехнічний інститут»

Інформаційна безпека в сучасних умовах

Інформаційні системи все більше ускладнюються, взаємозалежність між різноманітними компонентами вже не завжди очевидна, та інформаційна безпека набуває таким чином все більш глобального характеру, виходячи у більшості випадків на перший план.

XXI ст. перед суспільством з погляду безпеки поставило цілу низку нових проблем. Процеси глобалізації дуже гостро дали про себе знати й, окрім позитивних елементів, “педалювали” серйозні негативні явища, до яких світова спільнота виявилася не готовою. Виклики, пов’язані з глобалізацією, завдали колосальних збитків майже всім країнам.

Виходячи з правового аналізу інформаційного законодавства України, інформаційна безпека виступає одним із багатьох його провідних багатоаспектних чинників (об’єктом правовідносин). Інформаційна безпека - це суспільні правовідносини щодо процесу організації створення, підтримки, охорони та захисту необхідних для особи (людини чи юридичної особи, установи, підприємства, організації), суспільства і держави безпечних умов їх життєдіяльності; суспільні правовідносини пов’язані із організацією технологій створення, розповсюдження, зберігання та використанням інформації (відомостей, даних, знань) для забезпечення функціонування і розвитку інформаційних ресурсів людини, суспільства, держави.

Тривалий час методи захисту інформації розробляли лише державні органи, а їх впровадження розглядалось як виключне право тієї чи іншої держави. Однак в останні роки з розвитком комерційної та підприємницької діяльності збільшилась кількість спроб несанкціонованого доступу до конфіденційної інформації, а проблеми її захисту стали у центрі уваги багатьох учених та фахівців різних країн.

Важливим аспектом інформаційної безпеки є захист комп’ютерної інформації від розкрадань. Державна політика забезпечення інформаційної безпеки, будучи складовою частиною політики національної безпеки, припускає системну превентивну діяльність органів влади щодо забезпечення гарантій інформаційної безпеки особистості, соціальних груп і суспільства в цілому.

Існує багато різних засобів несанкціонованого доступу до інформації. Але слід одразу ж відмітити, що ніякий окремо взятий засіб захисту не в змозі  гарантувати адекватну безпеку. Надійний захист можливий лише за умови створення механізму комплексного забезпечення безпеки. Можна виділити три основні складові такого комплексу:

Ø нормативно-правові;

Ø технічні;

Ø організаційні засоби.

Нормативно-правові засоби захисту визначаються законодавчими актами держави, які регламентують правила використання, обробки та передачі інформації обмеженого доступу та встановлюють ступінь відповідальності за порушення цих правил. У ст. З4 Конституції України розглядається право громадян України на інформацію, забезпечення інформаційних процесів. Невідповідність чинного законодавства України сучасним вимогам інформаційного розвитку є однією з основних проблем щодо захисту інформації, яка за наявності в державі потужного науково-технічного потенціалу може призвести до особливо тяжких наслідків.

Таким чином, інформаційна безпека не зводиться до комп’ютерної безпеки, як, утім, і поняття інформатизації не зводиться до поняття комп’ютеризації (інформатизація включає вже відмічувані процеси медіатизації, соціально-економічне, організаційно-правове, політичне забезпечення і т.д.). Комп’ютерна безпека стосується лише охорони устаткування і інформації в ЕОМ від саботажу, порушення правил технічної експлуатації, присвоєння майна, стихійних лих, нанесення навмисного чи випадкового збитку і т.д. Інформаційна безпека, включаючи в себе комп'ютерну безпеку в якості необхідної складовий, поширюється на всі соціальні процеси, у яких функціонує інформація і використовується інформатика. Це властивість соціальної системи, цивілізації в цілому гарантувати такий розвиток інформаційних процесів і інформатизації суспільства, що забезпечувало б йому інформаційні умови виживання і подальшого прогресу. Іншими словами, інформаційна безпека поширюється на всі явища інформаційної сфери соціуму (цивілізації), що прямо чи опосередковано “працюють” на оптимальний розвиток суспільної системи, забезпечуючи останньої умови для виживання і послідовного прогресу.

В інформаційно-екологічному суспільстві в міру усе більш широкого використання комп’ютерів у комунікаційних мережах в якості комутуючих систем, а засобів електронної комунікації як невід’ємних елементів у комп’ютерній переробці даних розходження між обробкою соціоінформації і комунікації немов стирається. Технологічно ці явища зливаються в єдину модель, що одержала назву “комп’юникація”. Основні проблеми тут правові, етичні й економічні. Самий же важливий аспект – політичний, тому що інформація є владою, а доступ до неї – це умова волі. Навіть у країнах, де інформатизація галопує у своєму розвитку, відкритий доступ до інформації і знання використовується не тільки в гуманістичних цілях, але і проти людини і навіть людства. Випадків, що носять протиправний і аморальний характер, безліч. Насамперед це “електронні” крадіжки, тобто крадіжки грошей за допомогою ЕОМ.

Серед інших негативних наслідків інформатизації, викликаних порушенням інформаційної безпеки, – комп’ютерний тероризм і комп’ютерне хуліганство. “Телефонний фанатик”, “хакер”, “крекер” – вираження сьогоднішнього лексикона. Якщо хакери проникають у пам’ять комп’ютеризованих систем для задоволення особистих амбіцій, то крекери ще і “викачують” інформаційні банки. Подібні “фахівці” катастрофічно небезпечні для комп’ютерних систем, керуючих бойовими ракетами, космічною і ядерною зброєю. До яких наслідків може привести їхнє “професійне” втручання, догадатися неважко. Це може стати трагедією не тільки для однієї країни, але і для всього людства.

Дуже тривожним моментом у забезпеченні інформаційної безпеки громадян є “електронне стеження”, тобто запис і прослуховування телефонних розмов, перлюстрація листів і інші методи поліцейського контролю.

Список використаної літератури:

1. Калюжний Р., Гавловський В., Цимбалюк В. Питання державного управління у сфері інформаційної безпеки в умовах переходу України до інформаційного суспільства (організаційно-правовий аспект) // Суспільні реформи та становлення громадянського суспільства в Україні: Матеріали наук.-практ. конф. / За заг. Ред. В.І. Лугового, В.М. Князєва. – К.: Вид-во УАДУ, 2001.

2. Маракова І., Рибак А., Тесленко П. Проблеми комплексного забезпечення безпеки інформації в Україні // Вісник УАДУ. – 2001 р.– № 3. – С. 343-346.

3. Несвіт Г.П. Інформаційна політика держави як фактор реформування суспільства: Автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд. політ. наук; Одес. нац. юрид. Акад. – О., 2001.

4. Маракова І., Рибак А., Тесленко П. Проблеми комплексного забезпечення безпеки інформації в Україні // Вісник УАДУ. – 2001 р.