Педагогические науки/5. Современные методы преподавания

К.т.н. Іванова З.О., к.т.н. Надтока О.В., к. ф-м. н Аксьонова Н.А., к.т.н. Оробинський О.В., Дунай Л.М.

Харківська державна академія залізничного транспорту, Україна

Застосування ігрових занять при вивченні курсу «Теоретична механіка»

Сучасна підготовка фахівців потребує проводити пошуки щодо вдосконалення навчального процесу. Це зумовлює використання нових, нетрадиційних форм і методів навчання.  Критерієм пошуку нових підходів до навчання є і повинен залишатися принцип підвищення зацікавленості студентів, пробудження в них смаку до самостійного мислення, творчості. Реалізація вказаних вимог досягається впровадженням в навчальний процес ігрових занять.

Ідея розробки методики побудови ігрового заняття виникла у зв’язку з необхідністю підвищення ефективності нової різноманітності практичних занять під назвою «Самостійна робота студентів під безпосереднім контролем викладача».

Ігрове заняття вигідно відрізняється від традиційних методів навчання і має такі позивні якості:

-                   посилює самостійну роботу студентів,

-                   сприяє глибокому засвоєнню та міцному запам’ятанню матеріалу,

-                   активізує пізнавальну, інтелектуальну та творчу діяльність,

-                   дає можливість проводити навчання удосконалено, забезпечує дослідницький підхід у навчанні,

-                   розвиває ініціативу,

-                   викликає надзвичайний інтерес, створює специфічний емоційний настрій.

Ігрове заняття є важливим фактором підвищення ефективності навчання. Але застосовувати  його потрібно до місця і уміло.  Не можна недооцінювати, але не в якому разі не слід переоцінювати, покладати невиправдані надії і вимагати від них того, чого вони за своєю суттю не можуть дати.

На ігрове заняття доцільно виносити або окремі тематичні розділи курсу, або окремі найбільш важливі питання.

Ігрове заняття з дисципліни «Теоретична механіка» розраховане на одну групу студентів.  Тривалість гри – дві академічні години.

Ігрове заняття з дисципліни «Теоретична механіка» складається з шести етапів, або блоків.

Перший етап – підготовка до ігрового заняття.

В процесі підготовки студентам повідомляється тема заняття, відповідні літературні джерела,  призначення та правила гри. До підготовки відноситься також формування  змагальних ігрових підгруп та арбітражної комісії. Етап завершується видаванням ігровим підгрупам бланків для реєстрації їх роботи (рисунок 1, 2, 3).

Другий етап  полягає в тому, що кожна ігрова підгрупа складає питання, згідно з темою заняття, відповіді на які будуть надавати інші ігрові підгрупи. Ці питання заносяться до бланку реєстрації роботи  (рисунок 1) та передаються керівнику ігрового заняття (викладачу), який потім розподіляє їх ігровим підгрупам, які складатимуть відповіді. Цей розподіл можна проводити за різними схемами. На рисунку 4 наведені алгоритми розподілу бланків реєстрації роботи між ігровими підгрупами для випадку розділу групи на п’ять ігрових підгруп.

Третій етап – складання відповідей на запропоновані запитання та їх реєстрація на бланках (рисунок 2). По мірі готовності відповідей керівник гри (викладач) збирає усі бланки реєстрації роботи і розподіляє їх між ігровими підгрупами для складання рецензій.

Четвертий етап – рецензування питань та відповідей. Студенти оцінюють у балах кожне питання і відповідь та коментують результат вербальною оцінкою (рисунок 3).


П’ятий етап – рефлексивний аналіз роботи, який відбувається у формі дискусії при активній участі всього колективу групи, керівника групи, арбітражу. Аналіз складається з обмірковування характеру, коректності питань,  їх відповідності до теми заняття, повноти  та вірності відповідей та об’єктивності рецензії. Результатом аналізу є узгоджена оцінка кожного питання та відповіді, при відсутності цього – висновок арбітражу.

Шостий етап полягає у підбиванні підсумків змагання ігрових підгруп, визначення переможців та їх нагородження.

На рисунку 5 наведена схема алгоритму ігрового заняття з дисципліни «Теоретична механіка» тривалістю дві академічні години.


При застосуванні ігрових занять стимулюється діяльність студентів протягом всього заняття.

Діяльність ігрових підгруп оцінюється у балах за кожне питання, відповідь та рецензію. Протягом етапу рефлексивного аналізу переглядаються оцінки та підводиться загальний підсумок роботи у вигляді суми балів та визначаються переможці змагання.

Протягом гри  підгрупи стимулюються заохочувальними та штрафними балами. Заохочувальним балом відмічається ігрова підгрупа за оригінальність питання або відповіді, вдалий виступ у дискусії, за доповнення до відповіді.  Штрафний бал знімається з балансу ігрової підгрупи за суттєве відставання від графіку роботи, порушення дисципліни, етики.


Система нарахування балів будується таким чином, щоб орієнтувати студентів на продуктивну, творчу діяльність. Питання диференціюються за значенням, складністю та коректністю і поділяються на:

-                інформаційні,

-                світоглядні,

-                творчі.

Питання першого типу оцінюються від 0 до 3 балів, другого типу – від 0 до 4 балів, третього типу – від 0 до 5 балів. Робота рецензентів оцінюється  від 0 до 10 балів за кожну пару питання – відповідь. Ця оцінка визначається за результатами рефлексивного аналізу, коли оцінювання питань і відповідей висвітлюється у ході дискусії . Якщо рецензенти вірно оцінили питання і відповіді, то їм нараховується 10 балів. Якщо виникла розбіжність, тоді оцінка рецензентів знижується на суму розбіжності. Наприклад, рецензенти оцінили питання у 3 бали,  відповідь – у 5 балів. В результаті дискусії питання оцінили у 4 бали, а відповідь – у  3 бали. Тоді рецензенти отримують 7 балів.

На завершенні  результати гри оголошуються. Ігрова підгрупа–переможець  отримує заохочувальні нагороди.

При проведенні ігрового заняття основним документом є відомість обліку балів (рисунок 6).

№ ігрової підгрупи

Керівник ігрової підгрупи

П1

П2

В1

В2

Р

З–Ш

Сума балів

1         

 

 

 

 

 

 

 

 

2         

 

 

 

 

 

 

 

 

3         

 

 

 

 

 

 

 

 

4         

 

 

 

 

 

 

 

 

5         

 

 

 

 

 

 

 

 

Умовні позначення:

П1                    оцінка питань рецензентами

П2                    узгоджена оцінка питань

В1                     оцінка відповідей рецензентами

В2                      узгоджена оцінка відповідей

Р                        оцінка роботи рецензентів

З – Ш                          заохочувальні та штрафні бали

 

Рисунок 6 Відомість обліку балів.

Доцільно цю відомість зобразити або на відповідному плакаті, або на дошці. Відомість обліку балів повинна містити результати оцінювання питань та відповідей, корективи за результатами рефлексивного аналізу, оцінки рецензентів, штрафні і заохочувальні бали, суми балів. Відомість обліку балів заповнюється або керівником ігрового заняття, або арбітражем.

Крім основного документа повинні бути також бланки реєстрації результатів ігрового заняття, які наведені на рисунках 1, 2, 3.

 

 

 

 

 

 


Литература:

 

1.     Тарг С.М. Краткий курс теоретической механики. М., 1986 и предыдущие издания.

2.     Яблонский А.А., Никифорова В.М. Курс теоретической механики. Ч. 1 и 2. М., 1984 и предыдущие издания.

3.     Толкачов А.М. Статика: Конспект лекцій з теоретичної механіки. Ч.1. Х: ХарДАЗТ, 1998.

4.     Толкачов А.М. Кінематика: Конспект лекцій з теоретичної механіки. Ч.2. Х: ХарДАЗТ, 1999.

5.     Іванова З.О. Динаміка: Конспект лекцій з теоретичної механіки. Ч.1. Х: УкрДАЗТ, 2001.

6.     Іванова З. О., Надтока О.В, Логвіненко О.А. Методичне забезпечення до ігрового заняття з дисципліни «Теоретична механіка». – Харків: УкрДАЗТ, 2002. – 26с.